Пойдёшь направо — там Хираши,

Налево — поц с каким-то грифоном..

Ты их не терзай, ты их не души -

Пускай трезвонят своим трезвоном..

(Миф о свободе слова на Святой Руси -

только Прошлое! только хард-рок!)

Будующєє нє спонсоріруєтся по умолчанію. Дай дураку с колокольчиками миллиард, а умному — 2 $ на выживание. При этом умный ещё сомневается в своей мудрости — ибо глубины непознанного — велики и безбрежны (!). Дурак же не сомневается в своём величии — и вдавливает под себя всё, что может удушить. Ибо там — не асфальт и могильные плиты, а «глубины», о которых умный чего-то пиздел.. (Попиздел-попиздел — и заплакал — туда ему и дорога: «Во миногай мудрости — минога печали»)

Каяття, забуття, недоторканність,

стенанья, терзанья, молчанья, волненья, презренья, благоговєнья, боготворєнья, варєнья, горєнья, коренья, стрємлєнья і мугикання вічне самоствердне самовыспренно неудержимое держимордое, лёгкость бытия неконституционная и неудобоваримая ближними — вот вам все женския проблемы

(можете її порубати прямо тут — лізу богуцьку — щоб не тягти труп до дверей і не торгувати трупами в онлайн режимі понад головою раз'ярьонного Порошенкі перед входом в якесь там РДБ чи РЛС чи ПВО чи ПВА, як завжди — втаємничений ґратами) — то вже півсонні марева пішли..

Да, если вам всю жизнь внушали, что теории пишут Великие (!), а мудаки всё это только изучают и конспектируют, местами запоминают дословно, чтобы блеснуть цитатами на партсобрании, — то читать вас, мудака, из головы взявшего какое-то месиво (ни тебе цитат, ни первоисточников), — никто не будет. Да ещё и с такими длинными предложениями — заморишься пыль глотать и сигареты кушать, пока дойдёшь до конца и уловишь нить связи с началом (..что оно хотело этим сказать.. ах о Себе, любимом,. как оно, мудачьё, страдало, пока дошло до мысли о своём величии истинном, неподкупном и неповторимом:

«Нет, весь я не умру,

Душа в заветной Лире

Мой прах переживёт

И тленья избежит..»

«Сидит Никодим у калитки сырой,

Сидит, опалённый пожаром..»

«Голые песни о славном..»

Запретные приёмы: Сергей Подарков, Роман per"Донік.. В принципі, те саме, що Львівці і Психів, але якщо до тупого обкуреного зацофаного народу, терплячого і застрашеного "кабьі чево нє вишло" — ще можна подекуди, то до окремих особистостей — зась, бо це образа..)

На чому ми вчора зупинилися: принцип динамізації (важким вгору — додає багато степенів свободи порівняно з висячим статичним стабільним станом "розкладання на фракції" і повного відстою), "окуклювання", "одомашнювання".. Пам'ятаю, ще був зовсім малий — а батьки були молоді, і їх бісила тупість якогось там Кукли — прізвище було таке в партєйного работніка на відповідальній посаді. (Батька так так і не "вломали" вступити в партію, хоч дуже хотіли, бо був талановитий Змій, потім аналогічно баптисти хотіли зробити з нього "пастора" за зарплаті в 300 баксів — не продався.. ), а тут ідеться про чисто психічний ефект "благостного розповзання" у тому, що "маємо на сьогоднішній день" — такий собі домашній "реалізм" з позіханням і відтинанням коренів — вічно тривожних, в небезпеках і зонах ризику. Про те, що насамперед туди гроші не доходять, і що тупі люде, які мають прибутки і достатки в силу якихось стабільних державних посад, державної кормушки (а вона свої розцінки все накручує, бо все їй мало) — просто не хочуть думати, звідки все береться і куди все викидається і які там проблеми з довколишнім середовищем і з деградованими бомжами, які в тому риються і щось з того вишукують. Тупі люде елементарно відтинають "голову від тіла" — світ красівих білосніжних офісних "менеджерів" з усмішками і талантами заворожити публіку бізнесовими структурами і висотами бізнесового росту — відтинається від світу природи, шахт, брудних гаражних майстерень в гуркотах молотів і пилюках болгарок (і ті відходять все далі в катакомби і хащі десь на болотах, куди важко добратися цивілізованим транспортом, — бо тут, бач, і сусідам заважає шум, світло мигає, будеш платити, якщо від перепадів напруг погорить домашня техніка, діти сплять, викличуть комісію, щоб тебе вжучили за "не санкціоноване виробництво" без прав і ліцензій..), а там недалеко і бурштин, і корисні копалини, навіть елементарний пісок вигрібається "наліво" і годує мафію — а хто не годує, тому конфіскують техніку і влаштовують погроми, а там і Гондурас, і Нікарагуа, і Найробі недалеко — раб най робі — а ми пінку збираємо: грошики завжди зверху плавають, біля Ринку, — а рагулі моляться на гроші, на Ринок — і срали на Природу, яка теж задихається і відходить все глибше в хащі, недоступні для транспорту цивілізації, а там і в вертольота можуть дротиком попасти і пілотові кураре загнати під шкіру — і влаштують дикі танці над поверженим техно-монстром..

Теорія 2Ж-циклів по своїй природі зв'язує корені з гіллям, дрібні масштаби з великими, а проблеми матріархату — з тюрмами, куди потрапляють "недокохані" в силу їх жорсткої янь-ської вбивчої затяжки — як та риба здрібніла, яка замість бути красівою і шукати собі пару — нарощує собі шипи, стає злою і агресивною: проти всіх.

Проміжний варіант "децентралізації" — націоналізувати природні багатства і вивернути їх суто на процвітання свого народу, своєї культури, свого етносу, своєї мови і віри.. Як десь там в глибокій Амазонії націоналізували каучукові плантації — і виробляють ексклюзивні природно-латексні презервативи.. Тупо, але факт. З подорожей Комарова, здається (пташині вже приїлися — Соколова з Солов'йовим, а комашині десь там никають, щось вишукують..) Мало не забув: ще вони продають буржуям ексклюзивні руками скручені і слиною чи сечею рабів зліплені сигари в персональних алюмінієвих презервативах — щоб не висмерджувалося дорогою до багатого "споживача".

Але ми відносимо себе до технологічно і культурно розвинутих країн отнюдь не "третього", ну принаймі другого світу: маємо ж бо і виробництво ракет, і танків, і броніків, і приладів інфрачервоного баченння — "тепловізорів", дорогих, зараза, а може й не маємо, але спрос (попит) є — то чого би не мати? Ах там лінзи, дороге скло — а тут закритий склозавод під боком — то чого би не відкрити? — а то, сука, клавіатуру, макулатуру, желізяки при вході приймає, а скло винесли нахуй на ферми, щоб не гуділо, — і там знов ексклюзів — декор: вазочки, хуязочки, рибоньки з кольорового скла (цікаво, чи свині — скляні копилки — випускають під керівництвом якогось там ділового єврея.. Тупий не реагує — єврей зразу хапає все, що легко лежить: у Львові в катакомбах, на другому желізному поверсі Замарстинівської знайшов якийсь пластмасовий цех — і сказав там, що в мене під хатою придурки спалюють чорними смердючими димами бракований пластик від аналогічного цеху повзунків для мебельного скла — дими моментально припинилися!!! — все пішло в рух, в утилізацію надлишків чи залишків — нічого "лишнього" не буває, як не буває елементарного "сміття", поки його не меремішати: "КРОВЬ-ПЕСОК-ГАВНО-И-САХАР" (ніколи не забуду картини — об'ємної картини — момент життя: Володя-волонтер, який зробив власними руками і стараннями, власними грошима і здоров'ям 30 машин — 30 мікроавтобусів на фронт — зліпив з гівна — з ржавих рам, різних коліс, моторів, куплених на "торпедо" запчастин — чи зібраних від вуйків в Карпатах: відновив, відшурував, змастив, пофарбував, утеплив, обладнав обігрівом і радіо-зв'язками — і відправив, щоб витягувати поранених і підвозити продовольство і запчастини (лопати, скоби для бліндажів, "м'ясорубки" для заправляння патронів в патронташі — для відстрілу виродків, які лізуть і лізуть, куди не просять..).. Ото Володя стояв над фундаментом недобудованого 12-метрового гаража і плювався на виродків, які зробили смітник в траншеї під фундаментом, де мала бути смола гідроізоляції, чорна плівка з пупиришками і глина — "гідроізоляційних замок" під "відмосткою" — бетонною окантовкою поверхні по всіх правилах..

Ще раніше, трохи далі, одна викладачка англійської мови — інтелігентнва жінка з Прибалтики — ридала від дурного наглого начальства: вона за свій кошт розгребла страшну яму з гаражними відходами — 9 чи 10 машин сміття вивезла з маслами, колесами, бляхами, смердючим промасленим шматтям і ще різними ригачками — бо їй виділили таке місце на смітнику для будівництва (трапеція на повороті 4х11х7х11 метрів по периметру — я їй там ферми варив по діаграмах Максвелла-Кремони, тому пам'ятаю достеменно) — а гнила наволоч в безрукавці — така гнида була в начальниках гаражного кооперативу — гроші збирала за все: і за "відведення дощових стоків" в тому числі — гнила наволоч не пускала її машин з будматеріалами — хотіла ще щось на лапу. Гнила наволоч здохла, але пам'ять лишилася..

https://ipirano.livejournal.com/17948.html — пардон, дублікат.