В Україні досі прийнято ідеалізувати Захід. Тамтешня система вважається наближеною до утопії, а люди – мудрішими, демократичнішими та поряднішими. Але карантинні конспірологічні теорії та протести у США змушують переглянути таку думку.

Навесні з'явилися повідомлення, що мережа 5-G викликає коронавірус. Люди пішли палити вишки мобільного зв'язку не під Жмеринкою чи Бердичевом, а у Великій Британії та Нідерландах. Виявилося, що не тільки українці вірять фейкам та діють нераціонально.

У США масові протести через вбивство афроамериканця при затриманні переросли у погроми й мародерство. Протестувальники б'ють вітрини та виносять товар, а ще засмічують міста. Місцями – демонстративно. Насилля на вулицях створили не «націоналісти» з Майдану Незалежності, а громадяни потужної наддержави.

Мало кого хвилює, що підозрюваного поліцейського звільнили та судять. Як і той факт, що боротьба за права часто є гарною ширмою в політичній грі, яку страшно зірвати. Виявилося, що на Заході теж є маргінали, пропаганда і радикалізм.

Чи означає це, що ми не повинні вчитися у Заходу? Ні, це означає, що ми повинні переглянути уроки, які бажаємо засвоїти. Адже тамтешнє суспільство може запропонувати не тільки істерію фальшивої політкоректності. Ми можемо вчитися у тих американців, які взяли до рук зброю та патрулюють вулиці. Захищають чужі життя та чуже майно від злочинців. Бо їхні цінності — це свобода, закон і безпека. Або у тих містян, які прибирають гармидер, залишений демонстрантами. Бо їхня повага до ближнього – справжня.

За кордоном немає утопій, і ми не повинні намагатися мавпувати ілюзії, які самі для себе побудували. Ми маємо розуміти, що скрізь існують маніпуляції та їхні жертви. І що справжні демократичні цінності мають мало спільного з сучасними популярними гаслами. Я вірю в Захід і вірю в нас.