Сьогодні невизнаний президент Білорусі Олександр Ригоравіч Лукашенко виступив з посланням до білоруського народу. 

Лукашенко навіть не почав говорити, одразу в око кинувся величезний банер, закріплений на балконі. «Єдність, розвиток, незалежність». 

З однієї сторони це загальний концепт виступу, а з іншої — іронічне нагадування невизнаному, що незалежність він продав Путіну. Мирний розвиток чудової республіки і майбутнє прекрасного білоруського народу проміняв на збереження власного режиму. А єдність — це нагадування про однойменний марш, що міг знести вусатого з насидженого місця майже три роки тому.

Послання тривало довгі чотири з половиною години. Не буду переказувати її в хронологічному порядку, натомість хочу дати певний фідбек.

По-перше, зверну увагу про емоційний стан Лукашенка. Перша частина виступу була вкрай напруженою. Така розбалансованість була не дивною. Бульбафюрер мав дати чітку відповідь, чому він дозволяє розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі – країні, яка, нагадаю, разом з Україною найбільше постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС. І для білоруського народу ядерна тематика є дуже неоднозначною. Далеко не сприйняли позитивно відкриття Білоруської атомної електростанції. А тут мова йде про ядерну зброю! 

Розміщення ТЯЗ робить Білорусь потенційною мішенню для стримування російської військової машини. Білоруський народ має розуміти, що Лукашенко своїми діями перетворює контрольовану ним країну у плацдарм. 

І як Лукашенко заспокоїв білорусів? Дід не придумав нічого краще, ніж погрожувати вже стратегічною ядерною зброєю. Так прямо і сказав, що відновлює майданчики для Тополів. По-суті, це ще більше піднімає градус напруги. 

На різних ресурсах я неодноразово казав і повторю зараз. Лукашенко для Путіна готував підґрунтя для перетворення білорусі ядерний об'єкт ще з 2020 року. Так-так, саме з часу остаточної узурпації влади білоруським диктатором за протекції Москви. Зміни до конституції, що викреслили безядерну зону та нейтральний статус, були остаточно проведенні референдумом наприкінці зими 2022 року. Це тоді, коли Київ мріяли взяти за три дні.

Звертає на себе увагу й те, як Лукашенко відверто спекулює на суверенітеті та незалежності Білорусі, яку він повністю спаплюжив, вдається до тотальної брехні, та старанно дезорієнтує слухачів щодо становища не геополітичній арені. Не він перший, не він останній це робить. Але навіть у Путіна це подавалось не так кострубато. 

Особливо мені сподобалось, як Лукашенко називає Білорусь острівцем такої собі стабільності та безпеки, бо грубо кажучи, навкруги всі вороги. Це вже походить на манію переслідування.

Знаєте, так Лукашенко не хотів говорити про Україну, що витратив на неї більше, ніж половину хронометражу. І добре, що витратив. Бо для мене особисто це стало черговим свідченням співучасті Ригоравіча та його оточення у злочинах проти всього українського народу. 

Він просто спалив мости для маневрів та показав, що все було цілком усвідомлено — використання білоруської інфраструктури для організації наступальних дій росіян, запуск понад 700 ракет з території РБ, які нищили наші українські міста, врешті підступного наступу в 2022-му з півночі та всі злочини на Іванківщині, Поліссі, у Бородянці, на Приірпінні, Бучанська різня. 

Вся ця кров українців в тому числі і на руках Лукашенки. Тому його пропозиції зараз припинити вогонь просто смішні. Україна – не Росія, але і не нинішня лукашенківська Білорусь. Ми боремось не з ефемерними ворогами та сонячними зайчиками, які ввижаються Лукашенку, а з реальною російською агресією та другою армією у світі. І саме наша українська неприступливість та мужність об'єднала довкола нас найпотужнішу коаліцію та кардинально ламає плани кремля з його міньйонами. 

Ну і врешті, цей старий вусатий маразматик ніяк не вирішить, що він хоче. То вимагає традиційних цінностей, але водночас пропонує скасувати допомогу на новонароджених дітей. То грізно виглядає, як сама серйозність, то перетворює свій перфоманс на КВН і виступає у ролі Маслякова. Лаври Кварталу не дають спокою. Дійсно, під кінець це походило на класичну відому російську гру.

Загалом у мене погана новина для білорусів – вас зливають зі швидкістю світла. Від вашого суверенітету не лишилось нічого. В той же час, Лукашенко, як і Путін, не вічний. Якщо доживуть до трибуналу, це буде для них за щастя. Вірю, що врешті ми побачимо, як заживе Білорусь і дійсно стане вільною, нескореною і демократичною.