The Guardian опублікувало дослідження, яке розповідає про 20 паливно-енергетичних компаній, які безжально експлуатують світові запаси нафти, газу та вугілля, і несуть пряму відповідальність за 35% всіх світових викидів вуглецю, які потрапили в атмосферу з 1965 по 2017 роки. Дане дослідження було проведено The Guardian спільно з Інститутом кліматичної відповідальності США (Climate Accountability Institute).
Дані дослідників показали, як група державних та транснаціональних корпорацій впливає на глобальну зміну клімату, яка загрожує майбутньому людства. У дослідженні детально розповідається про те, як корпорації планомірно розширюють свою діяльність, повністю усвідомлюючи, який руйнівний вплив їх галузь здійснює на клімат нашої планети.
Аналіз, проведений Річардом Хідом з Інституту кліматичної відповідальності, оцінює обсяг викопного палива, який компанії витягли з Землі за останні 52 роки, та кількість вуглекислого газу, що потрапив в атмосферу в результаті його спалювання. 12 з 20 компаній, що потрапили в рейтинг, знаходяться під державним контролем. Вони відповідальні за 20% викидів CO2 за вказаний період.
На першому місці в списку компаній, «чия невтомна експлуатація світових запасів нафти, газу та вугілля може бути безпосередньо пов'язана з більш ніж однією третиною всіх викидів парникових газів в сучасну епоху», знаходиться Saudi Aramco (Саудівська Аравія). За останні 52 роки, в результаті діяльності компанії, в атмосферу було викинуто 59,26 мільярда тонн CO2 — 4,38% всього світового обсягу.
Друге місце в списку займає Сhevron (США, 43,35 мільярда тонн), за нею з невеликим відривом слідує «Газпром» (Росія, 43,23 мільярда тонн). У топ-5 також увійшли ExxonMobil та National Iranian Oil Co. Весь список виглядає так:
Таблиця охоплює період з 1965 по 2017 рік. Джерело: Richard Heede, Climate Accountability Institute.
Майкл Манн, один з провідних кліматологів світу відзначив, що отримані дані пролили світло на роль транснаціональних корпорацій у глобальному забрудненні атмосфери планети та закликав політиків, на майбутніх кліматичних переговорах в Чилі, які пройдуть в грудні цього року, вжити термінових заходів для приборкання їх діяльності.
«Велика трагедія кліматичної кризи полягає в тому, що сім з половиною мільярдів людей повинні заплатити ціну — у вигляді зруйнованої планети — щоб пара десятків компаній могла отримувати рекордні прибутки. І то що ми це допустили — найбільший моральний провал нашої політичної системи», заявив Манн.
The Guardian звернувся до 20 компаній, які включені до списку. Відповідь була отримана тільки від семи. Деякі відповіді збентежили: виявляється, компанії не несуть прямої відповідальності за те, як добута ними нафта, газ чи вугілля використовувалися споживачами. Але більшість заявила, що підтримують цілі Паризького кліматичної угоди, щодо скорочення викидів CO2 та недопущення глобального підвищення температури вище 1,5°C у порівнянні з доіндустріальним періодом.
Крім цього, у всіх отриманих відповідях звучало твердження, що вони докладають чималих зусиль щодо інвестування в поновлювані або низьковуглецеві джерела енергії, і також відзначили, що компанії, що працюють на викопному паливі, повинні зіграти важливу роль в подоланні кліматичної кризи.
Вплив викидів від спалювання вугілля, нафти та газу, вироблених компаніями, на атмосферу планети — величезний. Згідно з дослідженням, опублікованим у 2017 році Пітером Фрумхоффом з американського Союзу стурбованих вчених та його колегами, викиди CO2 та метану від 90 найбільших промислових виробників вуглецю між 1880 та 2010 роками, стали причиною підвищення глобальної температури майже в половину, а підвищення рівня Світового океану — майже на третину. Вчені стверджують, що дана робота сприяла «розслідуванню історичної відповідальності [компаній] за зміну клімату».
«Ці компанії та їх продукція несуть величезну відповідальність за надзвичайну кліматичну ситуацію. Вони колективно і на протязі десятиліть гальмують національні та міжнародні зусилля з подолання цієї ситуації, і вже не в змозі ховатися за димовою завісою заяв про те, що вся вина лежить на споживачах», — заявив Річард Хід.
«Керівники нафтових, газових та вугільних компаній перешкоджають прогресу та ховаються за загальними фразами, хоча їх величезні капітали, технічні знання та моральні зобов'язання повинні сприяти, а не заважати переходу до низьковуглецевого майбутнього», — додав він.
За словами Хіда, 1965 рік був обраний в якості відправної точки для нового дослідження не випадково. Проведені нещодавно дослідження показали, що з цього моменту керівники галузі та політики, зокрема, американські, вже точно знали, як впливає викопне паливо на навколишнє середовище.
У листопаду 1965 року президент Ліндон Джонсон опублікував доповідь, підготовлену Групою по забрудненню навколишнього середовища при Президентському консультативному комітеті з науки (Environmental Pollution Panel of the President"s Science Advisory Committee), в якій говорилося про вплив використання викопного палива на глобальне потепління.
Джерело: Richard Heede, Climate Accountability Institute.
У тому ж році президент Американського нафтового інституту заявив на щорічних зборах цієї установи: "Один з найважливіших прогнозів президентської доповіді полягає в тому, що в результаті спалювання вугілля, нафти та газу двоокис вуглецю потрапляє в земну атмосферу такими темпами, що до 2000 року тепловий баланс серйозно зміниться і зможе викликати помітні зміни в кліматі, подолати які на місцевому та навіть національному рівні буде неможливо".
"Провідні компанії та галузеві організації з кінця 1950-х років знали, яка загроза кліматичних змін виникає в результаті використання їх продукції", заявив Хід.
Основна мета дослідження — притягнути до відповідальності ті компанії, які найбільшою мірою винні у вуглецевих викидах, а також відвести громадські та політичні дебати від обговорення виключно індивідуальної відповідальності. Адже згідно з попередженням ООН у 2018 році — у людства є всього 12 років, щоб уникнути катастрофічних наслідків нестримного глобального потепління та обмежити підвищення температури не більше 1,5°C в порівнянні з доіндустріальним періодом.
Дане дослідження показує, що багато хто з затятих правопорушників — це приватні компанії, чиї назви відомі всьому світу. Вони витрачають мільярди на лобіювання та намагаються постати в образі корпорацій, які відповідально відносяться до охорони навколишнього середовища. Крім цього, достовірно відомо, що п'ять найбільших нафтогазових корпорацій, чиї акції високо котируються на фондовому ринку, витрачають майже 200 мільйонів доларів на рік на лобіювання в спробі пригальмувати або заблокувати дії, спрямовані на боротьбу зі змінами клімату.
"Корпорації несуть значну моральну, фінансову та юридичну відповідальність за кліматичну кризу та відповідно зобов'язані брати участь у розв'язанні цієї проблеми", заявив Хід.
"Хоча кінцевими забруднювачами атмосфери вуглекислим газом є споживачі, як люди, так і корпорації, Інститут кліматичної відповідальності зосередив свою роботу на паливно-енергетичних компаніях, які, на наш погляд, несуть колективну відповідальність, оскільки тримають ногу на педалі газу та визначають рівень викидів вуглецю, а також політику переходу на безвуглецеве паливо", — додав він.
Нагадаємо, що зовсім недавно, десять наукових організацій в спільному дослідженні вказали на небезпеку руйнування берегової лінії через кліматичні зміни. Хвилі будуть все вище, і потрібно вже зараз планувати масову міграцію вглиб материків. А згідно з дослідженням Стенфордського університету, кліматичні зміни вже призвели до появи мільйонів біженців, але протягом наступних 30 років їх кількість досягне 1,5 мільярда.