Кабінет міністрів Дениса Шмигаля готується прийняти рішення про створення нового державного підприємства, яке монопольно отримає контроль над усіма лісами України.
Це рішенням може призвести до згортання ринку деревини, збільшення темпів вирубки лісів, банкрутства малих та середніх переробників та появи приватних лісів.
Вигоду від такого рішення уряду отримує великий бізнес, зокрема учасник списку Forbes Леонід Юрушев, — власник найбільшої в Україні лісопильні та тесть колишнього голови Черкаської ОДА та екснардепа Олександра Скічка.
Що відбувається?
Кабінет міністрів планує затвердити постанову про створення державного унітарного комерційного підприємства «Ліси України», у яке мають увійти півтори сотні державних лісгоспів.
Тобто державні лісогосподарські підприємства, які управляються Державним агентством лісових ресурсів, будуть розформовані і перестануть існувати як окремі юридичні особи, а їхнє майно, права та дозволи на використання лісових ресурсів перейдуть у ДП «Ліси України».
В подальшому, після оптимізації структури лісгоспів і об'єднання їх в «Ліси України», новостворене підприємство буде корпоратизоване, що створює ризики появи приватних лісів.
За останні два роки українські лісгоспи перетворилися на прибуткові підприємства, і всю оброблено та необроблену деревина продають через ліцензовані біржі.
В Україні виник конкурентний ринок, на якому деревина продається за ринковими цінами, які формуються в процесі аукціонів, а доступ до сировини мають малі, середні та великі деревообробники.
Однак Кабінет міністрів планує поставити крапку на цьому ринку і створити в Україні монополію у лісовому господарстві, яка, згодом буде трансформована у публічне акціонерне товариство.
Ліквідацію лісгоспів та об'єднання їхніх активів в ДП «Ліси України» уряд обґрунтовує збитками завданими війною, а також виконанням програми Президента Володимира Зеленського про «мільярд дерев».
При цьому сам проєкт постанови Кабінету міністрів не пройшов публічне обговорення. Однак це не заважає уряду Шмигаля продовжувати процес створення мополії з лісозаготівельній галузі, яка суперечить Державній стратегії управління лісами України до 2035 року.
Стратегію Кабмін затвердив наприкінці минулого року. Згідно з нею, в процесі реформування лісового господарства України, державні лісгоспи залишаються у статусі юросіб, а їхня приватизація заборонена.
Саме тому колегія Державного агентства лісових ресурсів 30 червня не підтримала урядовий проєкт постанови.
Як зараз працює галузь?
Україна посідає шосте місце в Європі за запасами деревини та дев'яте за площею лісів. До лісового фонду країни належить 10,4 млн га лісових ділянок, з них вкриті лісовою рослинністю – 9,6 млн. га. Половина лісів України має штучне походження, тобто створені людиною, і потребують посиленого догляду за ними.
Управляють лісами 157 лісових господарств, які підпорядковуються Державному агентству лісових ресурсів.
На даний момент галузь прибуткова. В 2021 році виторг від реалізації продукції становив 22,7 млрд грн — на 157% більше, ніж у 2020 році. Чистий прибуток підприємств зріс у кілька разів і становив 921,5 млн грн. Капітальні інвестиції лісгоспів склали 1,1 млрд грн.
У бюджети всіх рівнів сплачено 8,9 млрд грн податків — на 148% більше, ніж у 2020 році.
Попри війну чистий дохід від реалізації продукції у першому кварталі 2022 року становив 4,5 млрд грн — на 10% більше, ніж у аналогічному періоді 2021 року. Бюджет отримав 2 млрд грн податків.
Минулого року було висаджено 240 млн деревних рослин. У тому числі, у рамках програми Президента «Зелена країна» — 59 млн сіянців. За рік реалізації цієї програми, яка передбачає висадку 1 млрд дерев по всій Україні, станом на початок червня уже висаджено 174,8 млн дерев.
Наслідки від створення монополіста ДП «Ліси України»?
Держлісгоспи для багатьох громад — бюджетоутворюючі підприємствами, вони часто є єдиними великими роботодавцями та платниками податків у своєму регіоні.
Реорганізація лісгоспів і переведення активів в новострене ДП призведе до узурпації управління лісами і монополізації ринку деревини, яка сьогодні продається на ліцензованих біржових майданчиках за ринковими цінами.
В результаті концентрація всього ресурсу в одних руках, що може призвести до зловживань монопольним становищем, закриє доступ малим та середнім виробникам до деревини і призведе до їх банкрутства. Натомість вигоду отримує обмежене коло великих виробників.
«Створюється сприятливе середовище для корупційних діянь, зловживань монопольним становищем і руйнуванню прозорого ринку деревини. Існує велика ймовірність, що внаслідок реформи частина державних лісів стане приватним бізнесом», – розповідає голова Волинської обласної ради Григорій Недопад.
І тут криється основна небезпека, адже ведення лісового господарства передбачає не тільки вирубку та продаж деревини, а і, в першу чергу, відтворення та нарощування лісів, збереження та відновлення природно-заповідного фонду.
Водночас ні державне підприємство «Ліси України», ні тим більше приватні власники, не зацікавлені довгий період нести витрати на збереження лісів і 40 років чекати повернення інвестицій, адже основною метою бізнесу є нарощування обсягів вирубки для збільшення прибутку.
Проти створення монополіста — ДП «Ліси України» висловилися і народні депутати. Першого липня було зареєстровано звернення до президента, прем'єр-міністра, міністра захисту довкілля та природних ресурсів і керівника Держлісагентства з вимогою зупинити процес створення чергового ДП, адже це створює передумови для подальшої приватизації лісів. Під нею свої підписи поставили більше сотні нардепів.
У зверненні депутатів зазначено, що країни, які пішли шляхом створення подібних компаній, а потім запустили процес приватизації лісів, сьогодні змушені повертати ліси у власність держави.
Одна з них — Канада, яка передала в приватні руки 77% лісів, не може зупинити лісові пожежі, розповсюдження шкідників і хвороб, а лісозаготівлі зросли у десятки разів. Грузія, яка передала свої букові ліси в концесію на 20 років, намагається повернути їх у державну власність.
Кому вигідна монополізація лісової галузі?
Створення монополіста «Ліси України» — це лише проміжний етап, адже лісгоспи разом з майном та правом оренди земельних ділянок, на яких знаходяться ліси, з часом можуть опинитися у руках приватних структур. Перехід контролю над лісами від ДП «Ліси України» до приватних компаній може відбуватися наприклад через оренду лісових масивів строком до 50 років.
Одним з вигодонабувачів від створення монополіста ДП «Ліси України» з подальшою «приватизацією» лісів, за даними видання Glavcom, може бути бізнесмен Леонід Юрушев.
Видання зазначає, що бізнесмен має вплив на Офіс президента в цьому питанні.
За даними Forbes, тесть колишнього голови Черкаської ОДА та екснардепа Олександра Скічка — Юрушев володіє низкою готелів. Йому зокрема належать пятизіркові — InterContinental і Fairmont Grand Hotel і чотиризіркові — Riviera House та Alfavito.
Окрім того Юрушев інвестує значні кошти в деревообробку і володіє найбільшими лісопильнями в Україні.
Йому належить Коростенський заводу МДФ — найбільше в Україні підприємство такого профілю, а також великий лісопильний комплекс «Українська холдингова лісопильна компанія» (також Коростень), яка щорічно може переробляти 600 тис куб. м ділової деревини.
За даними видання «Наші Гроші. Львів», ці компанії Юрушева лідирують за обсягами купівлі деревини на редукціонах (аукціони, у яких кроки здійснюються на зниження ціни).
31 січня цього року вони придбали два лоти на 86 тис куб м, а 1 і 2 лютого – три лоти на 69 тис куб м. Вказані обсяги співставні із минулорічним обсягом заготівлі лісу по всій Кіровоградської області.
Як пишуть «Наші Гроші», редукціони, на яких Юрушев отримав лідерство, запровадили за місяць після екскурсії на коростенський завод бізнесмена прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, під час якої керівник уряду пообіцяв реалізувати низку завдань, «щоб наростити обсяги виробництва та розвивати галузь».
Чи ефективно об'єднувати галузі економіки в одне ДП?
В історії України вже були приклади об'єднання підприємств однієї галузі в одне держпідприємство, але вони зазнали катастрофічної невдачі.
Найбільш яскравими є консолідація підприємств спиртової галузі під парасолькою ДП «Укрспирт» та державних кінних підприємств у новоствореному ДП «Конярство України».
У першому випадку країна отримала десятки офіційно непрацюючих заводів, на яких виготовляли спирт для тіньового горілчаного ринку (рівень тіні доходив до 50%).
А в другому — отримала повністю зруйновану галузь, штучні борги, фіктивні банкрутства з метою виведення активів на приватні структури. Державна аудиторська служба під час ревізії ДП «Конярство України» виявила фінансових порушень на 3 млрд грн, зокрема й таких, що призвели до збитків на 225 млн грн.
Як лісами управляють успішні сусіди?
Під час реформування своєї лісової галузі Україні варто брати приклад з Польщі.
Після успішних реформ, Польща вийшла на третє місце у світі за обсягами виробництва меблів.
В країні були чітко розмежовано функції державного контролю і ведення господарства, проведена антикорупційна реформа, а також створені умови для доступу до деревини для польських переробників.
Зараз у Польщі працює 200 лісгоспів як окремих юридичних осіб. Водночас лісозаготівлю виконують приватні компанії, які виборюють таке право на конкурсних засадах.
При цьому в країні створено спеціальний правоохоронний орган — лісова варта, який виконує функції природоохорони.
То можливо Україні не варто вигадувати велосипед, який призведе до занепаду галузі і мільярдних збитків, а взяти за приклад успішний досвід Польщі.
БізнесЦензор попросив народну депутатку «Слуги народу» Ольгу Василевську-Смаглюк, яка розкритикувала створення нового монополіста, пояснити, що не так з рішенням Шмигаля про створення ДП «Ліси України».
- Складається враження, що в Кабміні ліва рука не знає, що робить права. Постанову вважаю деструктивною, оскільки вона, перш за все, зриває виконання Стратегії управління лісами до 2035 року, ухвалену півроку тому.
Там, нагадаю, було таке: «Провадження господарської діяльності у лісовій галузі постійними лісокористувачами передбачається забезпечити шляхом внесення змін до законодавства з метою запровадження ефективного управління та визначення державного суб'єкта господарювання, уповноваженого здійснювати управління державними лісогосподарськими підприємствами, з урахуванням необхідності збереження за кожним підприємством статусу юридичної особи, а також заборони їх для приватизації».
По-друге, ставить під сумнів виконання президентської програми про «мільярд дерев». Покажіть мені державну компанію, зацікавлену вкладати в те, з чого прибутки можуть бути отримані років через 40?
Крім того, попередній досвід України свідчить про те, що централізація не призводить до підвищення ефективності управління та вирівнювання дисбалансу доходів та видатків.
Також положення пояснювальної записки щодо того, що реалізація проекту постанови не потребує додаткових видатків з державного бюджету, бо буде здійснюватись в межах коштів, одержаних в результаті господарської діяльності державних унітарних комерційних підприємств, які перебувають у сфері управління Державного агентства лісових ресурсів України не відповідає дійсності.
Спрямування коштів лісгоспів на проведення заходів з реорганізації (зокрема, інвентаризацію та оцінку активів та пасивів лісгоспів) призведе до неможливості передачі раніше запланованої частини їх прибутку в державний бюджет, що, відповідно, зменшить його надходження.
Постанова була заслана на Кабмін з порушеннями. Не було висновку Мінюсту. На сьогоднішній день в Мін'юст, за моєю інформацією, ніхто не звертався. Тому якщо вона буде ухвалена без попередніх висновків, це дасть можливість судитися з Кабміном.
Нагадаю, за премєрства Володимира Гройсмана вже була ініціатива централізувати ліси створивши компанію. Якщо Шмигаль повторить цей «зашквар» під час війни, то 5 тисяч лісників, які зараз воюють в ЗСУ, після перемоги повернуться на свої робочі місця і знесуть цей уряд.
Як на мене, таким чином, під час війни, хтось підставляє Президента, намагаючись централізувати цілу ресурсну галузь, яка крім сплат мільярдних податків в бюджет, ще й виконує мобілізаційний план, приносить валютну виручку в державу, нарощує експорт та забезпечує дровами соцсферу напередодні зими.
Джерело: https://biz.censor.net/r3352543