ЯК РЕГУЛЮЄТЬСЯ КІЛЬКІСТЬ УКРИТТІВ

У той час, коли лінія фронту стала ближчою до Кривого Рогу, а російські війська посилили на місто вогневий тиск, питання порятунку від ракетно-шахедних атак вийшло на новий рівень. І цей рівень не має нічого спільного з етапом комп'ютерної гри. Це наша реальність. 

Та яким би не було страшним чи непевним реальне життя, воно є і нам доведеться його жити. Ми не маємо права дозволяти собі впадати у дереалізацію, отже, лише ми самі здатні цю реальність підлаштувати щонайменше під свої ключові потреби. Особливо — під потреби наших дітей.

Криворіжжя не може похвалитися достатньою кількістю громадських укриттів, як того вимагає час і нормативна база. Від багатоповерхівки, наприклад, до укриття передбачена відстань до 300 метрів, а від малоповерхових забудов — до 500. За російських обстрілів з певних видів озброєння це значна відстань, а за умови багатоповерхової забудови не лише складно встигнути зійти з останніх поверхів. Ймовірність того, що там не вистачить місць для укриття усіх мешканців району, досить висока. 

Проте навіть ці умови не витримуються органами місцевого самоврядування під час розрахунку потреб. Якщо, звісно, такі розрахунки десь існують (відверто кажучи, тут є сумніви). Відстані до укриттів, а подекуди їх повна відсутність у радіусі, що оглядається, чи не основні причини, чому криворіжці не дуже поспішають до споруд цивільного захисту, щоб укриватися від ворожих атак. 

Згідно з Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, Постанова КМУ від 10 березня 2017 р. № 138, «потреба у фонді захисних споруд — загальна кількість об'єктів фонду захисних споруд з місткістю, що забезпечує укриття всіх категорій населення за місцем роботи та місцем проживання, а також інших категорій населення за місцем тимчасового перебування в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці».  

Насправді це має бути чимала кількість посадкових місць у межах півмільйонного міста, які чітко розподілені згідно із типом забудови конкретного району та реальною кількістю мешканців, працівників. Навіть якщо не вдаватися у точні розрахунки й обрахувати нашвидкоруч, стає зрозуміло, що споруд цивільного захисту має бути багато.

Серед інших причин, які примушують криворіжців залишатися вдома замість прямувати до укриттів, як на тому наполягають людськими голосами різноманітні системи оповіщення, — небезпека опинитися перед зачиненими дверима. Питання охоронців на зарплаті, системи на кшталт «тривожної кнопки», регулярного прибирання приміщень, на жаль, нерідко є фантастикою. Натомість бувають інші «перекоси». Подекуди трапляються факти примусу до чергування в укриттях педагогів, якщо це споруда цивільного захисту закладу освіти.  

ХТО МАЄ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ РОБОТУ ЗАХИСНИХ СПОРУД ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ 

Вище згадана постанова КМУ № 138 від 10.03.2017р. (зі змінами) чітко визначає об'єкти фонду захисних споруд як такі, що мають стратегічне значення для забезпечення захисту населення, а їхніх балансоутримувачів — тими, хто здійснює утримання. В разі ж використання споруди цивільного захисту кількома організаціями, має бути укладена угода (або декілька угод), де визначаються умови спільного використання, зокрема й розподілу повноважень щодо утримання. 

Ця ж постанова містить юридичне визначення терміну «утримання», з якого стає чітко зрозуміло, що укриття завжди мають бути готовими до експлуатації:

«утримання об'єктів фонду захисних споруд — комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності об'єктів фонду захисних споруд до використання за призначенням» 

У Кривому Розі майже усі заклади освіти перебувають на балансі районних органів управління освітою, а отже самостійно не розпоряджаються своїми бюджетами. Обсяги фінансування, як і проєкти штатного розпису та кошторису, затверджує засновник — Криворізька міська рада. Внести до штатного розпису додаткового охоронця чи сторожа, як і нарахувати додаткову зарплату, директор не в змозі, оскільки типовими нормативами закладів освіти це не передбачено. 

Натомість питання чергування, прибирання та охорони шкільних укриттів органи управління освітою нерідко «наказують» директорам вирішувати самостійно. Це може бути усна форма — так звані телефонограми. І хоча засновник цілком може собі дозволити розробити особливу систему охорони як споруд цивільного захисту закладів освіти, так і громадських укриттів, подібний документ не йде на пам'ять. Можливо, попри стратегічне значення цих заходів, він просто ніде не існує.