Мінська здача України
Ажіотаж навколо Мінських угод незрозумілий. Незрозуміло з якого переляку (хіба що тільки з переляку) їх треба виконувати.
Росія вдерлася в Україну всупереч жорстких міжнародних договорів. Вона підтерлася договором про розміщення флоту, договором про дружбу та співробітництво. Про Будапештський меморандум окрема тема.
Мінські угоди — це просто папірець, який не визнаний як документ жодною країною, яка його підписала — його не було ратифіковано ані в Україні, ані в РФ, ні у Франції, ні в Німеччині. Ці угоди не мають юридичної сили.
І щоб це розуміти, не треба бути юристом. Я не юрист, але це елементарні поняття.
На всі запитання до Росії, щодо Будапештського меморандуму, в РФ відповідають одне й те саме — цей документ не має сили, адже не був ратифікований. Ну так та ж відповідь має бути від України Росії щодо Мінських угод.
Їх не треба виконувати. І їх можна не виконувати. І це цілком законно.
І те, що зараз просувають їхнє виконання — це просто змова проти інтересів України. Але нам розповідатимуть, що це перемога і заради миру ми маємо зробити певні кроки.
Ще раз — Мінські угоди можна не виконувати, бо вони не мають юридичної сили. Виконання Мінських угод — це діяльність проти інтересів України, яку можна кваліфікувати як державну зраду.
P.S. По моменту складання цих угод та їхнього підписання окрема тема — без строку давності.