https://m.youtube.com/watch?v=MO523-jZjX0&pp=0gcJCYsCo7VqN5tDiggCQAE%3D
Бердник був майстром спускання духу зрадливими «хвилями фальші», які передчасно «зривають дах» і випускають на волю той дух, який повинен терпляче, старанно, прискіпливо точно і віртуозно працювати всередині, щоб доводити задумане до кінця. А той виплеск — «хвиля спокуси уявою» — струшування енергії через голову = стресова хвиля, як від нападу дурного пса зненацька, чи від раптового вибуху, різкого звуку десь поруч, чи від підлого жарту наглого пранка, — вона веде до втрати енергії, втрати здоров'я, втрати успіху, — так і полум'яні гасла з творів Бердника і прочих «учітєлєй чєлавєчєства» — вони зривають дах, даремно викидають дух, енергію інь, знижують потужний потенціал, який повинен працювати всередині. Це своєрідна витончена зрада, зрада духу, , як приємний сон, який «вже відбувся» і вже не здійсниться, як успішно зданий екзамен в-ві сні, який в реальності обернеться кошмаром.
Курці, до речі, теж зловживають тим «спусканням духу надаремне» (духовним онанізмом) і звалюванням в свою домашню комфортну потенціальну ямку (як в могилку закоцюблого упира), — кажуть, що в них «вуха пухнуть» без тих паразитичних викидів. — І довго живуть паразити, видаючи себе за «віди відавших» Великих Реалістів — пасивних спостерігачів життя, його мовчазних суддів і цінителів..

https://site.ua/ivano.piano/71568/edit — чекати 5 годин до права наступної публікації..
П.с. хєр там «в цифрову епоху ідеї втілюються моментально».. Ідея 2Ж-циклів провідності вже від 20 жовтня 1980 року гепає в двері «офіційної науки», але виходить все, як вирізати апендикс через задній прохід: ти наперед обісраний, як «невідомо хто — людина з вулиці» (а ми тут такі поважні «всі свої» — при вакансіях, регаліях, зарплатах і посадах).. Так і ті Ж2-півцикли вентиляції, які елементарно вирішують проблеми «глобального потепління» (підмічені з далекого 1912 року — через огризки (обрізані Ж2-стовбури) димлячих заводських труб) — будуть ще два століття чекати свого втілення — як чекали Ж2-півцикли каналізації , поки жертви їх відсутності не пройшли через всі кошмари і мори середньовіччя.
Тупорилі курвидла — затяті індивідуалісти — скоріше будуть ходити в акваріумах з кисневими подушками, ніж спроможуться  на колективну цілеспрямовану фільтрацію видихнутого і випаленого повітря «по малому колу» через зелені насадження чи планктон.
Великі системи дуже інертні — поки ними керує курвиве падло. Ну і дуже примітивні — як тупа ієрархія, де тисячі проблем мільярдів людей проходять через вузьке пропускне «вушко голки» можливостей одного амбітного придурка, який засів на троні навічно, як хворий на срачку — на унітазі..

Без тої «пучки духу» в голові, без напруженого потенціалу уяви людина стає дуже вразлива, податлива, нею легко керувати.. Може й тому такими полум'яними промовами з періодичним спусканням «хвиль фальші через голову» зловживали і релігійні діячі «перестройки», роздуваючи, накручуючи через Ретро ворожнечу між концесіями, і політичні діячі, вміло зачіпаючи «наболілі теми», а тепер їх періодично навострюють військові командири, заставляючи студентів на плацу хором вигукувати полум'яні гасла про Батьківщину і подвиги героїв — цілі речетативи, римовані з пристрастями, як устрашаючі ритуали маорі чи американських солдатів.. Таке колективне викидання  «фей-файсів» (хвиль фальші) через голову збуджує моторику, збуджує агресію — але не шляхом поповнення, а шляхом викидання (як непотріб) «надлишкового потенціалу», -  після чого організм змушений його знов поповнювати через роботу м'язів, але для творчості і для здоров'я воно шкідливе.
І дуже шкода, що на фізичних роботах — зокрема будівельних, а тим паче військових, — якось «прийнято, заведено, включено в традицію» робити періодичні «перекури», які не розвивають, а отуплюють мислення.. А ще включають «радіотартачок» — вібраційну мозгодробилку, бо без неї нудно, пусто, бо в спорожнілу голову без внутрішнього тиску, без «тургору світів уяви», — мусить щось ввалюватися, як в чорну діру, як в помийну яму, — щоб була бодай примітивна імітація, подрібнена мозаїка «калейдоскопу змін», складена з зачовганої труби «актуальних новин», запиляної реклами і шматків заяложеної старої попси.. — Вібраційне забруднення атмосфери стимулюється хімічним, отруйним забрудненням психіки.. При тому курвивому падлу похуй, куди спрямований вітряний конус того забруднення. (Падло — бо западає в душу і в пам'ять вбивчим мертвим клином, кляпом, дишлом, каменюкою «мертвим в живе» — «каменем по яйцю», як вчать рідновіри..)
В курвивій атмосфері неможлива ніяка творчість, бо вона вбиває сам дух нових ідей, дірявить і спускає «тургор світів уяви» — вбиває підло, там, де не видно. І використовує пригнічений дух потенційних творців — особливо власних дітей — як п'єдестал для возвеличення своєї накуреної пихи. Тому навіть в цифрову епоху — в курвивій атмосфері  перемагають не нові ідеї, а старе зашкарубле агресивне Ретро. «Вєрньом всьо взад», «Раньше било лучше», " Нєт нічєго нового под луной", "Все нове — добре забуте старе". І замість слухати чи читати "Івана з вулиці" — будемо рити кістки і могили і шукати там "тайни премудрості старих цивілізацій"..