site.ua
georgiy.suschenko
Георгий Сущенко
новачок

Різноманітні лівацькі діячі люблять за щось, чи проти чогось поборотися. Якщо проти, то це проти глобалізму, а якщо за, то за права пригноблених. Але історія неодноразово довела, що оцей перехід «із грязі в князі» для будь якої категорії пригноблених є дуже небезпечний. Це завжди дуже небезпечно, і я не можу сказати, коли це трапилося вперше, але найкращій приклад цьому тезису, це християни. Коли ними припинили годувати левів у римських цирках, то перше, що зробили християни, вони знахабніли, охуїли та опиздиніли від власної значущості та необхідності. Дещо подібне відбувається останні десятиріччя з «кольоровими» меншинами. Та ще з деякими меншинами. Ну, мабуть, всі зрозуміли, з якими саме.

Єдиний випадок, коли мені було якесь діло до цих меншин, то колись більш десяти років тому, мені здалося, що в мене визрів «геніальний бізнес-план», коли я вирішив, що коли в нашому місті нема закладу, котрий зветься в народі гей-клюбом, а публіка для нього існує, і такий заклад, якщо його швиденько відкрити, то просто приречений на успіх. Але це мені тільки здавалося, бо задля того, аби відкрити такий заклад, треба виконати цілу низку умов, перша з яких: ти сам повинен бути геєм, чи лезбійкою. А якщо перший пункт не може бути виконано, то свій «геніальний бізнес-план» можна заштовхати собі… Чи краще не собі, чи не заштовхувати, коротше кажучи, забудь. Всім байдуже, те, що мені здається нібито я – великий діяч ресторанного бізнесу, на те, що про мене вже розповідають байки про те, як я майстерно пиздю по лобі дурнуватих офіціантів (а їх інших не існує) барною ложкою через стійку на радість гостям закладу та все таке інше. Бізнес-план луснув не народившись, та ЛГБТ-тема, якось зникла. Наступного разу вона виникла, коли пропагандони від Партії Ерегованих центуріонів під час початку Майдану почали страхати свій елохторат Гей-ропою, та іншою чортівнею. Одні «лівакуваті» діячі страхали, інші тепер пропонують поборотися проти недолугого пана Скоропадського та його рогулів за права «елгебети». Власне кажучи, недолугість Скоропадських – то вже майже вікова українська традиція, та боротися з нею – марна справа. А рогулі… Ну, то таке, куди ж ми без рогулів, добре було б, але ж неможливо.

Хіба треба, комусь доводити, що рогулі в нас скрізь? Ну, не знаю, подивіться на наш парламент, хто таких міг обрати? Тільки рогулі. Послухайте якогось Мураєва (то така окулярчаста потвора), а як будете слухати, то уявіть собі напівдиких бабців та дідів з якогось нашого Вато-граду, на кшталт Харкова, гречку їхню блядську, за яку оцю потвору вони й обрали. Спробуйте (краще, подумки спробуйте) їм довести, що нам потрібен гей-паратЪ. Уявіть, що вам відповідатимуть ці істоти, що «життя бачили», та спитайте себе: навіщо це мені саме зараз. Зараз, коли війна, та над країною «пиздець висить» котрий рік? Нахєра він всравсь той паратЪ? Особисто, вам…

І саме, нахєра він зараз оцій «елгебеті»? Бо ж вони такі нетривіальні особистості. З усіх прав людини за головне право вони обрали собі право на паратЪ. Не право на життя, чи свободу совісті, та віросповідання, а право на ПаратЪ посеред рогулів, аби впевнитися в тому, що рогулі їх не чіпатимуть. Як це рогулі когось не чіпатимуть? А в чому тоді рогульство полягає? Ми все ще живемо у напівдикій країні, котра два з половиною десятиріччя тому була частиною ще дикішої країни, що наполягала на тому, що ніякої «елгебети» в світі не існує. Тобто, існувати воно, як явище може у двох місцях: «псіхушка» та буцегарня. Все, пиздець, більш ніде! У кодексі розбудовувача комунізму не було взагалі ніякої «елгебети».

Мене в цій історії дещо дивує те, що наше ЛГБТ-суспільство вирішило рогулів перештовхати їхньою ж зброєю – рогами. Що там Скоропадський з Коханівським пообіцяли, криваву бійню, кухню, баню? Тобто, ах ви так?! То ось вам, буде паратЪ!

А якось з другого боку зайти не пробували, га? До Шуфрича, скажімо, з іншого боку зайти. Розумієте, бити йому пику майже байдуже, було вже, до речі, ані Скоропадський, ані Коханівський, як найголовніші «захисники України», ні на що таке не спромоглися. А тут ви спіймали цілого Шуфрича, та в «нєпрікаснавєннасть» його, та ще й глибше… Хлопці, це ж індульгенція на всі часи! Ось тоді буде не паратЪ, карнавал! І хай тільки якийсь рогуль у балаклаві підбігти спробує!