Тупий ШІ має логіку, але не відчуває напруг. Йому вкрай необхідні периферійні датчики найрізноманітніших фізичних величин у найповніших діапазонах — щоб він ВІДЧУВАВ світ, не тільки осмислював.
Спочатку там була складна фраза про те,чим я хотів би займатися:
я хотів би знайти якусь точну конструкторську роботу (бажано в стилі фірми birdair — пневматичні і натяжні конструкції) — і щоб там на гарматний вистріл (до горизонту) не було курців (любителів тютюнової отрути)

Ich würde gerne eine präzise Konstruktionsarbeit finden (vorzugsweise im Stil der Firma Birdair — Pneumatische und Spannkonstruktionen) – und zwar so, dass dort weit und breit (bis zum Horizont) keine Raucher (Liebhaber des Tabakgifts) zu sehen sind.

Потім сентенцію скоротили до «пневматичні та натяжні конструкції» — і тут ШІ пустився в дрімучий туман «непоняток». Отож йому треба пояснити, що таке «натяжні»: вантові (канатні), тентові, мембранні — можуть бути висячі, як штора, а можуть бути натягнуті у площині, як барабанна мембрана, або натягнуті у трьох вимірах, як сідловидна поверхня (гіперболічний параболоїд), як конічна чи циліндрична поверхня (віґвам або шланг, рукав, який напружується під тиском всередині), а може бути м'яч — сфера, куля, штопаний з різних кусків (трикутних, п'ятикутних, шестикутних) правильний сфероїд, який при надуванні округлює штопані куски і наближається до правильної кулі..
Але коронна, принципова різниця в чому: тоді, як традиційні конструкції є переважно жорсткими — працюють на стиск, згин, зсув, зминання — і проявляють крихкість, ламкість, валяться на голови при аваріях і землетрусах, — натяжні конструкції навпаки: є переважно гнучкими. пружними, еластичними, подекуди м'якими і податливими, як людське тіло, і найголовніше: вони «прагнуть в небо»! — під тиском внутрішніх напруг вони «стримлять» вгору і вшир, як ракета, як дирижабль чи аеростат під тиском гарячого повітря або летючого газу всередині, як булька в воді, як водень чи гелій в важких нижніх шарах атмосфери.. Тому до них має бути інше — більш трепетне і делікатне відношення, більш музичне, ніж художнє, більш «духовне» (інь-ське), ніж «вольове» (янь-ське).
Натяжні конструкції потребують сильної прив'язки до грунту, до анкерів, заглиблених в землю, в камінь, у тверду породу чи твердий важкий периметр, який спеціально привантажують, закріплюють глибше, зміцнюють до напруг «на відрив від землі», на висмикування з грунту, на розтяг, розрив тканини чи канату, і армують натяжні конструкції накиданням сітки зверху, щоб зменшити і подрібнити випуклі модулі і перерозподілити навантаження з мембран на арматурні канати. Відтак початкова напруга, рівномірно розподілена на периметр оболонки, — перерозподіляється на периметр армуючої сітки — і з лінійної стає точковою, зосередженою в точках кріплення анккерів. а так їх легше контролювати і вимірювати, тримаючи напругу всієї конструкції в оптимальних безпечних рівнях. До того ж для напруг натягу доступні вібраційні (тональні) методи вимірювання (на слух), а вони не потребують складної вимірювальної апаратури.
До того ж внутрішній тиск під оболонкою (який зриває її в небо) — дуже невисокий: десяті долі атмосферного, і перерозподілити його на кріплення анкерної сітки не складає проблем.
Але із збільшенням розмірів оболонки він зростає в третій степені — пропорційно об'єму під оболонкою, і може досягати значних величин. Тому контролювати і підтримувати напругу утримуючої арматури стає все складніше. До того ж під напором сильного вітру можуть виникати «флаттерні коливання», які розшарпують анкерні кріплення і додають головного болю конструкторам, які мусять передбачити такі додаткові перевантаження.. Тому безпечніше займатися клітинною архітектурою і облишити в спокої «глобальні масштаби надлегких новбудов».. Тому і фірма «берд-ейр» (birdair.com) протягом свого тривалого існування (перші її надувні оболонки появилися 80 років тому — в далекому 1946 році) плавно перейшла від перекриттів глобального масштабу — аеропортів, стадіонів, плавальних басейнів, великих спортивних комплексів і громадських площ — до більш спокійного модульного будівництва, де оболонки притомного людського масштабу (але сильного натягу) вписуються в ячеї більш жорсткого стаціонарного каркасу, якому не страшні ні пориви вітру, ні флаттерні коливання, ні карколомні висоти розмірів вежі бурдж-халіфа.