У дев'яностих роках у національному парку Єллоустоун різко зросла кількість оленів, які практично повністю знищили рослинність, в результаті чого десятки видів інших тварин опинилися під загрозою зникнення.  Тоді в парк заселили вовків. 

Олені почали уникати місць, де вовкам найпростіше вистежити свою жертву — схилів, лощин — і рослинність почала відроджуватися. В підлісках з верб, осик і тополь з'явилися птахи та бобрів, а в запрудах — жаби, видри та водоплавні птахів. 

Це, в свою чергу, стало причиною приходу ведмедів і олені стали ще обережнішими. І, до речі, койоти, що в подальшому призвело до скорочення їхньої популяції на третину. Звільнившись від койотів, розплодилися миші та кролики, що сприяло появі «середніх» хижаків — ласок, борсуків, лисиць та яструбів. 

Ліс розрісся, зміцнив береги річок, це звузило русла та утворило пороги й заплави. Експеримент виявився успішним  - кілька зграй вовків за тридцять років не лише відновили екосистему, а й створили нову для національного заповідника, змінивши його фізичну географію.

Майже так само, як екосистема, працюють ринки. І метаморфози, подібні до єллоустонського експерименту, почали відбуватися з вітчизняним ринком необробленої деревини.

«Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 11 місяців склав 20,1 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року він збільшився на 57%», — звітує Держлісагентство. Згідно із законом №738-IX, з 1 липня 2021 року торгівля стандартизованими товарами (зерно, деревина, паливо тощо) перейшла на ліцензовані біржові майданчики. 

Торги необробленою деревиною на біржах, ліцензованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку — держрегулятором ринків капіталу та організованих товарних ринків в Україні — у перші місяці дозволили сформувати справедливі ціни на окремі види продукції. Зокрема, ціна на всі виставлені лоти у серпні 2021 року в середньому зросла вдвічі, а у разі, наприклад, дуба (лот «Дуб звичайний») — у вісім разів. Таким чином, ціни почав регулювати ринок, а не місцеві феодали-монополісти, які звикли скуповувати товар дешево. Середня ціна кубометру сосни (лот «Сосна звичайна») на майданчиках Prozorro складала близько 2 тис грн. Проте зрозуміло, що справжня — ринкова — вартість досяжна лише за умов конкурентних торгів, як результат відповідності попиту пропозиції. 

В результаті біржових торгів ціна зросла на 50% і до кінця 2021 року додатковий дохід для держави лише завдяки цьому склав майже 2 млрд — там, де раніше держава недоотримувала. Крім того, за статистикою, 49% аукціонів з продажу деревини на Prozorro — близько 749 млн грн — відбулися за участі лише одного учасника та без підвищення ціни. Очевидно, що це не тільки не конкурентні торги та маніпуляції ринковими цінами, а й прямі збитки як виробників, так і бюджету.

Для чесних учасників торгів у цій системі очевидні й інші мінуси, основний з яких — відсутність гарантії постачання виграного аукціону. Простіше кажучи, якщо учасник не подобався лісгоспу, йому могли просто не відвантажити виграний лот або ж відвантажити менш якісну деревину. Саме Prozorro при цьому розводить руки і рекомендує таким переможцям йти до суду, а ми знаємо наші суди. Плюс, виробництво весь цей час стоїть. 

Попри всі переваги, був у Prozorro й інший маніпулятивний або, радше, корупціогенний чинник — система з трьох раундів фізично обмежувала можливості для зростання цін на деревину, що створювало ризики їх штучного обмеження. Для перемоги було достатньо підняти останню ставку на одну гривню, хоча конкуренти, можливо, і були готові торгуватися далі.

Внаслідок переходу до біржових торгів у виграшній позиції опинилися державні лісгоспи. Зростання внутрішньої ціни на ліс-кругляк та, відповідно, додатковий дохід дозволяє інвестувати в нові лісові насадження, захист від браконьєрів та боротьбу з незаконною вирубкою. Також, на прозорому ринку зростає конкуренція, збільшується кількість пропозицій, що, з одного боку, вигідно покупцям, з іншого, стимулює розвиток та якість сервісу самої біржі, яка супроводжує угоди та виступає їх гарантом. Прозорі правила гри, що склалися, гарантують виживання та розвиток екосистеми загалом.

Ринок капіталу

Влітку 2020 року в Україні стартувала реформа ринку капіталів та організованих товарних ринків. Зокрема, Верховна Рада ухвалила закон № 738-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про спрощення залучення інвестицій та впровадження нових фінансових інструментів». У розробці закону брав участь Європейський банк реконструкції та розвитку, а реалізація реформи передбачена умовами співробітництва з МВФ. У вересні 2021 року між ЄБРР і Кабміном був підписаний меморандум про розвиток біржової торгівлі.

Закон вносить суттєві зміни до кількох законодавчих актів, ключовими з яких є два: «Про цінні папери та фондовий ринок» (у новій редакції «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки») та «Про товарну біржу» (“Про товарні біржі"). По суті, створено юридичну базу ринку капіталу та цінних паперів, досі обмежену в Україні облігаціями внутрішньої держпозики. Крім того, відкривається доступ до загальноприйнятих фінансових деривативних інструментів фондових ринків: форвардів, ф'ючерсів, опціонів та свопів, що дозволяє довгострокове планування. Фондові ринки в цивілізованому світі є важливим інструментом залучення в економіку як особистих заощаджень громадян, так і коштів пенсійних фондів. Тому при розробці закону спиралися на західний досвід — враховувалися рекомендації Міжнародної асоціації свопів та деривативів (ISDA), а також Директиви та Регламенти Європейського Парламенту та Ради (MiFIR, MIFIR II, EMIR).

Такою ж відмінністю української економіки від цивілізованого світу виявилися фондові та товарні біржі. Європейська біржова історія триває з  15-го століття, але ще в 21-му українські компанії змушені розміщувати акції не на вітчизняних фондових біржах, а на закордонних — Варшавській та Лондонській. Формування цін на газ для  українських споживачів залежить від цін у  європейських хабах.

Це не говорить про те, що бірж не було геть — річ в іншому. Насамперед, не існувало стандартів їхньої роботи та єдиного підходу до регулювання, були відсутні будь-які правила гри, що автоматично означало ризики для клієнтів біржових майданчиків. З іншого боку, розбіжності у законодавствах відсікали потенційних іноземних клієнтів. Тому мета реформи — створення організованого та прозоро регульованого товарного ринку, а також нові можливості для законної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

Барометр ринку

Для екосистеми ринку необробленої деревини біржові торги виявилися ключовим стимулюючим фактором. 

По-перше, вся складність супроводу угод  - робота електронних систем, складання регламентів, публікація всієї необхідної інформації та інше — лягає на плечі біржі організатора торгів, що істотно знижує поріг доступу до торгів для всіх бажаючих.

По-друге, всі продавці та покупці повинні однаково дотримуватися правил організатора торгів і перебувають у рівних умовах, за рахунок чого забезпечується здорова конкуренція — основа ринку.

По-третє, за результатами конкурентних торгів на біржі складаються ринкові, себто справедливі, засновані на балансі попиту та пропозиції ціни. Що стосується стандартизованих товарів, зокрема, деревини — так звані цінові індикативи. Біржа не формує ціни та не впливає на них, залишаючись своєрідним "барометром" ринку. Ціна — це завжди договір між продавцем і покупцем, а фактори впливу на ціну в кожному конкретному випадку можуть бути різними — від стихійних лих до політичної кон"юнктури.

По-четверте, маніпулювати біржовими цінами загалом проблематично, оскільки вони безпосередньо залежать від консенсусу попиту та пропозиції та складаються на відкритих торгах. Проте побічно на ціни можуть впливати інсайдерська або свідомо неправдива публічна інформація, навмисне та необґрунтоване завищення чи заниження цінових пропозицій. Обмежує  маніпуляції закон "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки". Тому біржі повинні — інакше біржу очікують на санкції, аж до позбавлення ліцензії — моніторити підозрілі угоди та передавати інформацію національному регулятору для вжиття відповідних заходів. Також, через персональну відповідальність страждає не лише ділова репутація учасників сумнівних угод, а й фізична можливість присутності на ринку.

По-п'яте, біржа пропонує надійний інструмент гарантування угод, коли вони укладаються не безпосередньо, а через гаранта. Гарант фіксує виконання умов угоди, після чого покупець отримує товар, а продавець — кошти. Це суттєво знижує ризики відмови від укладання чи невиконання контрактів.

Що стосується ризиків. Законодавче визначення та уніфікація деривативних фінансових інструментів (ф'ючерси, форварди, свопи, опціони), що надаються біржами, дозволяють учасникам ринку значно знизити ймовірність ризиків у мінливому "морі" бізнесу. Припустимо, попит на деревину впав через зростання цін, біржові котирування повзуть униз, покупець — у виграші. Але довгострокові контракти дозволяють фіксувати ціни і хеджувати ризики. Хеджування з боку продавців, у свою чергу, дозволяє фінансистам залучати нових інвесторів.

Go West

Ліцензовані біржові майданчики, цінові індикатори, деривативні фінансові інструменти — все це давно працює у розвинених економіках. Як і було сказано вище, ринки цінних паперів та біржі існують понад п'ятсот років. Україна напевно останньою з європейських країн долучається до цивілізованого фінансового світу. Інші держави, що перебували під радянською окупацією, пішли цим шляхом ще 10-15 років тому. Навіть у Росії та Білорусі, попри всі проблеми з демократією та законом, біржі давно торгують тією ж деревиною та залучають додаткові кошти в національну економіку.

Якщо говорити про європейські ринки деревини, країни з високою часткою приватних лісів віддають перевагу прямим контрактам, з низькою — тобто вся Східна Європа — біржовими торгам. Звісно, екосистема кожної країни має унікальні особливості — з урахуванням специфіки економіки країни.

Наприклад, у Чехії держкомпанія LesyCR продає ліс на корені та в заготовленому вигляді на електронному аукціоні ELZA, а якиму може взяти участь будь-який зареєстрований у системі користувач. Порядок та правила продажу щорічно переглядаються та вдосконалюються залежно від потреб ринку.

В Польщі деревина продається переважно за допомогою електронного порталу leśno-drzewny. Продажі бувають двох типів. З постійними покупцями укладається безстроковий контракт, що гарантує викуп 70% від середнього обсягу деревини, придбаного останні три роки, за цінами відкритої аукціонної торгівлі попереднього періоду. Нові виробництва без історії покупок та інвестори-початківці можуть скористатися такою ж можливістю — за умов надання пакету документів, які підтверджують обсяг та призначення інвестицій. 

Іншим пропонується задовольнити попит на конкурентній основі за допомогою онлайн-аукціонів. Аукціони проводяться щопівроку та доступні всім. У системі електронної торгівлі продається понад 30 млн кубометрів деревини, з них третина — на вільних торгах. Правила торгівлі щорічно переглядаються та затверджуються на нарадах та консультаціях з усіма зацікавленими сторонами, а також проходять юридичну експертизу на відповідність законодавству, що регулює захист прав споживачів та забезпечення вільної конкуренції.

У Хорватії стратегія продажу орієнтована насамперед під вітчизняні деревообробні компанії глибокої переробки. Використовується чотири варіанти продажу: річний контракт на основі рамкового довгострокового договору, за річним контрактом без рамкового договору, роздріб за готівку та на відкритих електронних торгах.

Генеральна дирекція державних лісів Литви проводить електронні аукціони на власному електронному майданчику "Амер". Покупцем може бути будь-яка фізична чи юридична особа, у тому числі нерезиденти. За результатами аукціону система АМЕР автоматично визначає список покупців, які запропонували найвищі ціни та отримали право укладати договори. Регулярні клієнти з трирічною історією отримують доступ до довгострокових (від 3 до 10 років) контрактів, на яких можна реалізувати до 60% заготовленого обсягу.

Показовим є приклад ще однієї литовської біржі Baltpool, якій конкурентними торгами вдалося стимулювати розвиток виробництва та використання біомаси.  Литва узалежнена від газу з РФ і головним питанням енергетичної безпеки країни було знайти альтернативні джерела палива. Великий попит на біопаливо та доступність ресурсу на біржі стимулювали використання біомаси для виробництва тепла. В результаті склалася екосистема, яка дозволила за дев'ять років змінити структуру ринку біомаси Литви, зменшивши на 25% імпорт російського газу. У виграші і кінцеві споживачі, адже через високу конкуренцію платежі домогосподарств за опалення знизилися на третину. Успіх у Литві дозволив Baltpool вийти на ринки Польщі, Латвії, Естонії та країн Скандинавії.

Біржова торгівля вже дозволила вивести на якісно новий рівень цілі галузі промисловості. Але цьому передувала довга кропітка робота і воля — в т.ч. політична — щодо впровадження реформ, демонополізації товарних ринків та встановлення  прозорих правил. І ця екосистема дозволила домогтися істотного економічного зростання, залучити іноземні інвестиції і в результаті модернізувати економіку.

Більшість змін, передбачених реформою товарних ринків та ринків капіталу в Україні, набудуть чинності протягом кількох наступних років — до 2024 року. Ще в червні 2021 року прем'єр-міністр Шмигаль підписав меморандум із представниками Американської торгової палати (ACC), ЄБРР та USAID про створення протягом трьох років національної біржі з торгівлі капіталом та товарами — NEXT-UA. Пізніше Мінекономіки трохи розповіло про особливості роботи нового торгового майданчика. Зокрема, NEXT-UA отримає універсальну інфраструктуру, що включає торговий, кліринговий та розрахунковий функціонали. "Українці отримають нові можливості у вигляді фінансових інструментів для заощадження та інвестування. Бізнес отримає довгостроковий та більш дешевий ресурс для розвитку власних підприємств", — заявив Шмигаль.

Але найголовніше у всій цій історії те, що Україна зробила крок до цивілізованого світу та створила цю екосистему. І якщо дати їй час та не заважати, система сама зробить все інше, відкривши нові можливості для заробітку як бізнесу, так і держави. 

Стаття публіциста Сергія Іванова. Оригінал: https://censor.net/ru/b3311744