З самого початку — швидкий тест на власну незалежність читача від суспільного договору. Пропоную відстежити свою найпершу коротку відповідь на наступне запитання:
З ким має жити дитина після розлучення батьків?
Варіант, до якого ви внутрішньо схильні, одразу спаде на думку. Ідеальна ситуація, коли дитина після розлучення виховується обома батьками, безумовно, існує, але реалізується далеко не в кожному випадку.
Ідея блогу і книги виникла у момент, коли авторка дізналась, як проходить виклик української поліці з приводу недотримання прав дитини. Якщо виклик стосується батька, то від диспетчера одним з перших ви почуєте питання, чи є батько участником АТО. Можна здогадатись, якою є статистика, завдячуючи якій це питання увійшо до списку стандартних питань поліції. Від початку російсько-української війни жінки не гребували вивезенням дітей до окупованих територій, тільки б сховати їх від батька. Кілька місяців на початку повномасштабного вторгнення не потрібен був дозвіл батька, щоб вивезти дитину за кордон.
Суспільний договір в сучасній Україні звучить наступним чином: після розлучення дитина має жити з матірʼю; саме батько мусить повністю матеріально забезпечувати дитину; мати має право дозволяти чи не дозволяти дитині бачитися з батьком; мати несе повну відповідальність за життя та розвиток дитини; батько має лише платити. Така сама картина домінує і в законодавстві. Донедавна оформити проживання дитини з батьком було можливим лише якщо мати померла, увʼязнена або офіційно покинула дитину. Наразі ситуація дуже повільно, важко і тільки починає змінюватися. Саме про таку боротьбу пишеться цей блог.
У країні, де права жінок і чоловіків рівні, стать будь-кого з батьків не мала б значення, — в оповіданні можна було б поміняти матір і батька місцями, а сенс історії від того не змінився би. В Україні ж існує соціальна домовленість про те, що права матері важливіші за права батька. У нашому суді за проживання дитини суддя, як правило, з самого початку вже знає, яким буде його рішення. Йому (а особливо їй) лишається тільки звертати увагу на «правильні» щодо цього рішення докази. На матір покладається вся відповідальність, бо вона має всі права. Все, що по закону потрібно від батька, це сперма і аліменти.
Цей блог планується як основа для майбутньої книги. Він буде корисним українцям та іноземцям, які планують шлюб і дітей в умовах сучасної України. Тут будуть розібрані як юридичні аспекти прав дитини, так і стигма українського суспільного договору у цій сфері.
Це блог-автобіографія дочки розлучених батьків. Історії про дитинство в житті людини. Docu-fiction про людяність в родині на всіх стадіях — від зустрічі до розлучення. Про шлюб з юридичної та емоціойної точок зору. Дотично до тем чайлдфрі, необхідності одружуватися, ролі свого дорослого для дитини.
Майбутня книга (на основі цього блогу) буде доповнена юридичними довідками з українських законодавства та реальності.
Усі імена вигадані, будь-які збіги випадкові.