Німецький хімік-органік Август Кекуле довго працював над розгадкою структурної формули молекули бензолу. Однієї ночі йому наснився Уроборос – міфологічний змій, який поїдає власний хвіст. Після того науковець збагнув, що бензол має кільцеву будову. Також подейкують, що Дмитру Мєнделєєву наснилася його періодична система хімічних елементів. Але то не точно =). Нам усім сняться сни: комусь реалістичні, комусь дивні й схожі на мультфільми, а комусь кошмарні. Інколи людина усвідомлює, що спить і починає немовби керувати реальністю. Зізнаюся чесно, що особисто мені найбільше подобається останній варіант.

Людей давно цікавить природа сну. Ми намагаємося пояснити це явище від непам'ятних часів. Наразі точно відомо, що людина бачить сновидіння під час швидкого сну (так званої REM фази (від англ. Rapid EyeMovement). В цей момент у стовбурі мозку людини активуються нейронні мережі, що запускають лімбічну систему. Остання має справу із нашою пам'яттю та емоціями. До неї відносяться такі мозкові структури, як гіпокамп та амигдала. Перший бере участь у формуванні тривалих спогадів, а друга – керує нашими реакціями на страх, генеруючи безліч різноманітних електирчних сигналів. Як наслідок, ми прокидаємося зранку і пам'ятаємо яскраві емоційні картинки, намагаючись вкласти у них хоч якесь значення. Десь на цьому етапі пізнання природи сну і закінчується впевненість вчених. Далі починаються лише теорії.

Ще б пак! Навіть сучасним дослідникам із відшліфованими методиками та інструментами складно вивчати сновидіння. Часто доводиться покладатися на свідчення напівсонних людей, які щойно прокинулися і не до кінця розуміють що з ними відбувається і чого від них хочуть. Тому й досі природа цих нічних галюцинацій лишається не до кінця зрозумілою. Існують лише окремі теорії, про які ми з вами детальніше й поговоримо у цьому блозі.

Найбільш поширеною є теорія, яка стверджує, що сни – лише вторинний продукт роботи мозку. Про це говорив ще Фройд, називаючи їх дорожньою картою несвідомого. Джордж Хобсон та Роберт Маккарлі ще у 1977 році писали, що наші сни – це побічний продукт нервової діяльності під час сну, вони дозволяють зрозуміти випадкові закономірності. Однак, професор Бостонського університету, невролог і дослідник сновидінь Патрік Макнамара вважає, що такі закономірності не є випадковими, адже під час швидкого сну активується конкретний набір нейронів, власне, у той момент, коли ми бачимо сновидіння. На його думку ці мережі у мозку виконують певні види роботи, створюючи конкретний зміст наших снів.

Інша теорія говорить про те, що сновидіння допомагають людині відправляти отриманий протягом дня досвід на довгострокове зберігання у гіпокампі, аналізуючи та організовуючи спогади. Про це свідчать дослідження на мишах із застосуванням оптогенетики. Вчені генетично модифікують нейрони лабораторних мишей так, щоб вони могли реагувати на імпульси світла. Це дозволяє спостерігати за нейронами під час швидкого сну тварини. Так вдалося виявити, що під час сну у мозку мишей утворюються специфічні імпульси – так звані тета-коливання. Вони допомагають відправляти спогади на тривале зберігання.

Зараз активно досліджується теорія про те, що сновидіння є віртуальним тренажером виживання у складних ситуаціях без реальної загрози для життя людини. Тим паче, що нам сниться багато снів про втрапляння в халепу із небезпекою пошкодитися чи загинути. Прихильники цієї теорії вважають, що так склалося еволюційно: краще виживали ті особи, яким снилися сни, і вони знали як і куди втікати від шаблезубого тигра. Уві сні ми також імітуємо нашу соціальну реальність аби краще орієнтуватися у взаєминах і стосунках.

А тепер повернемося до Кекуле та Мєндєлєєва. Вони побачили яскраві сни, і це допомогло розв'язати складне завдання, яке суперечило загальноприйнятим судженням. У сні людина ніби вимикає логіку та може подивитися на проблему під зовсім іншим кутом. Можливо тут також попрацював еволюційний добір і виживали ті, хто міг приймати нестандартні рішення. Тобто така теорія теж існує.

Як би там не було, а здоровий сон відіграє важливу роль у нашому житті. Сновидіння також, хоча ми й не дуже знаємо чому так відбувається. Зате ми точно впевнені, що ця активність пов'язана із формуванням пам'яті та емоцій.