Іван Канівець: Про сирійців, лосів та цар-пушку

У новинах можна прочитати що на допомогу другій армії світу вирушають сирійці, що мають значний досвід вуличних боїв (наприклад в Алеппо, який, мабуть, має дуже знадобитися росіянам у Маріуполі). Не буду детально нагадувати, що перемогти в Сирії асадівці змогли тільки за допомоги північних косплеєрів. Але цікаво інше, невже за допомогою «військових зборів» зайвохромосомні не могли набрати відповідної кількості убивць у себе дома? І гроші, і дозвіл грабувати, все як люблять представники великої культури. Тим більше, підтримка душегубної операції у північних болотах гучна, як жаб'ячі співи у період розмноження.

Мабуть зрозуміти хитрий задум бункерного затворника можна якщо на додачу до сирійців згадати про мешканців африканських країн, які згідно словам російської пропаганди такої хочуть долучитися до винищення українців та розграбування нашої країни. Цікаво як їх мовами буде звучати «туфлі ох#*#нні»?

Практично з початку нинішньої війни росіяни лякають самі себе участю іноземних найманців у боротьбі за незалежність України. Однією з ключових є історія про п'яних негрів що танцюють на БТРах.

Налякавшись як слід за вісім років війни, вони тепер вирішили і нас залякати подібними ж історіями. Раптом ВСУ злякається і здасться. Проте після Маріуполя, Харкова, Бучі та інших наших міст перспектива жорстоких розправ над цивільним населенням навряд чи призведе до капітуляції.

І, здається, утилізація іноземних найманців верховного убивці буде відбуватися так само, як їх більш досвідчених колег.

Отже, схоже що вся ця історія більше належить не до спроб посилити банду грабіжників та вбивць яка вештається нашими землями, а до галузі чистої пропаганди.

І тут хочеться запропонувати росіянам провести посилення їх армії за рахунок інших PR проектів, якими так багата їх специфічна історія. Наприклад років десять тому на перше квітня росіяни опублікували матеріал про застосування бойових лосів у своєму війську. Багато хто сприйняв це за чисту правду, і навіть на військових виставках тепер можна дізнатися про звитягу російських лосів.

Там же дізнаємось про «м'яукаючу дивізію», всі ж люблять котиків, правда ж?

Можна згадати і про більш серйозні досягнення третього риму. Наприклад цар-пушка, яка ніколи не стріляла (і як казав їх сатирик чийсь мозок, який ніколи не думав).

Був наших заклятих друзів і цар-танк, який ніколи їздив.

А ще був і летючий танк, який ніби трохи літав, але як відомі крокодили, дуже дуже низько.

Були у росіян круглі бойові кораблі, які так добре трималися курсу, що і капітана який був готовий перегнати їх з порту в порт знайти було доволі важко.