Повім вам про мою цьоці Мілю, шо сі приперла до БорИслава з заробітків в сибіру сімдисєть вошьмого року. Вна була бувша тьоща брата вуйкової невістки стрикового діда. Але то була кубіта! Ніяк не могла сі зігріти і навит літом носила майталаси на ваті, щоправда з дірками на кулінах...
Знала відповіді на вші питаня. А то жи була довго в сибіру, то привезла звіттам дві хороби: алергію і срачку. Алергію на москалів, бо як котрогось виділа, ї зразу нагла кров починала заливати і права рука свербіла страшенно. Бо хтілосі в око му пАльнути. Робила після сибіру в Трускавци і єдного разу хтось ї спитав: «как пройті на вакзал?» А вна якраз тєгнула з санаторію півметра бульби на плечах і як вчула то питанє, одразу так пєрдольнула того хлопа міхом по банєку, жи го нагла поміч забрала. Незнам чи найшов він потім той «вакзал»... А ше цьоці повідАла жи в сибіру так фист зимно, шо хлопи до убікації по два ходят: єден шчит, а другий потомка помагає му струю від земли відорвати, бо той сам не дає ради. А посрати — то вопщє проблєма... навит страх про то писати... З сокиров ходят замісто паперу...
А бєґунку цьоці діставала тодий, як виділа будь-яку діру в підлозі, бо їй відразу срати сі хтіло... Сибір...Тамка всі на дірки ходят...
Чоловік цьоці — то правдивий гУцул з Долини, Зеньо Булька. Булька, бо він як сі денервував, то му бульки з носа лізли... То був фист який здоровий хлоп. Він був валасатий, як ведміть і міг зимов без светра і калісонів ходити. Нохті на руках обценьками обтинав, а на ногах то мусів «болгарку» приміняти, шо в поляків помінєв на відро кипятильників у вісімдисєть шестому році. А як до роботи не хтілосі му йти, дзвонив до начєльника і казав :
- Мене не буде. В мене корова сі телит.
А начєльник :
- А ти шо — акушер?
Вуйко Зеньо тодий :
- Ти тиж не повар, а шодень до хати мнєсо тєгнеш, йосько ти кєлавий, банєку ти француватий, гондурас ти нагуляний, тіко і вмієш ріжних мантелеп по корчах тєгати, аж ябка в сушідів з дерев падут.... Шляк би ті трафив, би ті волосі в писку виросло, би ті з-під пах цьвоки стирчєли, а пьєти чешуйов сі вкрили...
І відразу мав вуйко п'йєть відгулів... Але цьоцю сі бояв, бо нераз діставав жилізком по лобі... Та так жи мусів знов відгули брати і алярм до сушіда бити, би той літру лікарства ніс, поки цьоці в санаторії порєдки з бульбов наводила... Так шо корова в них часто сі телила...
О З цьоцьов мож було на любі теми дискутувати: про політику, чи звідки бусько дітей носит, чи чому з Ясеници навит кота не мож брати, їй було все їдно! Шкода жи нема ї вже: веде дискусії теперка з хробаками на глибині... Бо я би ї спитав: кого в депутати, кого на мера вибрати? Вна то момент би оприділила і писки їхні передвиборчі позатикала!
Завше ваш, Яків Кутовий