«Якщо ми не можемо чогось пояснити законами природи, це не означає, що вони не працюють, – зауважує автор цієї книги, — просто ми цих законів ще не знаємо. А отже, потрібно у різні способи прагнути пізнати цей світ у його багатогранності й безконечності». І прикметно, що саме цим керувалися давні алхіміки, яким (а також предмету їхніх досліджень) привчена книга «Алхімія без упереджень» Андрія Зіменковського, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора, завідува кафедри менеджменту в охороні здоров'я, фармакотерапії і клінічної фармації у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького.
Мабуть, одразу слід зазначити, дослідження Андрія Зіменковського присвячене науці, яку зазвичай сприймають за суміш містицизму, а іноді й банальне шарлатанство. Тим не менш, її переосмислення автором в контексті медицини та фармації, філософії та теології свідчить зовсім про інше. Крім того, що автор працював над своєю книгою близько шести років, його дослідження, будучи на стику кількох наук: історії медицини та фармації, філософії та теології, прагне переосмислити вищезгадане шаблонне ставлення до алхімії. Пошуки філософського каменю та еліксиру життя, які приписують алхімікам, починаючи з 13-го століття, на думку автора, є значно ширшим та глибшим поняттям: ключ до Вічності, до досконалості Людини, пошуки себе кращого через Знання, пізнання Всесвіту.
«Алхіміки шукали, по-суті, шлях до вдосконалення, очищення Душі, повернення людини до стану Адама до гріхопадіння, — розповідає автор в інтерв'ю „Українській Літературній газеті. — Відповідно, такі новоотримані властивості (хоча колись ми нібито вже мали ці властивості) дозволять людині перейти на вищий рівень із практично необмеженими (чи не ангельськими) можливостями. Натомість, через таємні знання отримання такого надбання, як мудрість, теж багато чого дає: відсутність воєн, високі інтереси і більш глибоке пізнання природи і нових світів, взаємна опіка і любов тощо. Філософський камінь, еліксир молодості, трансмутації – далі напевно можливість керування часом, збільшення тривалості життя, телекінез, телепортація, та що там казати – те, про що людина завжди мріяла – над-можливості“
У той же час це поважне, багатогранне енциклопедичне видання вкотре нагадує, що несправедливо вважати, ніби алхімія існувала лише заради перетворення неблагородних металів у золото, а відтак, – лише заради збагачення. І не дивно, що серед представників цього таїнства були такі видатні постаті, як Ньютон, Альберт Великий, Фома Аквінський та інші достойники. „Найголовнішим заняттям алхіміків буломаскування секретів одягом притч, — також нагадує нам епіграф з «Британського хімічного театру» Еліаса Ешмола, — і тчуть вони своїфантазії в тіні, чиї промені йдуть у всі боки, і всеж зустрічаються в загальному центрі, і вказуютьна одну річ“.
Тожхай там як, але наука алхімія розвивалася більше 1300 років, і це не було примхою чи забавкою таємних ентузіастів, оскільки результати їхньої роботи були надто багатобічні. Що ж до праці самого автора книжки, то „Алхімія без упереджень“ — це його вагомий внесок у популяризацію водночаскількох наук – історії медицини та фармації, філософії, навіть теології.Книга, в той же час, привідкриває завісу таємничості над містицизмомі езотерикою досі опальної алхімії. Одним із ключових епіграфів до цієї праці можна вважати відомий перифраз, первинно застосований до філософії: „Вам не подобається алхімія? Проте, даруйте, а що Ви знаєте про алхімію?“ Загалом концептуальним задумом книги було донести до читача, що існують Древні Знання, які не цілком втрачені. Матеріальне і Духовне, наука і релігія, езотерика і наука – все можливе в поєднанні.
Ще один із акцентів книги – алхіміки були реальними, часом дуже обдарованими та значимими у суспільстві людьми. Крім вищезгаданих — родоначальник сучасної хімії Роберт Бойль, видатний медик та філософ Авіценна, прешодрукар Йоган Гутенберг, Папа Іоан ХХІІ та французький король Карл VI – перелік визначних осіб різних часів та народів у той чи інший спосіб причетних до алхімії дуже великий.
Андрій Зіменковський. Алхімія без упереджень. – Л.: Кварт, 2022
Ілюстрація: Pedro Peralta