Ти чекай мене там, у Мадриді,
у кав'ярні, на площі – тоді
я приїду скоріше. Приїду
і про все розповім вже тобі.

Може, скоро я матиму змогу
кілометри, як тугу, здушить.
Ну, а поки що – не до Бога – 
ти до мене листа напиши.

І чекай. Дуже прошу, благаю.
А чекати мені – то дурне.
Бо зі сцени цього балягану
не відпустять ніколи мене.

З книжки «Лірень», 1986

Ілюстрація: Hovard Behrens