Схоже, що ідея роздачі тисячі гривень за вакцинацію народилася в надрах голови Зеленського або його офісу раптово. Що не дивно для колишніх кавеенщиків, які звикли приймати спонтанні та найнесподіваніші рішення прямо на сцені — на втіху публіці та суддям.
Спочатку збиралися видавати тисячу лише тим, хто вакцинується після 19 грудня, але потім все-таки вирішили давати всім. Спочатку хотіли дозволити витрачати тисячу лише на поїздки та на відвідування закладів культури та спорту (все, що близьке серцю президента — актора, мандрівника та любителя селфі з «качалки»). Але пізніше вирішили винагородити ковідною тисячею ще одну галузь, яка загинається, — книготоргівлю.
А ось тут хочу зупинитись докладніше. Коли йдеться про файли електронних книг, то вони копіюються миттєво під час покупки, тобто виробляються з нічого. Майже з нічого виробляються і блага спортзалів, музеїв та театрів. Тут, якщо людині не вистачило квитків сьогодні, вона може прийти іншого дня, адже торгують тут лише місцями в приміщеннях, які вже давно функціонують. Аналогічно з поїздами та літаками. Але все не так із паперовими книгами. Це продукт матеріальний. Та за статистикою саме на паперові книги вирішили витратити «вовину тисячу» щонайменше 30% вакцинованих українців. І якщо на ковідну виплату з бюджету планують виділити 8 мільярдів гривень, то на книжковий ринок України має додатково вилитись приблизно 2,4 мільярди. Це, звичайно, королівський подарунок для видавців, але чи зможуть вони ним скористатися повною мірою? Адже допомога надається за фактом не видавцям, а книготорговельним організаціям.
Видавці, що виробляють книги як матеріальний продукт, у своїй роботі керуються довгостроковими планами. Наперед готуються нові видання, плануються тиражі. Та ніхто з них до грудня 2021 року й гадки не мав про «подарунок» від президента, тому тиражі друкувалися такі, які міг «проковтнути» український ринок без «ковідної тисячі». Тепер видавці набагато швидше розпродадуть свої книжкові запаси й кинуться у друкарні, які на цьому тлі лише піднімуть ціни, оскільки також навряд чи чекали на раптове зростання попиту на свої послуги. І ось тоді виникне дефіцит книжок, який не зможуть заповнити у відведені чотири місяці, поки діє «благодійна акція» від президента. Для видавців цей сплеск попиту на їх продукцію закінчиться так само раптово, як і виник, вони не встигнуть на цьому по-справжньому заробити.
А тепер про книгопродавців. Вони в цій ситуації — справжні бенефіціари, оскільки отримують гроші одразу, а торгують усіма книгами, що є у них на складах. Не лише українськими, а й російськими! І якщо український книговидавець уже не зможе задовольнити попит, що підвищився, то діру, що виникла, книгопродавці заткнуть книжками російського виробництва. Бо правила гри з вовиною тисячею цього не забороняють. Сказано: ковідну тисячу можна витратити на купівлю книжок, але не сказано – українських книжок.
Незважаючи на багаторічний конфлікт між Україною та РФ та навіть очікування повномасшабної війни, російські книги щедро представлені в українських інтернет-магазинах.
Ось, наприклад, найвідоміший книжковий інтернет-ресурс Якабу. На цьому скріні — лише половина переліку видавництв на літеру «А», представлених у цьому інтернет-магазині. У дужках біля видавництв – кількість найменувань книг, що є на «Якабу». Мінімум половина представлених тут видавництв – російські. А за кількістю книг вони сильно випереджають українців. У запропонованому списку українські видавництва з найбільшим асортиментом це «Алерта» (585 назв книг) та «А-ба-ба-га-ла-ма-га» (350 книг). Але двійка найжирніших російських видавництв у цьому списку кладуть українські на обидві лопатки: Альпіна (3508), Альфа-книга (804).
Можливо, це просто збіг? Тоді ось список видавництв на літеру «Б». Тут три найжирніші видавництва знову російські: «Белфакс» (273), БХВ-Петербург (254) та «Біла ворона» (227). Лише на четвертому місці український «Брайт Букс» із 202 найменуваннями книг. І це лише дві літери, тільки вершина книжкового айсберга, який цілеспрямовано дрейфує з Росії в Україну!
Може це просто сайт «Якабу» якийсь непатріотичний? Тоді подивимося інтернет-магазин «Книгарня Є». Тут перелік видавництв не такий значний, але теж не малий. Хто ж лідер за кількістю представлених в цьому магазині видань? Російське видавництво Азбука – 2541 найменування книг. А вже далі йдуть українські «Ранок» (2327), «Богдан» (2089), Клуб сімейного дозвілля (1805). Загалом кількість російських видавництв та книг тут співвідносна з українськими. А після щедрих розпродажів під час дії «є-підтримки», російський асортимент може стати ще більшим. Адже повинні будуть продавці якось задовольняти попит?
Звичайно, у ситуації, що склалася, книготорговців звинувачувати не можна. Вони раптово опинилися у ролі артистів напередодні нового року. Мине сезон святкового чьосу, і вони знову залишаться без солідних гонорарів. Тож у книготорговців є зараз чотири місяці «рибного сезону», коли всі керуватимуться правилом «заробляй, хто може» — за аналогією з «рятуйся, хто може», коли корабель тоне. І таке враження, що це справді тоне корабель здорового глузду в головах нашої влади. Замість того, щоб підтримувати українське книговидання та інші «креативні індустрії» стратегічними рішеннями, тут граються у одноразові акції. В черговий раз добрі наміри «зеленої влади» вимощують дорогу до пекла. Або ще жорсткіше, словами Маршака: «Что ни делает дурак, все он делает не так». І добре, якщо тільки дурень. А якщо шкідник, що прикидається дурником?