https://youtu.be/QIWZtVmY8LI «Файєрпойнт» — як точка спалювання бабла. Зєля придурок дискредитував зелену траву, Штілєрман спаскудив рожевих фламінго. Так воно буває в канцеляріях курвивого падла, що якийсь зачуханий запльований символ підміняє собою і очорнює (забруднює, отруює, пригнічує і підставляє під знищення) цілу нормальну здорову сферу людського існування, історії, досвіду, діяльності.. Прикладів скільки завгодно: курвивий Пол Пот винищив «очкариків», бо вони «слішком много зналі», шизанутий Гітлєр спаскудив символ родючості, плодовитості, від якого походить слово «сваха», прокурені зеки теж багато чого поставили під заборону, табуювали, застрашили, заборонили: піднімати з підлоги те, що впало, приносити не порізану ковбасу, і ще сотні «вилок», на яких тебе можуть підловити і «прогнути», бо ти не знаєш правил штивного жорсткого однозначного поводження серед їбанутих аррогантних паханів і авторитетів.. Космонавти застрашили словом «послєдній» — його заборонено було вживати перед польотом, а тепер табу перейняли військові — замінили його на «крайній». Ну і нічим не винне слово «послати» сприймається обкуреним застрашеним бидлом однозначно як «послати нахуй» — тому бач тільки «відправити» (ніби «відправити на три букви» якось звучить почесніше і терпиміше для курвивих амбіцій)... А ще «голубі», «рожеві», «райдужні» як приналежні до «страждущих менщин» — теж тягнуть в свою діру і дискредитують (позорять) відповідні кольори чи ознаки.. Ба навіть болюче прицвяховування себе (жертвою крові і болю) до якогось там голчаного мальовидла на шкірі — теж добровільне «лягання під символ», дозвіл згвалтування себе символом, якому надається надмір уваги і влади..
Тут трошки офтоп від основного крінжу чи пак потоку про безкарне розкрадання державних коштів «групою слизьких виродків за попередньо продуманим планом (зговором)», яке вартує розстрілу прямо в лоб за законами військового часу — а вони (жиди, жидюри, обнагліла жидва) просто нагло танцюють свої гепанки на наших душах і головах, відверто вважаючи нас лохами чи то гоями..
Ну і як вишеньки на торті — стояння цілим натовпом перед червоним світлом на пішохідному переході — хоча вулиця в обидва боки до горизонту порожня. Тупий символ заборони підміняє здоровий глузд.. Спитайте їх, чого вони бояться..
Свого часу, в далеких 80-х, академічні метри радили описати 2Ж-науку на двох сторінках, чи принаймі на двох листочках.. Я ж приносив цілі талмуди 2Ж-системної футуристики, в яких було «слішком много буков» (тоді й був зафіксований «принцип Паулі для писанини»: чим точніше і детальніше ви хочете висловити думку (ідею) — тим менше охочих буде вникати в текст і засвоювати написане).
Але все ж попробую — «попрощє, шоб дурак понял», як радила одна Олька з МАрхІ.
В основі 2Ж-системного мислення лежить «метод траєкторій»: бачити уявою «кореневища» кожного конкретного потоку — від місць його видобутку з природи, і «гіллєвища» його розповсюдження аж до кінцевих точок використання. Наприклад, для потоків води — кореневища від тисяч джерел, які стікаються до стовбура річки, а потім гіллєвища водопровідних відгалужень до стояків і кранів в будинках;
або для потоків молока — кореневища доїльних апаратів від кожного соска кожної корови — аж до пакетів в магазинах і посудин з молочними стравами на столах; або, скажімо, бачити уявою величезне родове дерево, яке множиться степеневою функцією 2 в степені ен через кожне покоління — і за якихось 7 — 7,5 століть у вас виявиться більше предків, ніж зараз проживає людей на землі..
Але люди чомусь не звикли мислити кореневищами причин і гіллєвищами наслідків. Переважно шукають «те найголовніше джерело», яке вважається витоком Нілу, чи «того найславнішого предка», який вважається «засновником славного роду»..
Таке лінійне, вузько-логістичне мислення ні до чого доброго не приводить, тільки до загострення амбітних гонорів, розпухання арроґантної пихи і до конфронтацій, конфліктів і воєн на рівному місці.
(Як любила «кічитися» моя сестриця-рідновірка: «Ви є раби божі — а ми діти божі; ви повернетеся до лона Авраамового, а ми на луки Сварожі»..)
У поверненні до традицій криється ретроспективна тенденція «раньше било лучше» і «вєрньом всьо взад». Під курвивим пресом тотального фемінізму (і чоловічого в тому числі) врешті-решт виникає така ситуація, що жодні футуристичні проблиски, жодні прогресивні ідеї не мають куди пробитися з-під бетонної плити безкінечних тавтологій і повторів, які забиваають мозги настирливим радіодеренчанням (як оте від курвивих орангутангів з начальства ЛТТУ, що кінчається слоганом «ЛєоКарт — твоя перевага — у поїздках!»)
Друга тема: зворотні півцикли. Їх теж треба організовувати не димарями в небо, не обривками труб, що скидають отруйні бруди в річки і озера, в моря і океани — а розгалужувати другим Ж, другим деревом туди, де їх чекають, де ваші «органічні відходи» чи «продукти метаболізму» споживаються і смакуються істотами іншої раси, іншого виміру, іншої культури, інших уподобань — як видихнутий нами вуглекислий газ СО2 споживається рослинами і знову повертається чистим киснем О2 в атмосферу; як органіка, грамотно «роззосереджена» чи «розгалужена» по полях і городах, переробляється мікроорганізмами і знову стає їстивною для рослин..
Але суть в тому, що зворотні Ж2-потоки треба сортувати відразу — щоб «сміття» як такого не було, а була «вторсировина» розділена окремими Ж2-потоками. А сміття є та ж сама вторсировина, тільки у змішаному вигляді: «кровь, песок, гавно и сахар» (підміняючи прибиральницю і витрясаючи перекидні коробки біля під'їздів, я тепер уважно стежу і викладаю окремо збоку паперові стакани з недопитою кавою чи кока-колою, бо вони якраз роблять таке «гавно і цукор» в мішках для збору сухого сміття — і потім доводиться ті мішки заново прати і сушити.. Курвиві пофігісти того не розуміють і множать гидоту.)
Третій пункт — кінцеві елементи, келти (к.ел-ти) на закінченнях розгалужень 2Ж-проводів. Каскад технологічних операцій (добування з пррироди, збагачення — збільшення концентрації корисного вмісту, очистка від зайвих вкраплень, шлаків, домішків, формування очищеного продукту в якусть стандартну форму чи тару, сортування готових виробів за розміром і якістю, впорядковане розкладаня на полицях складів, перевантаження і розповсюдження до дистрибюторів — всі ці операції можна описати як транспортні Ж-структури МАКРО-переміщень, які чергуються з МІКРО--обробкою в кінцевих елементах. Кінцеві елементи чи келти суть замкнуті капсули (замикаються на час проходження мікро-реакцій всередині) для забезпечення оптимальних умов мікро-процесу — і відгороджені від зовнішнього середовища, щоб не було шкідливих впливів ні зсередини назовні, ні ззовні всередину келта. Щоб всі відходи зразу збиралися і втягувалися у Ж2-русло кожної операції — щоб ні пил, ні іскри, ні стружки, ошурки, дими, шуми, фарби, гази не розповсюджувалися в оточення і не шкодили ні здоров'ю працюючих, ні екосистемі довкілля.. І навпаки: щоб жодні атмосферні явища — дощі, вітри, гради, холод, спека, пилюка, комахи, птахи, злодії, чи надто цікаві китайці — не проникали всередину келта і не шкодили мікропроцесам.. Там може працювати людина (тоді треба забезпечити максимум комфорту: світло, тепло, свіже повітря, ергономічне розташування всіх інструментів і робочих поверхонь, потоків сировини і відтоків продукції чи вторсировини — відходів, обрізків, випарів,..), може всередині келта пацюватии якийсь робот по заданій програмі, а може й полчища мікро-роботів, дрібних як мурахи,.. — тоді підхід до ергономічної антропогенної організації простору всередині келта значно спрощується і мініатюризується.. Очевидно, те, що ми маємо з мініатюризацією електроніки — таке ж чекає і технологічні схеми, віддані на поталу спеціалізованим роботам чи спрощеним механізмам для виконання одної-двох простих операцій..
Але тут чигає ще один закон: спрощення на одному рівні вимагає ускладнення на інших рівнях.. Тому маємо те, що описав Роберт Шеклі в оповіданн «ножик»: проектував ножика для відкривання консервів — а вийшов робот для грабування банків і зламування суперсекретних шифрів.. Або от китайці — проектували музейного гіда — галантного і уважного до відвідувачів — а вийшов робот-конфу, який виконує супер-складні акробатичні трюки і наносить точні удари в польоті.. Ну і наші «гаджети» обросли наворотами: замість простого телефонного зв'язку маємо мільйони ігор, відео на будь-який смак, дизайнерських і композиторських програм, а тепер ще ШІ вставляє свої 5 копійок з рецептами і порадами на кожну проблему..
Вдосконаленням немає меж. Тільки от життєвого часу бракує, щоб всім тим займатися,.. І ще в людей є така риса, як впертість замкнутості: їм пропонуєш щось цікаве, захоплююче, — а вони того не хочуть, їм того не треба — вистачає того примітиву, що є, до чого вони звикли..
І от виходить, як з тими рядами Фібоначчі і Люка-Ремета: після трьох місяців «золотого божевілля» (з «золотими перерізами») приходиш в зачуханий університет — а тебе відсилають до якогось обкуреного орангутанга — і він починає авторитетно давити своїм примітивом — дитячими поясненнями про «гармонійні співвідношення» між членами ряду і пропонує якісь дитячі завдання.. Потім вся вулиця Стрийська смердить здохлятиною, але як плату за труди — знаходиш в снігу свою першу металеву гривню..
Все одно що цілу «соляристику» Лема чи «Гру в бісер» Германа Гессе нащіпати на одній глухій струні одним покаліченим пальцем.. З курвивими дебілами нема ради.. За тавтологію «в рамках шкільної програми» тобі ще заплатять, а за цілу футуристичну науку нормального природоподібного розвитку — фіґу. І тому така ваша нещасна покалічена обкрадена доля..