_____________________________

Нині цей кейс можна сміливо брати як приклад для виходу зі схожих ситуацій, а рік тому прогнози робити не наважувався ніхто.                                                        ________________________________________ 

 

Наприкінці вересня минулого року до мене звернулися батьки однієї Криворізької гімназії. Причина звернення — неналежний стан шкільного укриття. Грибкові утворення на поверхнях, непрацююча система вентиляції, проблеми з електрикою, підлогою та сходами тощо. Його стан не лише не відповідав законодавству у сфері цивільного захисту та псував естетику приміщень укриття. Передусім перебування у ньому могло суттєво впливати на стан здоров'я дітей, у яких стали поганою традицією респіраторні захворювання.

Кілька мам учнів різних класів намагалися розібратися самотужки у вимогах до стану споруди цивільного захисту та знайти спосіб домогтися ремонту. Проте, як виявилося, законодавча база тут доволі значна й охоплює усі сфери життя. Найбільш допитливими та активними виявилися дві мами другокласників, які вирішили йти до фіналу. 

Освітнє законодавство — складна система координат. У цій сукупності галузей права мало бути просто юристом. Варто добре орієнтуватися, як то кажуть, на місцевості. Отже, й релевантні правові консультації з діяльності системи освіти, зокрема щодо безпекових, адміністративних та господарських потреб, може надати той, хто цим займається щодня саме у системі освіти. 

Варто сказати, що частину роботи батьки виконали самотужки. У них на руках уже були фото-докази та майже готове звернення до в.о. міського голови, крізь рядки якого прозирало перо юриста. Висували, щоправда, вимогу капітального ремонту, а це значило би залишити гімназію без укриття на весь поточний навчальний рік. Метою ж було швидке повернення дітей за парти до більш безпечного простору.

Я порадила звернутися до Держпродспоживслужби, а замість капремонту вимагати усунення порушень. Для ефективності подальших кроків потрібні були ще щонайменше два документи: 

Запити на їх отримання направилися до начальника районного відділу освіти як балансоутримувача, а вже за 5 днів батьки отримали необхідні відповіді. Вони й стали доказом того, що ДСНС улітку 2022 року документувала проблему неналежного стану укриття, але замість усунути зауваження, балансоутримувач навів легку «косметику». Акт прийому готовності закладу освіти до нового навчального 2024-2025 року від відділу освіти, де також була оцінка стану укриття, зауважень не містив. Отже, ймовірно, споруда ретельно не оглядалася. 

Наступним кроком у порядку дій, який отримали батьки і який, зрештою, суттєво вплинув на результат, був текст скарги до міського офісу та регіонального представництва Держпродспоживслужби (далі-ДПСС) з описом проблем, порушень та законодавчими обгрунтуваннями. 

До скарги додали фотодокази та підписи батьків, а ключовим серед вимог було (далі цитата) «призначити позапланову термінову перевірку стану готовності укриття … на предмет безпечності перебування у ньому і з метою визначення відповідності:

Отже, незрозумілих вимог до фахівців ДПСС ніхто не висував, невластивих їм функцій від них ніхто не вимагав. Усе, що містив документ, зокрема обґрунтування, відповідало положенню про службу та нормам законодавства. 

Дуже важливо пам'ятати і враховувати, що кожна служба має чітко окреслені межі впливу, аби звернення мали реакцію та сприяли реалізації очікувань заявників. 

І ВИГРАТИ ЧАС, І ОТРИМАТИ РЕЗУЛЬТАТ 

Ще до завершення першої декади жовтня уся необхідна для звернення інформація була у батьків. Тож скаргу швидко направили на обидва офіси ДПСС: 

Зранку 16 жовтня 2024 року за присутності батьків відбулася перевірка ДПСС, яка підтвердила наявність порушень. А рівно за тиждень батьки отримали відповідь служби, де зазначалося, що поточний ремонт розпочнеться вже під час осінніх канікул. Підсумовуючи час на документальну підготовку для розв'язання проблеми, отримуємо цифру приблизно у місяць.

Варто зауважити, що ні з боку адміністрації закладу, ні з боку керівництва відділу освіти не було жодних перешкоджань активності батьків та інших агресивних реакцій. Усі без проблем йшли на контакт і шукали найліпших із можливих у тій ситуації рішень. Незрозумілі образи мали місце хіба з боку класної керівниці, але це можна списати на підвищену чутливість окремих українців під час війни. 

ГРОШІ Є. НАВІТЬ ЯКЩО ЇХ НЕМАЄ

Бюджетний процес — річ хитра, якщо дивитися на нього не очима бухгалтера чи економіста. Здавалося б, аби отримати бюджетне фінансування на будь-що, варто подолати шлях у цілий рік: від формування потреби закладу влітку — до голосування у міській раді восени-взимку, за яким ще кілька місяців піде на затвердження кошторисів й оголошення та проведення закупівельного процесу. 

Але так буває не завжди. Тобто допускати порушення бюджетної процедури в жодному разі не можна. Проте вона дозволяє у певних ситуаціях вносити зміни до кошторисів і перерозподіляти видатки у межах вже затверджених бюджетних призначень. Ремонт укриття у нашій гімназії — якраз один з таких випадків.

Отже, якщо балансоутримувач або ж головний розпорядник з якоїсь причини «забув» про ваш заклад, для отримання належного варто просто нагадати про себе. Важливо пам'ятати, що скандали на старті тут зазвичай не особливо допомагають. Варто вести цивілізований діалог і діяти згідно з нормами законодавства України. 

Впродовж бюджетного року кошториси можуть переглядатися неодноразово. Особливо під завершення року. Іноді збільшуються надходження у головного розпорядника, іноді балансоутримувач заощаджує кошти на вдалих закупівлях. Для бухгалтерії не менш важливо завершити бюджетний рік без залишків, які не завжди можна перенести на рік наступний. Тому коли ваше звернення добре обґрунтоване та направляється за адресою, результат "win-win" для вас і розпорядника коштів — не диво.

Із написаного вище щонайменше випливає два ключових повідомлення: 

Але більш коректним буде їх об'єднати: «правильні дії майже не викликають протидії, натомість сприяють задоволенню потреб». 

ТО ЧИ БУВ РЕЗУЛЬТАТ? 

З найбільш активними серед заявників мамами адміністрація закладу та представники балансоутримувача не припиняли підтримувати контакт впродовж усього першого етапу ремонтних робіт. Тож мами знали наперед і про обсяги, і про варіанти. У загальних рисах, звісно. Отже, щодо перенесення ремонту підлоги їм повідомили також. 

Навіщо було розривати ремонт у часі? Тому що ці роботи потребували демонтажу пошкодженого верхнього шару бетонної стяжки та улаштування її й фарбування фактично з «нуля». Осінні канікули — це кінець жовтня, а роботи тривали до початку грудня. Цементна стяжка не просто ризикувала не висохнути. Надмірна вологість від розчину звела би нанівець усі протигрибкові роботи.   

У процесі ремонту укриття мами другокласників порушували тему нових меблів для початкової школи, але упевненої обіцянки їм ніхто не давав. Укриття не відповідало необхідним критеріям. 

Після монтажу вентиляційної системи, обробки поверхні від грибка і фарбування стін та укладання лінолеуму як тимчасового покриття найбільш активні мами вирішили поглянути на результат і відправилися до гімназії. Неймовірно! На території закладу стояла велика автівка з меблями від UNICEF. Разом з працівницями вони розвантажили відведену кількість комплектів і натружені, але задоволені повернулися додому. 

СПОРУДА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ: ДОСТУПНІСТЬ ЧИ БЕЗБАР'ЄРНІСТЬ?

Зима та весна промайнули швидко й увесь цей час учні гімназії мали змогу відвідувати заняття офлайн. І хоч проблема нерівної побитої підлоги усе ще залишалася нерозв'язаною, цього року кошти на її ремонт були передбачені річним планом. Закупівлю оголосили напередодні завершення навчального року. 

Перш ніж оголошувати торги, до гімназії запросили невгамовних мам, аби порадитися щодо деталей ремонту. Я ж цього разу вирішила приєднатися до огляду також. І не дарма. У закладі освіти, що розташований у щільній багатоповерховій забудові, виявилися недоступними усі входи, а також коридори захисної споруди. 

Наступного дня на моє запрошення з оглядом приїхав представник партнерської організації людей з інвалідністю і підтвердив виявлені факти. Завдяки його візиту до переліку робіт включили деякі елементи доступності, але про безбар'єрність на цьому етапі говорити не доводиться. Ні коштів, ні технічних можливостей для таких рішень у повному обсязі немає. 

Хоча Стратегія зі створення безбар'єрного простору та плани до неї на державному рівні розписані і працюють на папері, наживо з них реалізується дуже малий відсоток. Відсутність чіткої координації і зв'язку між державною та місцевими програмами й стратегіями не сприяє обов'язковості їх виконання та фінансового наповнення. Чиновникам слід частіше нагадувати, що в умовах такої жахливої війни від милиць та крісла колісного не убезпечений ніхто.

З огляду на поточні можливості, для виконання бодай часткових умов доступності споруди цивільного захисту цієї гімназії зійшлися на ремонті сходів, що ведуть до приміщень укриття, аби ними міг пересуватися вже придбаний найпростіший підйомник для маломобільних людей. На безбар'єрний центральний вхід до гімназії, яка також є Пунктом незламності, та на інші не менш важливі речі доведеться шукати підтримки у благодійників. 

ОЧІКУВАННЯ «ПОТРАПИТИ ДО ШКОЛИ ВЧАСНО»: МІСІЯ (НЕ?)ЗДІЙСНЕННА

Процедура закупівлі завершена, переможець обраний. Залишилося дочекатися остаточного виконання робіт, аби укриття могло відчинити свої двері для учнів гімназії. Шкода лише, що початок останнього етапу робіт дещо затягнувся, а до 1 вересня залишилося катастрофічно мало часу. Проте батьки, учні гімназії та педагогічний колектив не полишають надії, що перший день навчального року принесе їм лише приємні сюрпризи. 

__________________

Попри те, що впродовж усього часу від вересня 2024 року батьки перебували на контакті зі мною і консультувалися щодо своїх подальших кроків, жодні громадські організації чи активісти не в змозі зробити для закладу освіти стільки, скільки можуть батьки його учнів та педагоги. 

Якщо ж об'єднуватися, вивчати свої права та активно й відповідально користуватися ними, освітній процес перетвориться на комфортне засвоєння знань у місці, куди хочеться йти, посеред міста, де хочеться жити.