Актуальні, захопливі, практичні та цікаві історії, представлені у цих книжках, допоможуть в житті, а то й просто розважать і надихнуть! Цікаві й несподівані сюжети, професійні поради й перевірка кмітливості – ось те, що чекає на уважливого читача!
Анна Горпинчук. Жінка – не лялька. – К.: Probooks, 2025
Авторка цієї важливої, практичної та актуальної книжки знається на своїй справі фітнес-тренерки, розуміючи, що, це неабияка відповідальність, коли ти — наче лікар, який має врятувати життя, а твій головний принцип — «не нашкодь» — вимагає неабияких знань та навичок! «Методики, які обіцяють вам „мінус 7 кг за два тижні“, працюють лише на короткій дистанції, — нагадує вона. — Але що далі? Чи витримає тіло такий стрес? Чи збережеться результат? І чи не доведеться згодом роками відновлювати здоров'я?» Отже, «Жінка – не лялька» Анни Горпинчук – про здоров'я і фітнес простими словами. Причому ці слова – не виправдання вже відомих практик знущання з власного тіла заради згаданих «габаритів», а свідомий підхід до здоров'я і краси ближнього. «Свідомий фітнес — пояснює авторка, — це не про страждання, а про оптимальні навантаження, які приносять задоволення, силу та енергію для кращого життя у здоровому, оновленому тілі!» І недаремно свою розповідь вона розпочинає з простих людських проблем, з якими сама зітнулася у своєму житті. «Я щиро вірю, — впевнена авторка, — що ви читаєте цю книгу, бо вам важливо не лише побачити бажану цифру на вагах чи накачати сідниці, а й зберігати під час цього своє фізичне та ментальне здоров'я. Передати своїм дітям і близьким правильні та корисні принципи і звички. Адже сила й витривалість — це не лише про тіло, а й про розум. Давайте разом досліджувати можливості вашого тіла, знаходити гармонію та отримувати задоволення від кожного етапу цього шляху. Вперед до змін, які надихають! Почнімо!» До речі, сайт книжки Анни Горпинчук «Жінка – не лялька»: https://annagorpynchuk.co.ua/book
Делануа Ґійом. Клуб нових робінзонів. – Х.: Ранок, 2025
Усе в цій захопливій історії розпочалось зі знайденої на березі пляшки із посланням. «Я уважніше придивився до листа, — починає свою оповідь головний герой. — Більшу частину написаного не розібрати, але я таки розгледів ім'я: Тоні Ал… Хто б це міг бути? Цілу ніч я перебирав усі старі газети, що тільки знайшлися в будинку, і нарешті натрапив на статтю про нього. Його звали Тоні Альбатро, і він зник у морі по дорозі до Торгового острова на своєму гідролітаку. Він працював у службі доставлення фруктів і овочів із сусідньої ферми. Непоганий початок! Але як це мені допоможе в пошуках? Я почав вивчати карти місцевості, де зник пілот. Назва маленького острівця на одній із них раптом нагадала мені розмову, яку я почув у старому порту. Ішлося про незвичайний клуб: його учасники виловлюють у морі пляшки. Ану як там мені щось порадять? Рано-вранці я швидко спакував сумку й попрямував до набережної на пошуки водія водного таксі Мішеля. А ось і він! Спокійнісінько читає собі газету, чекаючи на перших клієнтів». Отже, герой «Клубу нових робінзонів» Ґійома Делануа без вагань вирушає на допомогу! Перший пункт призначення на його шляху – Клуб робінзонів, члени якого якнайкраще знаються на таких справах. А кожен наступний – химерніший за попередній: тут і лабораторія, де розводять гігантських кальмарів, і загублений Мавпячий храм, і Маяк Несподіванок у бурхливих водах. Неймовірно майстерні й деталізовані ілюстрації дадуть змогу читачам перевірити свою кмітливість, адже приховують багато цікавого й несподіваного.
Роберт Л. Ліхі. Свобода від тривоги. Здолай тривогу, доки вона не здолала тебе. – К.: Видавництво Ростислава Бурлаки, 2024
Попри те, що ця книжка всесвітньо відомого доктора Роберта Л. Ліхі є сучасним посібником із подолання тривоги, вона підкаже, що ви можете зробити просто зараз, щоб подолати свої страхи. Написана в його фірмовому доступному стилі, книга цього автора допоможе розробити власну програму самодопомоги, використовуючи новітні та найпотужніші техніки когнітивної терапії. І не дивно, що починається вона зі сцени з розгубленою пацієнткою, яка в результаті (нібито) сама дає собі раду. «До мого кабінету увійшла жінка: вродлива, добре одягнена. Але виснажений вигляд і напружений вираз обличчя не дозволяли їй виглядати по-справжньому привабливо. Жінка не посміхнулася, несміливо подивилася на мене, пройшла до кабінету, намагаючись не зустрічатися зі мною поглядом, і ніяково присіла на край стільця. Під час розмови вона постійно змінювала позу, і погляд її бігав по кімнаті. Вона ніби боялася, що ось-ось станеться щось жахливе. — Отже, Керолін, — сказав я, коли ми представилися одне одному, — чим я можу вам допомогти? Після довгої паузи вона вимовила: — Я... мені здається, я божеволію. — Чому? — У мене постійно напади тривоги... Вони мучать мене вже декілька років. Я не розумію, що зі мною не так. І не розумію, що їх викликає». І як, гадаєте, допоміг їй автор? Саме так, як вказує підзаголовок цієї книжки: «Здолай тривогу, доки вона не здолала тебе».