Крім пророцтв і відповідей на багато незручних питань, у цьому романі – справжній альтернативній історії, де описується Україну ХХІ століття після закінчення Визвольної війни проти загарбницької Росії – маємо не менш дивовижний магічний реалізм, у якому життя людства навіки поєдналося з посланцями Бога та прислужниками Сатани. Так само «Релігія» Сергія Постоловського – це оповідь з відвертим присмаком збочених людських бажань, непристойних сексуальних ігор і дитячих трагедій, в якій мова про життя чоловіка, жорстокого та всесильного Глави Таємної Поліції України, який, щоб помститися своїм мертвим, змінив хід самої історії. І нарешті, поліфонія відкриттів у цьому приголомшливому, неполіткоректному, аморальний роман, у якому змішалися добро і зло, амбіції та ненависть, категоричність і нездатність пробачати, атеїзм і релігійність, розпуста й цнота, буде неповною, якщо не згадати, що в «Релігії» створена легенда про Проповідника - чи то людину, чи то істоту, чи то справжнього посланника Бога.
Проповідник був потрібний силовикам, як будь-який лідер, що може повести за собою народ. Прогнози в романі щодо цього хоч і невтішні, проте передбачити майбутнє за ними легко. Усі вони зі щоденника грізного Глави Таємної Поліції, тож написаному, як казали у всі відповідні часи, вірити
«Він згадує початок 2058 року, коли все пішло не так. Було вже створено Державну Асамблею, а українці добровільно віддали своє право голосу парламенту, який і обирав Главу Державної Асамблеї. Верховна Рада — цей повністю контрольований силовиками орган законодавчої ініціативи, заляканий кримінальними справами, погрозами й великою кількістю компромату на депутатів, робить усе, що йому наказують, вичищає державу від транснаціонального та російського впливу, виводить на чисту воду всіх кремлівських агентів та західних грантожерів, розширює повноваження Таємної Поліції, аби та вже пакувала до в'язниць любителів „русского мира“ та неоліберальної економіки. І коли силовики отримують усе, чого вони прагнуть, коли вже починає працювати нова система влади, у генералів і полковників з'являються нові амбіції та апетити, які перекреслюють свободи і права, а на Проповідника та його послідовників починається справжнє полювання, яке триває майже чотири роки. Інакше й не могло статися, тому що Релігія вже не потрібна. Вона виконала свою роль — забрала владу в одних, аби передати її в руки інших, і ті інші добре знають, що без репресій проти свідків їхнього становлення рух у майбутнє не матиме тих перспектив, які кожен з них вже встиг собі намалювати».
Далі пророцтва ще цікавіші, актуальніші, трагічніші, тому читаймо «Релігію» Сергія Постоловського, щоб дізнатися, якою мірою вони вже частково збулися.
Сергій Постоловський. Релігія. – Х.: Фоліо, 2023
Ілюстрація: Alejandro Decinti