Досить непомітною в суспільстві пройшла неординарна подія, яка під гарними гаслами може стати справжньою вибухівкою для України. Йдеться про прийняття Верховною Радою у першому читанні законопроєкта 4197-д «Про ринок деревини».

Проаналізувавши цей документ, а також висновки Головного науково-експертного управління Верховної Ради (ГНЕУ) та Комітету з питань економічного розвитку, можна з упевненість сказати, що Держліагентство та народні депутати підкладають «велику свиню» Президенту України Володимиру Зеленському.

Попри масштабну інформаційну кампанію про те, що нарешті в Україні будуть прозорі правила продажу лісу, нам нав'язується закон, який віддалить нас від Європейського Союзу до часів Януковича та його «лісника» Віктора Сівця (був головою Держлісагентства за часів біглого президента).

Фактично Лісагентство та парламент хочуть втрутитися в організацію прозорого ринку деревини, який відбувається на товарних біржах. Це підтверджує і висновок ГНЕУ.

Що цікаво, під гарною вивіскою створення Лісового порталу (закладено в законопроєкті) буде запроваджено повну монополію Держлісагентства і ручний розподіл ресурсу (якщо цей законопроєкт приймуть у такому вигляді).

 

«Відкритий» Лісовий портал, який закриє інформацію про ліси

 

Фахівці та експерти стверджують, що створення так званого Лісового порталу порушуватиме конституційне право громадян на вільний доступ до інформації про стан довкілля (екологічну інформацію) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації.

Чому це так? Все прописано у висновку Головного науково-експертного управління ВРУ. Відповідно до законопроєкту Лісовий портал має стати офіційним джерелом інформації про стан лісів, ведення лісового господарства та ринок деревини в Україні. При цьому, буде передбачено, що «доступ до інформації на порталі визначається Кабінетом Міністрів України». В іншій же статті проєкту закону прописано, що «у випадку та порядку, передбаченому цим законом та Порядком продажу деревини організатори, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, залучені до процесу функціонування ринку деревини, оприлюднюють інформацію та документи на лісовому порталі».

Експерти ГНЕУ звертають увагу, що зазначене не відповідає базовому у сфері екології Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», у якому надається поняття екологічної інформації. До неї відноситься, зокрема, інформація про стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів, у тому числі, й про стан лісів. А екологічне інформаційне забезпечення здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень, у тому числі, шляхом «забезпечення вільного доступу до екологічної інформації, яка не становить державної таємниці і міститься у списках, реєстрах, архівах та інших джерелах».

Тому Головне управління не підтримує нові норми законопроєкту про ринок деревини.

 

Чиновники хочуть виписати правила «під себе»

 

У прокті закону не забезпечується дотримання принципу системності у регулюванні суспільних відносин щодо функціонування ринку деревини, який, зокрема, полягає у встановленні чіткого взаємозв'язку законодавчих актів з відповідного питання, насамперед, з тими, які є базовими для даної сфери правового регулювання, положенням яких мають відповідати положення інших законодавчих актів у цій сфері.

Базовим законодавчим актом, що визначає засади правового регулювання лісових відносин, «які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами», є Лісовий кодекс України. З огляду на це експерти ГНЕУ зазначають, що інші законодавчі та нормативно-правові акти у цій сфері, в тому числі й щодо ринку деревини, мають прийматися з урахуванням відповідних положень ЛК України. Натомість, низка положень проєкту не узгоджується із ЛК України, іншими законодавчими актами. Простіше кажучи, це може призвести до серйозних зловживань.  

Розробники законопроєкту та чиновники Держлісагентства прописали, що контроль за операціями з деревиною, виробами із деревини, а також контроль за діяльністю та адмініструванням лісового порталу здійснюється згідно з порядком, який затверджується Кабінетом Міністрів України. А це прямо суперечить чинним законодавчим приписам. Зокрема, у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який є базовим у відповідній сфері, зазначається, що здійснення державного нагляду (контролю) повинно відбуватись «лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом„, а виключно законами визначаються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль); види господарської діяльності, які є його предметом; повноваження органів державного нагляду (контролю), вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів державного нагляду (контролю) та ін. І аж ніяк не у порядку,  який затверджується Кабінетом Міністрів України, щопропонується у законопроєкті про ринок деревини.

Знову ж таки: чиновники закладають у проєкт уповільнену приховану міну. Мовляв, ви зараз приймайте цей документ, а потім ми напишемо під нього «свої» вимоги. А ми чудово розуміємо, що знайдеться багато лобістів, щоб прописати необхідні лише їм порядки.

 

Привіт для Євросоюзу: сертифікати про походження деревини Україна видаватиме за «своїми» правилами

 

Як знову ж таки зазначають експерти ГНЕУ, низка важливих питань ринку деревини у проєкті закону регулюються недостатньо повно, або взагалі не регулюються, що свідчить про незавершеність механізму правового регулювання, а також не враховує позиції Конституційного Суду України, за якою неповнота законодавчого регулювання суспільних відносин не відповідає конституційному визначенню України як правової держави.

От наприклад, згідно з законопроєктом «Лісовий портал» забезпечує, зокрема, «можливість видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів та окремих виробів із деревини», але яким чином це буде відбуватися у проєкті не визначено. Знову порядок будуть розробляти чиновники ДАЛРУ, Міністерства, окремі народні депутати чи хтось ззовні?

Проєкт містить дуже суперечливі положення. Зокрема, розділ ІV «Декларування операцій з деревиною» містить ст. 20 «Декларування операцій з деревиною та виробами з деревини» та 21 «Декларування про операції з деревиною„, що потребує узгодження, зважаючи на те, що у ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 21 проєкту йдеться про розміщення на лісовому порталі реєстру декларування про операції з деревиною та виробами з деревини.

Аналогічно,  відповідно до проєкту суб'єкти господарювання мають право здійснювати будь-які операції із деревиною (обробка, перероблення, відчуження на підставі будь-яких правочинів і т.д.) виключно, якщо така деревина була заготовлена законним способом, має товарно-транспортну накладну, видану власником лісу або постійним лісокористувачем та такі дії були задекларовані у спосіб, встановлений даним Законом. А відповідно до іншої статті цього проєкту «суб'єкти перероблення деревини, інші покупці здійснюють через персональний кабінет на лісовому порталі декларування операцій з деревиною та виробами з деревини. Декларування проводиться при здійсненні будь-яких операцій з деревиною (відчуження, переробка, списання, закінчення виготовлення виробу із деревини), з врахуванням коефіцієнтів трансформації».

І найголовніше. Експерти ГНЕУ вважають, що положення законопроєкту, згідно з яким «наявність у реєстрі декларування операцій з деревиною та виробами деревини відповідної інформації є достатнім доказом наявності ланцюгу постачання (придбання, введення в обіг) суб'єктом господарювання законної та сталої деревини відповідно до вимог лісової сертифікації», містить невизначеність правової норми щодо «відповідної» інформації, зі змісту якої вбачається незрозумілим, про яку інформацію йдеться. Відповідне положення також містить оціночні категорії щодо достатності  доказів; законної та сталої деревини «відповідно до вимог лісової сертифікації», що є неприпустимим для правової норми.

 

З таким жонглюванням термінами та поняттями Україна далеко не заїде. Особливо, якщо ми прямуємо до Євросоюзу. А там наші «сертифікати про походження деревини» та лісові портали одразу викриють і будемо ми ще довго «нев'їзними».