Ясна річ, що така історія, як у «Гонихмарнику» Дари Корній, могла статися тільки у Львові — старому й шляхетному, сучасному й прагматичному. Місті, де оживають легенди, і кохання, сильніше за долю, здатне здолати навіть давнє чаклунство. Утім, якщо згадати про характер деяких героїв цієї історії, то можна з певністю ствердити, що такі зустрічаються також деінде. Наприклад, на Слобожанщині, де теж не бракує певних ментальних відмінностей. «З неба підморгує весело Талалайко-Місяць, — дізнаємося ми особливості наразі львівської історії. — Так його називає тато. Коли його запитала: „Чому Талалайко?“ — то відповів: — Ніби й світить, але позиченим світлом. Світло його не гріє. Наче такий близький, але не дістанеш. Багато обіцяє — і нічого не робить. Талалайко». Дармограй – кажуть про таких на Слобожанщині.
Що ж до, власне, сюжету «Дармограю», то у ньому зазвичай двоє — він і вона. Обоє мають загадки й таємниці, приховані та явні таланти, але найголовніше — силу свого роду. Студентка Аліна — дев'ятнадцятирічна бунтарка із яскраво-зеленим волоссям, художниця, книголюбка й відлюдько. Сашко теж студент, таємничий красень, якого прозивають Кажаном за любов до чорного одягу. Весела вдача, багато друзів — він свій у будь-якому товаристві. Утім, можливо, у його житті є речі, про які не здогадуються його шанувальники, бо ж ніхто з них ніколи не чув про дводушників-гонихмарників. Але нашій героїні про таких характерників стає відомо. «— Ти не всьо знаєш, — бабуся вертає назад до лавки і продовжує: — Гонихмарники-Градобури, донцю, дуже потрібні насправді створіння, — від того, що бабуня не назвала їх людьми, в Ірини пересихає в роті. — Найстрашніше друге. Всередині тіла одної людини живе дві душі, одна з яких зайда, і не мислю, шо створена Богом. Нема ніц гіршого від роздвоєння душі. Боронь боже зобачити того другого. Можна до смерти спудитисі».
Тож ця історія – не лише про кохання. Тут переплелися терпка містика, прадавні вірування, стара магія гір, поліські легенди, призабуте прокляття характерника…
Читаймо!
Дара Корній. Гонихмарник. – Х.: Ранок, 2024