Тероризм – за латинської terror – страх, жах. Тероризувати, означає залякувати, вселяти страх. В словнику трактування терору, тероризму: найгостріша форма боротьби проти політичних і кланових супротивників із затосуванням насильства, аж до фізичного знищення.

У юридичній літературі тероризм інтерпретується як політика залякування, насильства і розправи над політичними супротивниками аж до фізичного їх знищення. Терорист намагається навіяти страх, що будь-який дипломат може піддатися нападу, будь-який громодянин може бути вбитим. Зневага до людського життя, елементи соціально-політичного залякування. Створюючи загрозу для життя людей, тероризм відмовляє людині в основному праві – Праві на Життя! Останням часом тероризм еволюціонував, набув різних форм і проявів, зокрема почали розвиватися: економічний, релігійний, націоналістичний, кібернитичний та інші. Тероризм проявляється у : шантажі державних діячів, знищенні різноманітних об'єктів(житлових будинків, адміністративних будівель, військових об'єктів тощо). Форма терору: Висування вимог – погрози вдатися до насильства – відмова – здійснення насильнецьких акцій – страх – неадекватні дії – нові хвилі страху – нові терористичні акції. Нещодавно паралельно з тероризмом вживався термін " екстримізм". Але близкість термінів не означає їх ідентичність. "Екстримізм" — від латинського extremus (крайній) – схильність до крайніх поглядів і методів. Тобто, екстримізм – явище ширше, ніж тероризм, що є переважно крайньою формою, логічним, але не обов'язковим розвитком екстримізму. Останнім часом набуває поширення термін "міжнародний тероризм", рідше використовується термін "транснаціональний екстримізм". На міжнародній конференції з питань бородьби тероризмом у Єрусалимі, тероризм був охарактеризований, як попередньо сплановані систематичні вбивства, нанесення тілесних ушкоджень і створення загрози ні в чому не винним людям для їх залякування з метою досягнення певних політичних цілей. Ознакою міжнарожного тероризму – виступає, загалом політичне мотивування, тобто наявність політичних цілей.
Інших негативний компонент сучасного тероризму – наявність елементів залякування або уряду, або представників тих, чи інших соціальних прошарків, груп, партій. У цьому, зокрема, полягає принципова відмінність тероризму від поодиноких політичних вбивств.
В політичному тероризмі, наслідки акцій, що проводяться, служать лише відправним пунктом для реалізації ширших політичних завдань. Тероризм – це, насамперед, маніпулювання страхом. Страх – це запланований, передбачуваний результат, а не побічний продукт тероризму. Атмосфера страху – найнеобхідніший елемент практично всіх різновидів тероризму. Однак, найповніше ця функція спрацьовує при державному тероризмі. Без системи тотального залякування просто неможливе функціонування державного примусу. Перший досвід революційного масового терору пов'язаний з Великою Французькою революцією(1789-1793р.). Цей час своєрідного терору, тероризму і терористичних актів як проти зовнішнього, так і проти внутрішнього ворога. Мабудь, приклад більшої кількості вбивств, страт важко знайти в історії, хіба що Варфоломеївська нічь, коли за лічині години на релігійному грунті у Франції було вбито велику кількість гугенотів.Так, що на релігійних розбіжностях "грають" зацікавлені політичні рухи, країни, що мають на меті ослабити країну, ввести хаос і терор нібито за "Благу ідею".
Після розпаду СРСР, введення єдиної європейської валюти, створення Європолу, світ не став бепечнішим. На сьогодні, на жаль, є підстави вважати тероризм одним з вагомих факторів дестибилізації суспільно- політичного життя. Ніколи раніше теракти не були такими скоординованими і не завдавали таких втрат. Надвисоким став рівень технічного оснащення терористичних структур, використовування ними новітніх засобів комунікації та збору інформації. Терористи отримали доступ до зброї масового знищення. Зростає кількість фактів викрадення і контрабанди матеріалів і компонентів ядерної зброї.
На сьогодні над Україною стоїть питання: "Яким шляхом піти, щоб бути готовими до протидії проявам тероризму?" Необхідно всім громодянам(на мою думку) насамперед розуміти причини і суть тероризму, знати джерела і форми його вияву, вчасно попереджати і реагувати на попередження дій екстримістських елементів, груп. Найважливіше – щоб кожен з нас, кожен громодянин розумів – де патриотизм, "боротьба за ідею", а де – тероризм!