Який день продовжується обговорення кількаденного візиту Сі Цзіньпіна в Москву. Хочу вставити свої п'ять копійок. Я б його саркастично охарактеризував так: «Російські матрьошки остаточно забули ніжки Буша і навернулись у віру в китайську лапшу на вухах».

путін, який вперше прийшов до влади на хвилі дефолту та лихих дев'яностих, на старості років набрав собі у радники Івана Грозного, Петра І та Катерину ІІ із психіатричної лікарні імені Кащенка. Він настільки загрався у неоімперіалізм, що здав «вєлікую рассєю» в якості колонії Піднебесній. Патова ситуація, в якій опинився путін, без перебільшення катастрофічна.

Одразу згадується нещодавнє інтерв'ю керманича кремля, де він звинуватив Захід у тому, що той планує розвалити росію і будуть московити, уральці тощо. Але сам же свою безрозсудною війною проти України насадив свою державу на гачок подальшої дезінтеграції.

Сьогодні в Україні путін воює з міфічними нащадками нацистів 1940-их і демонізованим Заходом у системі координат вже Холодної війни. Але іронія у тому, що ні Україна, ні Захід ні на метр не зменшили територію РРФСР та її нащадка – Російську Федерацію. Кенінсберг досі є Калінінградом. Курили і Південний Сахалін контролюються рф.

А Китай від росії таки відрізав. Нагадаю про серйозний прикордонний конфлікт за приналежність острова Даманський (або китайською «Чженьбао»), збройний пік якого відбувся у далекому 1969 році. Ця мінівійна між СРСР і КНР із сотнями 200-тих і 300-их протягом півроку могла розростися у справді велику. Вважається, що тоді майже 54 роки тому в конфлікті переміг Радянський Союз. Однак! В епохальному 1991 році Даманський остаточно стає Чженьбао і офіційно переходить КНР. Натомість в 2004 році той же Путін і Цзян Цземін провели держкордон в районі острова по фарватеру річки Уссурі.

З точки зору історичної ретроспективи чудовий приклад, як діє Пекін у принципових для себе питаннях і вміє досягати результату.

Повертаючись до сьогодення, відзначу. Усі підписані під час візиту Сі документи та здійснені заяви фактично відкривають двері китайському бізнесу на стагнуючий російський ринок, створюють ґрунт для подальшого збільшення доступу дешевого російського енергоресурсу для потреб китайської економіки, а також допомагають підняти фактичну вагу юаня у світі. Хоча китайська валюта і не є вільно конвертованою, але плани такі у Пекіна є.

А що отримала росія? Понад 10 годин спілкування віч-на-віч за два дні не вистачило путіну, щоб переконати Сі замістити собою обсяги, які раніше продавались Газпромом на європейському ринку. Відсутність угоди про будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2» дуже красномовна. Щодо війни проти України, то т.зв. китайський «мирний план», який так навіть Пекін не називає, а  Москва поспішила підтримати, може легко змінити полярність. І сам Кремль не буде радий цьому документу ще більше, ніж Мінським підробкам.

Не зміг кремль через призму Китаю протиставити війну в Україні як суперечку Росії та колективного Заходу. Бо Китай не має монополії на озвучування позиції Північно-Східної Азії.

І цей момент де факто підкреслив просто фантастичний прем'єр Японії Фуміо Кісіда (Кішіда), який приїхав з незапланованим візитом до Києва, чим висловив просто захмарну підтримку Україні в такий важливий момент.

Задам просте жартівливе питання. У якій з цих двох переговірних пар було більше країн G7? Не напади росія в 2014 на Україну, не анексуй Крим і розпали Донбас, як би доля склалась із G8...  

І останнє. Думаю, Сі не просто приїхав у росію до путіна і, як Вінні-Пух, з'їв весь солодкий мед. Він придивлявся до наступника. Росія вже почала перелаштовуватись на ідеологічний порядок денний Піднебесної. Доказом цього також є концептуальна стаття путіна у китайській «Женьмінь жибао». Інший приклад графоманства ввп, нагадаю, став передвісником широкомасштабної війни проти України. Російські еліти давно могли обрати реального наступника бункерному. Тепер це зроблять в Пекіні.