Вчора народні обранці все ж таки «добили» закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Не все пройшло гладко з правової точки зору, а тому Конституційному Суду доведеться попрацювати. Хоча за традицією, працювати він буде роками й швидких рішень нам тут чекати не варто. А тому, з моменту підписання президентом і офіційного опублікування даного закону, починаємо жити в новій реальності де землю можна офіційно продавати. Щоправда, до 2023 року купити землю зможуть лише фізичні особи (виключно громадяни України) і не більше ніж 100 га в одні руки. З 2023 ліміт становитиме 10 тисяч га та буде дозволено купувати землю українським юридичним особам. Також протягом двох років заборонено продавати державну землю. Іноземці зможуть купувати українську землю лише після позитивного рішення щодо цього на референдумі. Як бачимо, проголосований варіант доволі компромісний, що і дало змогу знайти 259 голосів «за». Але, звичайно, говорити про те, що все підводне каміння в ньому виправлено – було б перебільшенням. В контексті прийняття закону про «ринок землі» та голосування в першому читання за «антиколомойський» закон цікавими є нові політичні альянси між «європейською опозицією» та частиною «монобільшості».

Поза тим, завершення земельної епопеї відкриває можливість Раді продовжувати структурне реформування країни та найголовніше – приймати закони, які б могли наповнювати бюджет. В цьому контексті варто звернути увагу на закон про легалізацію азартних ігор в Україні, який за час свого перебування в парламенті та роботі над ним в комітеті зазнав значних еволюційних змін і готовий до голосування у другому читанні. Ціна питання – 4 мільярди гривень до бюджету України, які вкрай необхідні в ситуації карантину та боротьби з коронавірусом. Це питання також стосується і приходу інвесторів в Україну, не кредиторів, а саме інвесторів, які будуть вкладати кошти як в саму інфраструктуру грального бізнесу в нашій країні, так і в розвиток суміжних сфер – в першу чергу туризму та готельного бізнесу.

Тому від прийняття даного законопроекта варто очікувати мультиплікаційного економічного ефекту. Також не варто забувати і про необхідність реформування ринку праці та податкового законодавства.