Вважається, що світ стане безпечнішим і привітнішим місцем, якщо поміняти кут зору. Сьогоднішня ситуація під усіма кутами зору аж ніяк не сприяє позитивним емоціям. Утім, підтримувати душевну рівновагу, не забуваючи про духовний розвиток – непогана порада, яку дає більшість авторів цих книжок.  «Віра, надія й мудрість — три чинники любові, без однієї з трьох любов неможлива», — дізнаємося ми в одній із них, і з цим не можна не погодитися.

Євген Кулик. Думки. — Гайсин: ТУТ, 2025

«Якщо поталанить, то нас із дитинства на- вчать усвідомлювати власне себе, свої думки, власні дії, і ми виростемо відповідальними представниками своєї родини, суспільства, своєї країни, „вийдемо в люди“, як колись казали, — нагадує автор цієї книжки. — Комусь поталанить не відразу, усвідомленість приходить пізніше — у спілкуванні зі світочами думки або через читання мудрих книжок, якщо поталанить. Хтось такі не зможе виплекати в собі усвідомленість, вона буде абонедорозвинена, або постійно зменшуватиметься, допокизовсім не зникне. Тоді достеменно не таланитиме, оскількинеусвідомлена людина сліпо рухається життям та легко робиться інструментом у чужих руках». Щоби цього не сталося, варто прочитати «Думки» Євгена Кулика – актора, письменника, вояка – збірку, в якій зібрано справжні перлини мудрості. Усі вони продиктовані життям і занотовані професійним пером, адже відсіяти полову віз зерна істина – на це треба неабиякого хисту і життєвого досвіду. Загалом до збірника увійшли думки: життєві спостереження, осяяння й висновки, розташовані в 165 тематичних розділах. Є, звісно, й про любов. «Безумовність передається усьому, чого торкається любов», «В основі любові — відпочинок, в основі пристрасті — напруження», «Взаємне почуття до життя — основа основ», «Віра, надія й мудрість — три чинники любові, без однієї з трьох любов неможлива», «Ділячись любов'ю, ти ділишся власним світом», «До чого наближаєш власне серце — те й отримуєш», «Жодна зі сторін життя не надає стільки прав, обов'язків і можливостей, скільки надає людині взаємна любов», «Зі здатністю розуміти інших людей любов підноситься, а без розуміння — любов опускається». Тож на сторінках книжки ви поринете у яскраву та неймовірну подорож світом думок і дій разом з автором. Це чудова можливість пізнати й розвинути власну мудрість, критичне мислення, розуміння себе та оточення, обмінятися досвідом, створити власні думки, відкрити власний внутрішній світ, відкрити душу й серце новим можливостям і перспективам, бути готовими до нових осяянь та ще більших відкриттів.

Векс Кінґ. Good Vibes, Good Life. Любов до себе — ключ до розкриття вашої величі. – К.: BookChef, 2024

Пригадуєте, у Джойса в п'єсі «Джакомо Джойс»: «Любиш мене, люби мою парасольку». Майже так само у цій книжці, а саме – у дослідженні Векса Кінґа «Good Vibes, Good Life. Любов до себе — ключ до розкриття вашої величі», в якій, виявляється, важливо любити в собі достоту все. А як інакше навчитися по-справжньому любити себе? Як перетворити негативні емоції на позитивні? Чи можливо знайти тривале щастя? У цій книзі ви знайдете відповіді на всі ці та багато інших запитань. Автор подолав багато труднощів і тепер використовує особистий досвід та інтуїтивну мудрість, щоб надихнути інших. Ви збагнете, як долати токсичну енергію і ставити пріоритети у своєму добробуті, навчитеся розвивати позитивні життєві звички, зокрема уважність і медитацію, зміните свої переконання, щоб запросити у життя чудові можливості, сформулюєте свої цілі, використовуючи випробувані методи, подолаєте страх і пливтимете по життю разом із Всесвітом, знайдете свою вищу мету і станете світлом для інших. А головне, автор наочно покаже вам, що, коли ви змінюєте те, як ви думаєте, відчуваєте, говорите та дієте, ви починаєте змінювати світ. «Повертаючись до своїх спогадів, я приймаю все, що сталося, — переконаний він, — з кожної події можна винести урок. Я усвідомив, що хороші, погані та відверто потворні події становлять частину тієї особистості, якою я став. Незважаючи на те що деякі з них завдали нестерпного болю, вони також стали благословенням, адже допомогли мені зрозуміти чимало речей. 3 мого минулого досвіду народилося прагнення знайти вихід зі страждань ї шлях до ліпшого життя».

Г. С. Остапенко, Т. В. Стус. Малюкова книжка. Віршики й веселі вправи для розвитку та дозвілля. – Х.: Ранок, 2025

Найголовніша справа малюка, як знати — рости й розвиватися, але розвиток неможливий без спілкування з дорослими, розмов, рухів і обіймів. Тож у «Малюковій книжці», ілюстрованій художницею Н. В. Стешенко-Дядечко, ви знайдете все, що допоможе розвитку малечі: веселі ігрові вірші сучасних поетів, гопанки, забавлянки; опис вправ, пальчикових ігор, масажів і руханок, які допоможуть вам створити родинні ритуали, що супроводжуватимуть малюка цілий день: під час пробудження та засинання, годування, одягання, прогулянок, ігор. «Перед вами — „Малюкова книжка“ для спільного читання, гри, дотику, сміху та розвитку, — представляють укладачі збірки. — У ній ми зібрали вірші сучасних українських поетів і поеток, а також переспіви відомих народних забавлянок — гопанок, пальчикових ігор, масажиків і руханок. Усі ці тексти перевірені на практиці: ми добирали їх за бездоганним ритмом, вдалою римою, легкістю вимови та зрозумілим для малюка сюжетом. Наш народ не випадково створив так багато римованих пестушок для найменших. Ритм, дотик, мовлення, спільна гра — це саме те, з чого починається розвиток дитини. І найголовніше — все це відбувається в тісному спілкуванні з мамою, татом або тим, хто поруч. Саме завдяки цим живим моментам взаємодії дитина пізнає мову, світ і себе, водночас укорінюючись у рідній культурі. Ось, наприклад, як у відомій народній лічилці „Рейки-рейки, переінакшеній Мирославою Кім:

Рейки-рейки, шпали-шпали…

Їхав поїзд із Полтави.

Ось віконце відчинилось —

Горошинки покотились.

Йшли курчата, ціпу-ціпу,

Дзьобали собі на втіху.

А за ними гусенята

Пощипали теж завзято.

Далі йшла сім'я слонів,

Тупали, аж гай шумів.

Ось директор-молодець:

Стіл поставив і стілець,

Ще поставив ноутбук,

Набирає — стук-стук-стук:

«Люба доню! Рідна пташко!

Надсилаю жовту чашку,

В неї сонячні бочки

І на денці — крапочки».