В першій половині 90-х років була популярною німецька пісня "Das ist alles nur geklaut", що можна перевести як «Це все просто вкрадено».

Я вже писав про те як росіяни мавпують свої плани з у різних країн та епох. Але пам'ять весь час видає все нові і нові цікавинки. В останні дні різні аналітики підводять підсумки «першої фази» російського наступу, і весь час згадують про плани захопити столицю за 72 години.

Десь я це вже чув …

Ось цитата з книги (виділення моє):

Широкорад Александр Борисович, Россия — Англия: неизвестная война, 1857–1907,

Москва, 2003.

5 грудня 1896 р. на нараді міністрів під головуванням Ніколая II було розглянуто рішення про висадку у Босфорі. В нараді брав участь посол (Росії в Туреччині, ред.) Нелідов, який гаряче обстоював план вторгнення. Відповідно до рішення наради Нелідов повинен був дати зі Стамбула умовну телеграму, яка стала б сигналом до відправки десанту. Текст телеграми міг бути будь-який, але з ключовою фразою: «Давно без ізвєстій».

Командувати операцією призначили віце-адмірала М. В. Копитова. У ній мали брати участь ескадрені броненосці «Синоп», «Чесма», «Катерина II», «Дванадцять Апостолів», «Георгій Побідоносець» та «Три Святителі», крейсер «Пам'ять Меркурія», канонерський човен «Терець», мінні загороджувачі «Буг» та «Дунай», мінні крейсери «Грідень» та «Казарський», а також десять міноносців та тридцять малих міноносок.

Командиром зведеного десантного корпусу було призначено генерал-лейтенанта В. фон Штока. Чисельність військ «першого рейсу» зросла порівняно з колишнім планом. І їх складі тепер нараховувалось 33 750 чоловік із 64 польовими і 48 важкими гарматами (з «особливого запасу»). Начебто врахували все, навіть «3 версти залізниці» збиралися перевезти…

З метою дезінформації операція була замаскована під великі навчання, що включали перекидання військ на Кавказ.

Ескадра на шляху до Кавказу мала несподівано повернути на Босфор. Передбачалося запровадження інформаційної блокади: «У призначений момент раптово перериваються всі телеграфні дроти Чорноморського узбережжя з Європою». Ескадра ж вночі форсує Босфор і, пройшовши до Буюк-Дере, стає на якір (у тилу турецьких берегових батарей). У цей час посол Нелідов представить турецькій владі ультиматум: негайно передати Росії райони на обох берегах Босфору під загрозою застосування сили. Опір турецьких військ передбачалося придушити швидко. Після чого російське командування мало за 72 години після початку висадки закріпитися на вході у протоку зі сторони Мармурового моря. На берегах Босфору встановлювалися важкі гармати «особливого запасу», а «Буг» і «Дунай» виставляли поперек протоки загородження в три ряди мін (всього 825 штук). Отут і знадобилися б відомості про течії та глибини, доставлені Макаровим. Крім того, планувалося на обох берегах протоки потай встановити торпедні апарати. 72 години були відведені не випадково — це був ранній термін прибуття англійської Середземноморської ескадри з Мальти.

Нехай ці плани не втілились, але ідея про захоплення столиці та 72 години виявилась вічною …