Мій телеграм-канал: @igor_artiushenko

Я в Фесбуці: https://www.facebook.com/artyushenko.igor


На цьому тижні очікували вихід документального фільму Bellingcat про

передачу таємної інформації Росії. Оприлюднення розслідування дещо

відтермінували, але подія настільки резонансна, що її вирішили

висвітлити світові медіа.


Про що там буде?


Згідно інформації журналістів-розслідувачів в липні 2020 року заступник голови Служби безпеки України Руслан Баранецький та тодішній начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли в Офісі президента про проведення фінальної стадії операції по затриманню російських терористів з «ПВК Вагнера».

На доповіді були присутні президент Володимир Зеленський, голова його Офісу Андрій Єрмак, перший заступник секретаря РНБО, голова комітету з розвідки Руслан Демченко, заступник голови ОП з питань оборони Роман Машовець, секретар президента Марія Левченко.

Інсайдери кажуть, що після доповіді Єрмак попросив відкласти спецоперацію. Він послався на перемовини з помічником президента Росії Володимира Путіна і на те, що операція нібито могла б зірвати обмін полоненими, який готувався у той час, та початок перемир'я. Операцію відклали на кілька днів.

Вже 3 серпня Зеленський знову зібрав нараду. На ній Бурба заявив, що операція провалена і причина цьому – витік інформації. Бурба вимагав почати перевірку всіх, кому було відомо про операцію. Зокрема, він хотів, щоб на поліграфі перевірили його самого, Єрмака, Демченка та Машовця.

Зеленський тоді жодних рішень про перевірку не ухвалив. Але після цих подій звільнив Бурбу і призначив нового начальника ГУР.

Півроку тому широкому загалу стали доступні документи, що свідчили про цю державну зраду у вищих ешелонах влади. Поступово додаються нові свідчення, які все більше підтверджують, що по справі ПВК «Вагнер» мав місце витік інформації саме з Офісу президента. Зрозуміло одне – вся ця ганьба покривається Зеленським, а його слуги знаходяться в круговій поруці.

Влада жодним чином не реагувала, а деякі слуги навіть підсміювалися над звинуваченнями. Тоді родичі загиблих на Донбасі ініціювали збір підписів з вимогою створити ТСК у Верховній Раді та за кілька днів петицію підтримало понад 25 000 українців.

Але влада все одно промовчала.

На позаминулому тижні стало відомо, що колишнього начальника військової розвідки Василя Бурбу, який дав свідчення про провал операції із захоплення «вагнерівців», виселили з дому і позбавили державної охорони. Також розвідника позбавили документів прикриття.

Українські правоохоронні органи продовжують зволікати та не розпочинають розслідування злочину – і це вже система, а не випадковість. Бо в цей самий час Сполучені Штати Америки вводять санкції проти головного бенефіціара Зеленського – Коломойського.

Черговий раз США роблять роботу замість українських правоохоронних органів. Бо згідно проведеного аудиту Kroll Коломойський крав гроші в Україні, виводив їх з ПриватБанку, «заробляв» на контролі «Укрнафти», на оборудках «Центренерго», на будівництві доріг та ще безлічі навколобюджетних схем.

І замість гідних пенсій та зарплат українці отримали Зеленського, якого зробили президентом медіаресурси та гроші олігарха та руїну господарства в країні.

Але у правоохоронних органів України немає запитань до Коломойського. Ба більше, він відкрито зустрічається з Зеленським, має свою групу депутатів у Верховній Раді, частина яких продукують російську пропаганду та теж потрапили під санкції США.

Студія «Квартал 95» теж має відношення до розкрадання грошей українців – через неї було виведено 41 млн. доларів коштів вкладників ПриватБанку. Тож, якщо Зеленський надалі буде покривати свого фінансового донора, то дуже швидко може так само опинитися під санкціями.

Я не люблю слова, особливо епітети та прикметники. Бо ними легко маніпулюють і брешуть. Бо вони викликають емоції, завдяки яким українці йдуть і голосують за Януковича, бо «какой статний мужчина». Або за Зеленського, бо «як він обматюкав олігархів», як «послав депутатів у ср@ку» і «який він гарний» чи «який в нього голос».

Тому я люблю цифри. Вони сухі та беземоційні, вони не можуть подобатись чи не подобатись – ними важко маніпулювати. І сьогодні владна пропаганда усюди заявляє, що Зеленський «подолав корупцію», що він «бореться з олігархами» та що останні ніяк не впливають на політику в державі.

А що ж кажуть цифри??

Так, інвестиції впали загалом на 33%, порівняно з «дозеленим» 2019 роком. І впали вони в усіх без виключення сферах, окрім вливань з державного бюджету.

Інвестиції за рахунок власних коштів підприємств та організацій впали на 32%, кошти місцевих бюджетів – на 23%; кредити банків та інші позики – 59%, кошти населення на будівництво житла – 36%; кошти іноземних інвесторів – на 63%.

А от вливання з державного бюджету виросли на цілих 18%.

Іншими словами, ні внутрішній інвестор, ні зовнішній не довіряє вкладати гроші в Україну, а от гроші платників податків чиновники активно пилять.

Спитаєте, хто ж вигодонабувач?

А на це дадуть відповідь інші цифри, які всі ми побачили, коли Forbes опублікував статки українських олігархів за 2020 рік.

Ви мабуть здивуєтесь, але всі вони значно збагатились за 2020-ий.

І це в умовах коронакризи, локдауну та масового закриття бізнесів.

Ахметов, Коломойський, Пінчук, Жеваго… кожен з них збагатився на 70% – 180%, або в 1,5 – 3 рази лише за один рік.

Перевершив всіх Медведчук, який збагатився за останній рік аж у 21 раз!

Цікавий такий рецепт «деолігархізації» від Зеленського, в результаті якого інвестиції швидко летять у прірву, а п'ятірка олігархів збільшують свої статки в рази.

Олігархи не просто крадуть гроші – вони забирають життя людей. Одна з причин спалаху коронавірусу на Прикарпатті – це курорти, які належать групі Коломойського та на які не розповсюджувалися карантинні заходи з мотивів його фінансової вигоди.

Курорти, у рекламі яких в цьому році брав участь Зеленський, фотографуючись на відпочинку. Навіть тоді, коли до багатьох міст було важко доїхати, до курортів Прикарпаття з усієї України курсували потяги. Держава працювала на Буковель. При цьому за рік влада так і не спромоглася забезпечити лікарні необхідним обладнанням, засобами захисту та киснем!

Думаю було б справедливим, якби зараз замість курорту в Буковелі розгорнули б лікарню, забезпечення якої лягло б на плечі відомого олігарха. Це вже не поверне життя та здоров'я людей, але зменшило б навантаження на медичну систему.

Не відкрию таємницю, якщо напишу, що в Україні відбувається дезорганізація і хаос – хаос в державному управлінні. З усіма цими призначеннями клоунів, акторів, сусідів і їх подруг, невігласів та люстрованих регіоналів на високі державні посади. Чим, звичайно, активно користується зовнішній агресор. Наслідок цього хаосу – тотальне падіння економіки, політична криза, ручне правосуддя, відсутність внутрішніх та зовнішніх інвестицій, девальвація державних інституцій та розвал міжнародної проукраїнської коаліції.

Причина хаосу – в самій структурі владної команди. Бо якщо у зелених нема порядку навіть у власній партії, як вони можуть забезпечити його по всій країні?

Опального Дубінського, згідно з новинами, за добу вже кілька разів виключали з керівних органів партії, а потім він там знову з'являвся.

Результат – «говоряща голова» Коломойського, на якого США ввели санкції за роботу на російські спецслужби, продовжує впливати на політичні рішення в країні.

Досі немає жодної реакції спецслужб України на інформацію про роботу Дубінського на ФСБ, але при цьому білими нитками шиють справи на патріотів, волонтерів та ветеранів.

Досі немає реакції у зв'язку з введенням санкцій на головного спонсора провладної партії – Коломойського. Зеленський навіть не зміг досі набратися хоробрості та вимовити його прізвища. Бо найбільший хаос у самій голові «найвеличнішого» – з совєтським нутром та пластиковою маскою державника.