Морду спалив, поки срані вушка приварив для кріплення сходинок (по 4 на кожну штуку). А ті штуки, бляха, дорогі, як холєра: одна сходинка в інтернеті найдешевша по 650-700 грн, а найдорожча — по-вовчому вити хочеться.. Де вони гроші беруть, як тут пенсії заледве на 4 сходинки вистачає.. Нє, ну є і майстри хамовиті, гонорові — залуплюють ціни за кадратний метр — і на тому стоять, і деруть гроші, і совістю там не пахне. А ти бідкайся і згадуй ту ниточку до неба на графіку співвідношення багатств до кількості їх носіїв чи власників.. Зокрема от Баффет: він казав, що вишукує, хто чим не задоволений — всякі скарги, незручності, нестиковки — і з того черпає ідеї для вдосконалень і на тому заробляє свої мільярди. Може йому відправити свою писанину? — хай читає: там самі незручності, від яких вже ригати хочеться.. Я йому ще напишу (може й намалюю, якщо заплатить), бо знаю, як воно має бути в ідеалі:  безшумно, ламінарно, плавно, без перетинів і перешкод, розділено (диференційовано) по видах потоків, по поверхах провідності, по «перехресних законах» : Ж1 — прямий, легкий холостий швидкий висхідний чистий заряджений енергетизований одинарний — всередині, Ж2 — важкий густий забруднений самотоком розпаралелений на багато потічків — іззовні (як ринви на будинку), з нього ще й можна забирати енергію і теплову, і механічну (рекуперативно гальмувати), але без фанатизму, щоб не висушувати і не гальмувати зовсім, не робити тромбів, а подекуди і роз-інювати, розріджувати, іні-ціювати, додатково енергетизувати, стимулювати, щоб краще протікав*.. А так робити, як робить курвиве падло з висхідними Ж1-потоками, — вампірити і розвертати на 180° — і скидати в пекло — то страшний злочин, невидиме вбивство — і вони відчувають з нього мстивий садистичний кайф: воно їх підносить — і вони летять, як на парашуті, у свою звичну домашню потенційну яму, у звичний запалий підлотний стан позіхаючого півживого трупа без уяви, прагнень — одне «життя реальне»: що ззовні — те всередині,** тільки з хитрожопими підлотними думками: де би що би вкрасти, де би кого би під'їбати і використати на дурнячка.. Курвиві пофігісти, прибічники " життя простого" на поруках суспільних відносин (ще поки-що відносно людяних).
Ті два потоки в суспільному організмі однозначно треба розділити: старе від нового, історичне від футуристичного, традиційне, релігійне від наукового, мікро від макро, носіїв нових ідей, проектів, задумів, методів, технологій — від гальмуючого і здихаючого, але дуже гонорового і амбітного (пихатого) курвивого падла "раньше било лучше".  " Я тобі наступлю на горло — а ти давай співай: проявляй таланти ! "
Але навіть Баффет при його статках не зможе того розділити. Бо якщо воно не буде йти зсередини, а буде насаджуватися ззовні — то знов отримаємо тотальну тюрму..
Можливо, китайці праві: вводячи системи слідкування і оцінюючи поведінку в балах чи якихось інших величинах, вони створюють певну систему внутрішньої свідомої стимуляції методом батога і пряника

Адже потоки сміття ми все ще виносимо і вивозимо, хоч були спроби робити сміттєпроводи в багатоповерхівках, щоб воно принаймі падало само. Далі ще були проекти горизонтальних вакуумних сміттєпроводів, згалужених прямо до смітттєпереробних підприємств, але до того не дійшло. По-перше, вони були масивні, з тяжкими "лядами" (кришками люків), які відвалювалися, і звідти в лице дув гидкий сморід з пилюкою. Отак піднімаєшся захеканий на 9 поверх при періодично не працюючих ліфтах — і мусиш дихати тою гидотою (прямо в лице через 1 поверх), а ще бичків-недопалків на кожній сходовій площадці повно, бо туди рагулі виходили перекурити, і шантрапа бандюкувата сиділа на сходах.. (Були такі коридорні малосімейки, де збирався всякий зброд і люди, які все життя чекали "в чергах на квартиру", а та черга так і не приходила, бо вже тоді квартири продавалися "наліво". Тепер просто цей бізнес узаконили і назвали "ринковою економікою", політикою, етикою, мораллю, якими тільки хочте "пришльопками" з цілою мережею "ріелторів", рекламних і стахових агенцій, і "хуєву кучу" паразитичних наростів, яких треба годувати — вони входять в ціну квадратного метра житлової площі..
І ти там, іване, такий мацюпуський прищик, жучок недороботизований, який бавиться з мікро-детальками для ліплення дуже дорогих сходів.. А по ночах мастиш спечену морду дуже дорогими зеленими драглями "Malibu" — холодцем від загару, купленим за копійки в секонд-хенді..

Виходить якась запиляна художня форма типу "життєпису Івана Тихого" (як в Поярківа "рамочка нєржавєнія"). Насправді мало бути в стилі Баффета: Що "не так" — як має бути "так".
Сміттєпроводи мають бути легкими, прозорими, з багатьма точками відкритиго доступу, щоб можна було докласти своє, або й забрати звідти щось потрібне. В селі наприклад завжди бракує тари: є багато потрібного — а нема в чому перенести. Тупо нема 5-літрової банки на воду, щоб набрати з криниці і занести на будову. А в місті її просто викидають. Але якщо купуєш молоко чи вино на розлив — зі своєю не можна приходити — мусиш купити. І дуже дорого. Майже як півціни корисного вмісту..
Що ще не так: от дві машини прогепали. Думав сміттєвозки, але ні, якісь крази чи бєлази з кузовами в 2 поверхи — прогепали порожняком через "лежачих поліцейських". Чим густіше рагулів — тим більше їх через ще непобиті асфальтовані дороги. В Солонці практично перед кожною хатою. Тут трошки рідше, але все одно підлота. Як удар під дих чи під бороду, а для великого транспорту — аварійний струс, який може багато чого поламати. Як той бордюр на початку Сахарова зі слідами стертої ґуми, через який вони мусять "перегепувати", бо рагулі напроектували неправильний радіус повороту..
Кароч, вся ваша квадратно-гніздова система планування з пердь-пендикулярними вуличками і каменями на кутах повороту, а подекуди і з відбивачами світла на стовпах чи деревах — до сраки. В карпатських селах, де нема огорож, тільки межі, — навіть планування дворів якесь органічніше, під плавним кутом до дороги і пріоритетного напрямку заїзду: не 90° до дороги, а скажімо 60°. І нікому від того зле не є. Як не стало зле від легких пластикових труб замість важких чавунних.
Івани, сука, з їх неприкаяними ідеями і головами завжди були в "предтечах". Їм треба було відмучитися, щоб потім по їх слідах прийшов хтось більш "запомінающійся" і ефектний..

**я відчув той стан ще під час "помаранчевої революції" (після 2-хвилинного виступу перед збудженим натовпом з книжкою Івана Огієнка "українська культура") — як піднімається " хвиля народного піднесення" — і як курвиві пофігісти її дірявлять, чи в кращому разі спускаються з неї, як пацани з гірки,.. Якщо хоч ажіотаж зберігається — то вже добре..