Нарешті, навіть буденно якось, цей день настав. День найвищого досягнення людства. Рівно 50 років тому, 20го липня 1996 р. місячний модуль «Аполона-11» здіснив посадку на іншу планету. Посадку драматичну, з двома відмовами комп'ютера через перевантаження пам'яті, і з залишком палива до переривання місії на 17 секунд. Через кілька годин, вже 21го, Ніл Армстронг і Базз Олдрін вийшли на поверхню Місяця. Ніл зробив перший крок і сказав свої епохальні ̶G̶o̶o̶d̶ ̶L̶u̶c̶k̶,̶ ̶M̶r̶.̶ ̶G̶o̶r̶s̶k̶y̶ "That"s one small step for man, one giant leap for mankind". Це була кульмінація 8-річної праці 400000 (чотирьохсот тисяч) людей — від штурмбанфюрера СС Вернера фон Брауна, котрий не дуже успішно бомбив Лондон своїми "Фау-2", до невідомої неосвіченої швачки з маленької компанії ILC, що неперевершено шила купальники і бюстгальтери. Як на мене, за ці 50 років людство спромоглося лише на ще 5 співставних речей. ̶I̶P̶h̶o̶n̶e̶,̶ ̶T̶E̶D̶,̶ ̶C̶o̶-̶-̶w̶o̶r̶k̶i̶n̶g̶ На польоти "Аполлонів 12-17".
Україні, на жаль, судячи з новітньої, 28-річної історії, не світить не те що стати космічною державою, а і втриматись в державах авіаційних. Але, як писав один киянин з іншого приводу: "как прічудліво тасуєтса колода..." Може наші діти таки спроможуться на те, на що ніяк не спроможемся ми — я про еміграцію в якусь Канаду. А у них теж будуть діти — вже канадці. Може в Канаді їм не захочеться бути виконробами чи районними депутатами, а захочеться чогось романтичного, як і має хотітись нормальним дітям в нормальній країні. А діти ваші онукам не будуть заважати, не будуть волати на них: "Знайди ромальну роботу, яка ще авіація в цій сраці, іди он в нархоз!", а, навпаки, як нормальні батьки, будуть радіти за них, і їм допомогати. Може хтось з них, онуків, стане новим Крісом Хедфілдом. І діти ваші, дивлячись на старт якоїсь там BFR чи "Сатурну-25", крізь сльози щастя і гордості згадають літній вечір далекого 2019 року, коли їхній татко видрав у них з рук смартфон з ідіотським відео "Как нуб абхєтрил міня в майнкрафтє", дав пляшку "Пепсі" (бо яка американська мрія без "Пепсі"), і сказав: "50 років тому, малий, люди долетіли да Місяця! Їх звали Ніл Армстронг, Базз Олдрін і Майкл Колінз. А зараз ми з тобою, замість нуба в майнкрафтє, сядемо, і подивимся, як це було."
==============================================================================================
Практичні поради і посилання: якщо дитині 14-16, можна дивитись "Аполлон-11" — той, що тільки що при напівпустих залах пройшов в кіно. Ну, або якщо діти тільки в проекті, і ви будете дивитись з коханою. Це дуже красивий, потужний, але трохі мистецький фільм. Для, я б сказав, естетів. Повністю документальний, до речі. Дивитись його треба тільки на проекторі, або на великому екрані, і, бажано, з гарним звуком.
Для всіх інших (тобто дітей від 8 до 88) я б порадив подивитись кращий, як на мене, в світі, документальний міні-серіал Discovery Channel "When we left Earth" — в російському перекладі "Эпохальные полёты НАСА.В українському не знайшов, та воно і правильно, бо хто ж сі буде бульбов займатись. Але нічого, подивіться російською — зрештою, ролики про майнкрафт і Олег Винник теж російською. Серіал разюче відрізняється від лайна, яке знімає Діскавері зараз. Англійською всі серії є в Ютубі, російською — всі, крім другої, але на всяких "сізонварах" чи "ейчдірєзках" є все. Серія про власне висадку на місяць — "Посадка Орла" — третя, можно подививитись і тільки їі. Але раджу дивитись з першої — серії короткі, по 50 хв, і дуже захопливі. Потім, щоб остаточно закріпити успіх, раджу подібний же, а може і кращий, серіал "Moon Machines" — російською "Аппараты лунных программ", і, для зовсім вже гіків "Failure Is Not an Option" — російською не знаю як, це про роботу Командного Центру НАСА.
==============================================================================================
Чому б і ні — може саме завдяки вам якийсь Джек Петриненко віддаватиме честь прапору США (чи Китаю ггг) на Марсі, Європі чи Калісто, а в вашому будинку на гроші діяспори відкриють музей з меморіяльнов дошков, де писатиме: "Тут в 2012-2020 рр народився і жив батько Джека Петриненка, всесвітньо відомого авіаконструктора, пілота і астронавта". ̶А̶ ̶п̶о̶р̶у̶ч̶ ̶с̶т̶о̶я̶т̶и̶м̶е̶ ̶п̶і̶к̶е̶т̶ ̶н̶а̶ ̶з̶а̶х̶и̶с̶т̶ ̶б̶у̶д̶и̶н̶к̶у̶,̶ ̶к̶о̶т̶р̶и̶й̶ ̶д̶о̶в̶о̶д̶я̶т̶ь̶ ̶д̶о̶ ̶р̶у̶й̶н̶а̶ц̶і̶ї̶,̶ ̶щ̶о̶б̶ ̶з̶б̶у̶д̶у̶в̶а̶т̶и̶ ̶Т̶Р̶Ц̶,̶ ̶а̶ ̶ц̶е̶ ̶т̶р̶о̶х̶і̶ ̶д̶а̶л̶і̶ ̶б̶у̶д̶е̶ ̶п̶у̶н̶к̶т̶ ̶п̶р̶и̶й̶о̶м̶у̶ ̶ч̶е̶р̶м̶е̶т̶у̶ ̶(̶б̶о̶ ̶ц̶в̶є̶т̶м̶е̶т̶ ̶в̶ж̶е̶ ̶в̶е̶с̶ь̶ ̶з̶д̶а̶д̶у̶т̶ь̶)̶ ̶і̶ ̶л̶о̶т̶о̶к̶ ̶з̶ ̶ш̶а̶у̶р̶м̶о̶ю̶ ̶і̶ ̶ш̶к̶а̶р̶п̶е̶т̶к̶а̶м̶и̶.̶ ̶ ̶ ̶ ̶ ̶ ̶ ̶
Але все це буде потім, а сьогодні заберіть у дитини смартфон, і розкажіть їй про Базза, Нейла, Майкла, та, кінець кінцем, і про Юру з Альошєй розкажіть, нічого страшного.