Війна, розпочата росією проти українського народу, внесла багато корективів у наше життя. Змінилися і методи управління державою. Багато процесів переформатувалися під умови воєнного стану. Бізнес працює по-іншому. Зміни відбулися і в лісовому господарстві України.

Зокрема, призупинилася голопуюча псевдореформа, яка мала на меті ліквідувати всі лісгоспи і створити єдину акціонерну компанію для легшого дерибану лісу. І це добре, адже, саме лісівники одними з перших стали на захист нашої держави. Лісгоспи допомагають військовим та цивільним. Цієї допомоги б не було, якби керівництво Держлісагентства і його покровителі в Міндовкілля, за підтримки олігархів, довели справу до кінця й ліквідували лісгоспи.

На цьому, мабуть, і завершується позитив. Війна триває, а ділки від Держлісагентства та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку продовжують свої «темні» справи, наживаючись на лісі.

Як відомо, з середини 2021 року деревину почали продавати на двох біржах – Українській енергетичній біржі та Українській універсальній біржі. Ліцензію їм видала Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Її керівником є Руслан Магомедов. За даними ЗМІ, майже 5-ть років пан Магомедов очолював компанію "Astrum Capital" бізнесмена Леоніда Юрушева. Про пана Юрушева пишуть, що він є власником Української холдингової лісопильної компанії та Коростенського заводу МДФ. Його зять – Олександр Скічко (колишній нардеп, Голова Черкаської ОДА) розглядався на посаду міністра екології.

За словами Голови Держлісагентства Юрія Болоховця, продаж деревини на товарних біржах поклав край «чорному» ринку. Більш того, днями він заявив, що більше ніяких прямих договорів не буде, тільки прозорі ринкові торги як необробленою, так і обробленою деревиною. Мовляв, все відбувається на відкритих електронних аукціонах, де лісгоспи виставляють ресурс, а деревообробники змагаються за право його придбати.

До речі, наразі аукціони здійснюють лише ліцензовані біржі. За словами експерта з ринку деревини Даниіла Маландія, це протирічить законодавству України.

До того ж, з відкритих джерел відомо, що власники цих бірж пов'язані між собою, тому фактично можна говорити, що в Україні працює лише одна біржа, через яку продається вся деревина. Підтвердженням цього є й те, що на двох біржах реєстрацію учасників здійснює одна і та ж особа, яка пов'язана з ТОВ «Тімбер Маркетплейс». Ця компанія була створена лише минулого року та, як зазначається на сайті, надає послуги з проведення торгів щодо реалізації необробленої деревини та пиломатеріалів.

Радіють таким «прогресивним реформам» лише Болоховець, Магомедов, народні депутати, які це лобіюють, і декілька великих деревообробних компаній, що й скуповують всю українську деревину.

Варто звернути увагу, що загалом деревообробний бізнес, малі та середні деревообробні підприємства абсолютно не поділяють радість чиновників.

Ще на початку травня Європейська бізнес асоціація (ЕВА), до якої входить більшість деревообробних компаній України, листом звернулась до Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням розглянути перелік важливих кроків для підтримки деревообробників. З-поміж важливого наголошувалося: з метою мінімізації витрат просимо тимчасово, на період дії воєнного стану, передбачити продаж необробленої деревини вітчизняним деревообробникам також за прямими договорами між державними лісовими господарствами та деревообробними підприємствами. Оскільки, за інформацією експертів Асоціації, реалізація деревини через аукціони на товарних біржах здорожчує вартість деревини для реальних виробників за рахунок аукціонних зборів та платежів.

У чиї кишені йдуть ці збори та платежі можна легко здогадатися. Не даремно ж український бізнес, через Європейську бізнес асоціацію, просить Уряд України «гарантувати максимально прозору роботу Державного агентства лісових ресурсів України та підзвітних йому державних лісогосподарських підприємств».

Ще одне нововведення – на аукціонах продають і пиломатеріали. За словами аналітиків та учасників ринку, наразі це прямий шлях до банкрутства підприємств, оскільки лісгоспи (як державні підприємства) не можуть планувати свою роботу, а бізнес не може планувати довгострокові контракти.

Найбільша проблема і біль полягає в тому, що не всі області України можуть повноцінно брати участь в торгах на аукціонах через війну. Наприклад, через бойові дії та пошкоджену інфраструктуру Чернігівська і Сумська області мають найскладнішу логістику та низькі ціни на деревину Це породжує нерівність, адже, бізнес купуватиме пиломатеріали в Києві, Вінниці чи Житомирі, тому що там їх простіше забрати.

Виходить, що замість того, щоб піднімати економіку держави в умовах воєнного стану, зокрема в лісовій галузі, її просто банкрутують, щоб потім віддати в приватні руки. Чому пан Болоховець, який до того, як стати Головою Держлісагентства, був керівником чернігівських лісівників, не думає про рідну Чернігівщину залишається незрозумілим.

За словами Даниіла Маландія, схема продажу деревини та пиломатеріалів має корупційну складову. Також він звинувачує організаторів біржових аукціонів та ДАЛРУ у змові та пропаганді: «Мета – прикрити адмінресурсом банальний грабіж профільного деревообробного бізнесу. Запевняю, що всі восхваляння нібито біржових торгів різними асоціаціями, бізнесменами чи активістами є підробкою. Вдячність деревообробного бізнесу за організацію Агентством біржових торгів, м'яко кажучи, відсутня. Немає жодних біржових торгів, а є пропаганда та інсценування. Персональна відповідальність за некомпетентність лежить завжди на керівнику… Болоховцю не потрібно маскувати його очевидні проколи та недоліки».

Проте, відповідно до законодавства, пряма відповідальність якраз лежить на учасниках торгів. Тобто, на директорах лісгоспів, які задіяні в схемі голови Держлісагентства, і яких потім буде «героїчно» звільняти сам голова за порушення.

І ще цікавий нюанс. Учасники торгів, а саме лісгоспи, розповідають про нову «чорну» схему продажу деревини через одну біржу.  

Всі так звані чисті торги проходять на електронному майданчику Української енергетичної біржі. А не зовсім чисті торги вирішили проводити на Українській універсальній біржі.

Виявляється у величезній купі правил та документів із торгівлі деревиною на товарних біржах прописали, що покупець (деревообробник) може виставляти свої оголошення про необхідний йому об'єм деревини і свою ціну, за яку він готовий її купити.

Такі оголошення виставляються на сайті буквально до 15 хвилин. У певний день і час визначені з Києва лісгоспи мають зайти на електронний майданчик і обрати визначені для них оголошення. Що найцікавіше – ціна за кубічний метр деревини в таких оголошеннях ще до війни складала всього навсього 3 тисячі гривень.

Найбільше такі оголошення розміщують вже загадана Українська холдингова лісопильна компанія (ТОВ «УХЛК») та Українські лісопильні (засновником є юрособа з Кіпру). Ось лише декілька прикладів «успішних» оголошень:

Учасники торгів розповідають, що в цій схемі задіяне держпідприємство «ЛІАЦ», яке напряму підпорядковується Держлісагентству та є власником програмного забезпечення для електронних торгів на двох біржах. А команду лісгоспам про участь в таких «торгах» дають з чиновники з Держлісагентства.

При такій схемі державні лісгоспи втрачають значні кошти, адже великий об'єм деревини, який би вони могли продати за ринковими цінами і сплатити більше податків в державну казну, йде лише двом великим деревообробним підприємствам.

Звичайно, це викликає обурення зі сторони лісгоспів, адже за законодавством Держлісагентство не має права втручатися в їхню господарську діяльність. Фактично така схема – це ті ж прямі договори, але лише для обраних і легалізовано через карманну ліцензовану біржу. 

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, на чолі з Магомедовим, закриває на це очі. І не просто закриває, а фактично узаконила такі зловживання.

З другого боку, Держлісагентство, на чолі з Болоховцем, для того, щоб більше продавати деревини пропонують змінити принцип вирубки лісу під час війни. Однак експерти громадської організації «Українська природоохоронна група» переконані, що це корупційна схема. Проект змін до постанови КМУ передбачає здійснення санітарної вирубки в карпатських лісах, спрощення системи вирубки рідколісся та скасування екологічних обмежень на всі види санітарних вирубок і закриття публічного доступу до низки реєстрів лісових даних. На думку авторів проекту, ці зміни нібито потрібні для оперативної допомоги армії. Водночас екоактивісти заявляють, що ухвалення такого документа може спричинити виникнення нових корупційних схем у сфері лісового господарства та посилити незаконну вирубку.

Як бачите, «реформування» лісового господарства йде повним ходом. Проте, в зовсім іншому напрямі, а не втому, про який нам розповідають у гарних звітах.

На жаль, поки українці захищають нашу державу на різних фронтах, то деякі чиновники продовжують свої схеми для відкатів та незаконного збагачення. Але Україна та її громадяни цього не сприймають й зможуть дати відсіч диверсантам у владі. 

Джерело: Тетяна Лупова, Цензор.нет https://censor.net/ua/b3346140