Внутрішнє українське.

Швидше навіть дніпровське.

Вчора відмовилась від перегонів за місце в ВР Оксана Томчук, адвокат Корбана, що йде в Раду від «Укропу».

Усунулась, як і очікували, на користь Тані Ричкової, що йде в Раду від БПП.

Знялася не просто так, а за звільнення «заручника» — керівника «силового блоку» групи «Приват» Михайла Кошляка, який був заарештований по кримінальній статті кілька місяців тому але після заяви пані Оксани відпущений до дому без пояснень для громадськості.

Вважаю, що якщо Михайло звільнений «просто так», так він був «просто так» і заарештований. Якщо, звичайно, відпустили за законом, то, відповідно, даремно закривали. Так?

Або не так?

Це ж просто свято якесь!

Одна демократична сила взяла до заручників представника іншої політичної сили та звільнила його в обмін на усунення конкурента на виборчих перегонах.

Клас.

Кілька років тому, під час чергових виборів, Оппоблок відкрив кримінальне спровадження на Загіда Краснова та заарештував його за обвинуваченням у вбивстві по необережності, у наслідок дорожньої автопригоди — закриту справу відкрили на раз-два-три.

Цього разу незламний Загід Краснов — це єдиний кандідат від Оппоблоку, ще й родич атамана Краснова, людини с дуже сумнівною, як до мене, репутацією.

Справи твої дивні, Боже.

Авжеж... Живемо по-новому.

Хто — як, а я не здивований.

Політіка — вона смердюча. Як той Брюгге... А, мабуть, ще більш...