Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя.
А то залізете на небо:
«І ми не ми, і я не я!
І все те бачив, і все знаю,
Нема ні пекла, ані раю,
Немає й бога, тілько я!..»
(наче сказано про Зе — Г. М.).
Тарас Шевченко.
Чому я роблю такий різкий висновок щодо Зе? Та тому, що для нього є всі підстави й мова про них піде далі, отже…
1
Тоді ще Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, істинне нутро котрого розкриває P. S. до мого матеріалу «Русофільство й москволюбство українців – це інфекційна хвороба!», 9 березня 2023 року о 20:52 у своєму Telegram-каналі повідомив наступне: «З нагоди 209-ої річниці дня народження Тараса Григоровича Шевченка відбулась зустріч Президента України з діячами культури і мистецтв в форматі онлайн та офлайн…
Президент окреслив напрямок розмови – як створити нові хвилі, щоб в світі говорили про Україну постійно, як створювати сотні годин контенту, щоб заповнити інформаційний вакуум, щоб його не заповнив ворог…
Також важливий результат зустрічі – погодження додаткових номінацій Шевченківської премії для творів, створених під час війни (війни із 2014 чи лише з 2022 року?; й ось цей крайній абзац якраз і показує заради чого організовувалася дана незрозуміла зустріч, а все написане до нього є словесною половою, піною та шумом, котрими Зе-влада намагалася замаскувати „Шевченколюбство“ Зе як приклад чергового його ідіотизму й свинства, і викладені далі матеріали дозволять ще краще зрозуміти, чому я зробив саме такий висновок та лише підтвердять його – виділення й примітка Г. М.)».
2
Такою ж словесною половою, піною та шумом є й оприлюднена Офіційним інтернет-представництвом Президента України (ОПУ) 9 березня 2023 року о 21:01 інформація «У 209-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка Президент Володимир Зеленський зустрівся з діячами культури та мистецтва», котра тільки маскувала наведені в цьому уривку з неї два нижні абзаци: «Учасники зустрічі обговорили шляхи поглиблення взаємодії між державою та представниками культурної сфери, зокрема з метою наближення перемоги України у розв'язаній Росією війні. У цьому контексті Володимир Зеленський наголосив на важливості продовження культурної та просвітницької роботи, яка сприяла б посиленню підтримки України з боку партнерів та всього світу.
Під час зустрічі ТАКОЖ (ніби між іншим, як другорядне, хоча мало би бути навпаки – виділення й примітка Г. М.) ішлося про присудження Шевченківської премії 2023 року (от, що про цю Премію каже взяте із Офіційного вебсайту Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка: „1. Національна премія України імені Тараса Шевченка (далі – Національна премія) є державною нагородою України за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням Українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства (виділено Г. М.).
Присудження Національної премії є інструментом політики держави у сфері культури, засобом привернення уваги суспільства до найвидатніших творів української культури, здатних вплинути на розвиток національного культурного середовища, формування нових позитивних смислів і моделей соціальної поведінки, гідно представляти українську культуру в європейському і світовому культурному процесі як його невід'ємну та самобутню складову“ – виділення і примітка Г. М.). Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (пункт 1 теж розміщеного на Офіційному вебсайті Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Положення про Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка : „Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка (далі – Комітет) є допоміжним органом, що забезпечує здійснення Президентом України повноважень із нагородження Національною премією України імені Тараса Шевченка (далі – Національна премія)“ – Г. М.) Юрій Макаров акцентував, що за час агресії Росії проти України, особливо з початку повномасштабного вторгнення, з'явилася велика кількість літературних творів та іншого культурного продукту про війну. Тож Комітет запропонував передбачити номінації саме для творів, створених під час війни (війни із 2014 чи тільки з 2022 року? – Г. М.) й на воєнну тему (виділено Г. М.). „Це буде правильно, це буде гідно“, – сказав Юрій Макаров і висловив переконання, що Шевченківська премія має бути актуальною й відповідати реаліям сьогодення.
„Я повністю підтримую (виділено Г. М.). Важливо не втратити людей, які стільки всього зробили в час війни. Важливо показати цим людям, що всі бачать і відзначають твори, створені під час війни, а також їхніх авторів“, – відповів на це Володимир Зеленський (але Зе не сказав, що російська антиукраїнська війна триває із 2014 року, хоча це й не дивно, як свідчить моя стаття „Зе вважає, що загарбницько-неоколоніальна війна РоССіі проти України почалася тільки в 2022 році!“ (у ній наведений розлогий список інших моїх робіт, що показують невігластво, ідіотизм та свинство Зе), і тому моє дослідження „Зе – це не Верховний Головнокомандувач (ВГ) ЗСУ, а Верховна Ганьба (ВГ) ЗСУ!“ має якраз цю назву, та не сказав, чому це не було зроблено заздалегідь, а саме того дня, коли вже мали би, як правило, вручатися Президентом України Дипломи й Почесні знаки Шевченківської премії; ось, що в цьому випадку каже Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка: „10. Указ Президента України про присудження Національної премії оприлюднюється в установленому порядку, як правило, до 9 березня року присудження Національної премії…
- Вручення Диплома та Почесного знака Національної премії здійснюється Президентом України, як правило, під час урочистого відзначення дня народження Тараса Шевченка“ – Г. М.)».
3
Наступним після Олександра Ткаченка й ОПУ відзначився голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка на той час Юрій Макаров: «Війна (яка війна: із 2014 чи лише з 2022 року? – Г. М.) змушує переглянути сталі практики мирного часу. За традицією, 9 березня, день народження Батька нації є днем оголошення лавреатів Національної премії імені Тараса Шевченка. Цьогоріч Комітет з Національної премії постав перед очевидною для всіх проблемою: за офіційним Положенням, в змаганні мають право брати участь твори, оприлюднені не пізніше, ніж за півроку до подання (так ось, на Офіційному вебсайті Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка є розділ „Порядок висунення творів“, який містить Порядок представлення творів та оформлення документів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка, де в пункті 2 „Порядок подання творів і робіт“, сказано, що „висуваються нові оригінальні твори (роботи), опубліковані у завершеному вигляді протягом останніх п'яти років, але не пізніш як за півроку до їх висунення на здобуття Національної премії“, але чітко не зазначено, коли починається саме „висунення на здобуття Національної премії“, та розділ „Про Комітет“, у котрому є Положення про Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка, пункт 3 якого, окрім іншого, зазначає, що даний Комітет „встановлює строки прийняття творів для участі у конкурсі“, себто твердо зафіксованої дати початку висунення творів і робіт „на здобуття Національної премії“ немає – Г. М.). Таким чином, у конкурсі представлені роботи, створені до початку повномасштабної війни (та „до початку повномасштабної війни“ РоССія ще в 2014 році почала проти України війну, хай вона й була до 24 лютого 2022 року низької і середньої інтенсивності, та про яку створено чимало різних яскравих робіт, але виходить так, що той період Зе не цікавить, це – по-перше, а по-друге, роботи періоду після „початку повномасштабної війни“ можна було би відзначити вже наступного 2024 року, тим паче, що цій повномасштабній війні поки що, на жаль, не видно кінця-краю – Г. М.).
Виходить, головна премія країни не повною мірою виконує своє основне призначення: фіксувати тенденції розвитку національної культури, служити орієнтиром мистецькій спільноті щодо актуальних напрямків креативного пошуку.
Тимчасом упродовж минулого року на хвилі солідарності та ентузіазму цілого суспільства було створено величезну кількість творів (публікацій, фільмів, вистав, виставок, концертних програм та інших мистецьких акцій), які залишилися поза фокусом нагороди (а з 2014 до 2022 року таких творів було створено не менше і за логікою автора даного Facebook-допису вони й надалі повинні залишатися „поза фокусом нагороди“, тобто без можливості бути відзначеними Національною премією України імені Тараса Шевченка – Г. М.).
Враховуючи думки, висловлені представниками творчих цехів, голова Комітету звернувся до Президента України з проханням розглянути можливість доповнити існуючі номінації додатковим конкурсом „За внесок у перемогу“ (внески у перемогу треба вшановувати, починаючи з 2014 року, а не лише із 2022 після початку повномасштабної війни РоSSіі супроти України – Г. М.). Ініціатива знайшла схвалення з боку Президента України під час зустрічі з діячами культури та мистецтва 9 березня 2023 р.
Комітет разом із Міністерством культури та інформаційної політики й Офісом Президента України найближчим часом розробить зміни до положення про премію (це ж неподобство: процес, котрий мав би завершитися 9 березня 2023 року, буде продовжений з необґрунтованих причин – Г. М.).
Оголошується прийом заявок на участь у додатковому конкурсі (народний депутат України Володимир В'ятрович (Volodymyr Viatrovych) влучно прокоментував цей допис Юрія Макарова: „Чому цю ідею не було озвучено раніше, а лише після незрозумілої відсутності оголошення цьогорічних переможців? Що заважає ввести нову номінацію з наступного року, щоб не міняти правила гри під час гри?“. Юрій Макаров (Yuri Makarov) відповів Володимиру В'ятровичу: „Це не зміна правил, а доповнення, тимчасове, з чіткою часовою рамкою“. Але Володимир В'ятрович наполягає: „А все ж, що завадило зробити це після цьогорічного відзначення, якщо вже не встигли зробити завчасно?“. Та дане питання залишилося без відповіді. Так само влучною була і поетеса, волонтерка й парамедик добровольчого медичного батальйону „Госпітальєри“ Олена Герасим'юк зі своїм коментарем: „Міняти правила В ДЕНЬ ОГОЛОШЕННЯ ПЕРЕМОЖЦЯ – такого ще не допускали навіть за януковича. Це виглядає як явні підкилимні мутки і коригування загальної повістки просто на коліні заради невідомої мети. Знаючи історію цієї премії не з постів і книжок, я просто шокована. Інакше це складно інтерпретувати таким як я, хто спостерігав за становленням цієї історії на власні очі“ – Г. М.). Премія „За внесок у перемогу“ встановлюється на час воєнного стану в країні (до його введення також робилися внески у перемогу з 2014 року – Г. М.).
Переможці додаткового конкурсу разом із цьогорічними переможцями третього туру, вже визначеними Комітетом 15 лютого ц.р., будуть оголошені всі разом 22 травня, в день перепоховання Кобзаря (на дану констатацію вже відповіли Володимир В'ятрович та Олена Герасим'юк своїми коментарями, наведеними вище – Г. М.)» (Facebook: Yuri Makarov, 10 березня 2023 року, 11:46; Офіційний вебсайт Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка: Коментар Голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, 10 березня 2023 року).
4
Й після «одкровень» Олександра Ткаченка, ОПУ та Юрія Макарова «УП».Культура" того ж 10 березня 2023 року на своїй інтернет-сторінці опублікувала статтю "Комітет не оголосив лауреатів Шевченківської премії: що відбувається навколо найважливішої мистецької нагороди", де з гіркотою зазначено: "Вчора, 9 березня, мали оголосити цьогорічних лауреатів Шевченківської премії. Вперше в історії незалежної України цього не сталося (виділено Г. М.).
Традиційно переможці премії, названої ім'ям Тараса Шевченка, стають відомими саме у день народження поета та художника. Цього ж дня на офіційному сайті Президента України публікують відповідний Указ, де перелічують усіх лауреатів (виділено Г. М.).
Так було і на початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році – лауреатів оголосили на другому тижні великої війни. Однак цього року переможців премії не дочекались: не з'явилося такої новини на сайті Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (орган, що допомагає Президентові визначитися з лауреатами та підпорядковується Державному управлінню справами), ані документу на сайті голови держави (виділено Г. М.)".
5
Трохи згодом, але теж 10 березня 2023 року, та ж "УП".Культура" оприлюднила допис "Скандал з Шевченківською премією: голова Комітету розповів, чому не оголосили переможців": "УП".Культура" розпитала голову Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка Юрія Макарова, як так сталося…
Макаров розповів, що не знає, чому Офіс Президента так і не опублікував Указ про лауреатів Шевченківської премії 2023 та коли саме таке рішення було прийнято в Офісі Зеленського (виділено Г. М.).
"Про всяк випадок, я змушений весь час нагадувати, що Національна премія – це не премія Комітету, а Національна премія. І оголошення офіційне відбувається шляхом публікації Указу Президента у відповідний день", – сказав він…
Він також додав, що з ОП має зв'язок лише з директоратом культури: "У мене немає прямого дроту з головою Офісу. Єдине – директорат культури. Всі решта, я з ними спілкуюся тільки в офіційному порядку".
На питання, звідки з'явилася ідея додати ще одну номінацію, Макаров відповів: "Ми напередодні, кілька днів тому, в Мінкульті зустрічалися з Міністром, з іншими людьми. І в принципі більш-менш абстрактно міркували, чи можливо запровадити додаткову премію. Але це було на рівні побажань. І коли це прозвучало безпосередньо на нараді [9 березня в ОП – "УП".Культура"]…, то я цю ідею підхопив(виділено Г. М.). Можливо, на свою біду" (виходить так, що Міністр Ткаченко швиденько доповів про це Зе, котрому дана ідея сподобалася й він дав відмашку її реалізувати, після чого вона стала вже ідеєю Зе; тепер треба звернути увагу на слова Юрія Макарова, що "коли це прозвучало безпосередньо на нараді…, то я цю ідею підхопив", хоча інформація ОПУ 9 березня 2023 року о 21:01 – розділ 2 – говорить зовсім інше, наголошуючи, що саме Макаров запропонував таку ідею: "Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Юрій Макаров акцентував, що за час агресії Росії проти України, особливо з початку повномасштабного вторгнення, з'явилася велика кількість літературних творів та іншого культурного продукту про війну. Тож Комітет запропонував передбачити номінації саме для творів, створених під час війни й на воєнну тему. "Це буде правильно, це буде гідно", – сказав Юрій Макаров (виділено Г. М.)…"; таким чином, ОПУ каже одне, а Макаров – протилежне, але не вірити Юрію Макарову немає підстав (хоча його Facebook-повідомлення 10 березня 2023 року об 11:46 – розділ 3 стверджує те ж, що й ОПУ – розділ 2), тим більше, що після цієї Зе-катавасії він подав у відставку, й тому після коментаря Макарова "УП".Культура" виходить, що якраз ОПУ, себто Зе, затіяв дану абсолютно зайву колотнечу, із якої в результаті вийшов повний пшик і ганьба для Зе, та позиції ОПУ – розділ 2 і Юрія Макарова – розділ 3 ніяк не в'яжуться із позицією Макарова – розділ 5, оскільки у розділі 3 Юрій Макаров сказав те, що заперечив у розділі 5, але й це ще не все, бо 13 березня 2023 року о 00:11 – розділ 8 – Макаров уже заперечив те, що було ним сказано в розділі 5, й кому опісля цього остаточно вірити відомо лише Всевишньому – Г. М.).".
6
11 березня 2023 року о 20:34 на вебсайті "Суспільне. Культура" був розміщений матеріал "Влада Ралко прокоментувала ситуацію довкола Шевченківської премії": "Я більше не є членкинею Шевчеківського комітету з 18 лютого 2023 року, тобто з дня, коли голова Комітету прийняв мою заяву про вихід. Власне, каденція членів Шевченківського комітету триває три роки, втім, із огляду на воєнний стан, увесь склад теперішнього Комітету отримав запрошення лишитися на посадах ще на один рік. Тому рішення про вихід було для мене логічною крапкою по виконанні обов'язків, пов'язаних із Премією, тобто, по завершенні останнього, третього засідання з фінальним голосуванням за цьогорічних лауреатів…
…я була заскочена головною новиною про зміни щодо належного вручення Премії разом із усіма…
Додаткова номінація "За вклад у перемогу" в контексті саме цієї Премії є не лише досить розмитою в сенсі критеріїв, але абсолютно тавтологічною, бо ім'я Шевченка вже закладає політичний вектор нагороди, а митці, що лишають політику за дверима своїх майстерень, де займаються якимось окремим від решти життя мистецтвом, можуть претендувати на іншу премію, але не на цю. Також додатковий розгляд кандидатур у новій тимчасовій номінації з огляду на воєнний стан видається мені маніпулятивним через публічне зневажання того факту, що війна Росії проти України триває з 2014 року, і це аж ніяк не рік (виділено Г. М.).
Також мушу висловити свою активну незгоду щодо перенесення вручення Премії… Доля Премії, так би мовити, зав'язана на долі Шевченка і певні правила можна передивлятися, уточнюючи відповідність із принципом Шевченкового шляху. Але до певних пунктів ті, хто стає дотичним до Премії, приходять виключно як до обов'язків. Таким обов'язком є оголошення імен лауреатів у день народження Шевченка. Вручення премій у цей день так само є обов'язком Президента. Є речі, стосовно яких ми робимо вибір, але є речі, котрі ми обирати не можемо, бо вони прописані долею. Тому жонглювання датами народження та перепоховання виглядає цинічним ігноруванням головними смислами, які як Комітет, так і Офіс Президента мають не легковажно змінювати, а стверджувати як певну даність (виділено Г. М.)"…
Влада Ралко – українська художниця, член Національної спілки художників України з 1994 року, лауреатка Премії Women In Arts".
7
Й у цей же день, 11 березня 2023 року, але о 21:05, Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка на своїй Facebook-сторінці опублікував отаку свою Заяву (Офіційний вебсайт Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив цю Заяву аж 16 березня 2023 року під назвою "Заява Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка"): "Комітет, керуючись відповідним порядком, 15 лютого 2023 року провів засідання та голосування, що визначило переможців у номінаціях "Література", "Публіцистика, журналістика", "Літературознавство і мистецтвознавство", "Музичне мистецтво", "Кіномистецтво". За результатами конкурсу Комітет вчасно підготував і вніс Президентові України подання про присудження Національної премії та проєкт відповідного Указу Президента України (проєкт Указу – згідно пункту 9 Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка – виділення й примітка Г. М.).
Рішення Комітету за результатами третього туру оприлюднюємо на Офіційному веб-сайті Комітету, відповідно до пункту 8 Положення (про Національну премію України імені Тараса Шевченка – Г. М.).
КАЛИТКО Катерина Олександрівна, поетеса – за книгу поезій "Орден мовчальниць".
КОМПАНІЧЕНКО Тарас Вікторович, БЕРЕЖНЮК Максим Павлович, ДАНИЛЕЙКО Северин Володимирович, КРИСЬКО Ярослав Андрійович, ОХРІМЧУК Сергій Михайлович, виконавці гурту "Хорея Козацька" – за авдіоальбом "Пісні Української революції".
НАЗАРЕНКО Михайло Йосипович, літературознавець – за книгу "Крім "Кобзаря". Антологія української літератури. 1792 – 1883" у двох частинах.
ПОРТНІКОВ Віталій Едуардович, журналіст – за публіцистичні статті та виступи останніх років.
ЦІЛИК Ірина Андріївна, режисерка – за документальний фільм "Земля блакитна, ніби апельсин".
8
Після цього Юрій Макаров пише: "…короткий зміст попередніх серій: три дні тому в якості голови Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка я виступив із ініціативою доповнити список номінацій додатковими преміями "За внесок у перемогу" (про це ним сказано в розділі 3 і ним же заперечено у розділі 5 – Г. М.). Я виходив із того, що цьогоріч комітет не визнав за можливе присудити нагороду в двох номінаціях, а тимчасом від початку повномасштабної війни (Макаров учепився тільки у почату 24 лютого 2022 року повномасштабну війну й уперто не помічає того, що РоССія почала війну проти України ще в 2014 році – Г. М.) з'явилася неймовірна, неуявна кількість вартісних мистецьких творів, проєктів і явищ, які робляться на ентузіазмі й у буквальному сенсі наближають нашу перемогу (в розділі 3 я вже коментував цей однобокий підхід, який не враховує 8 років війни РоSSіі супроти України – Г. М.).
Пропозиція виникла майже експромтом, але під час зустрічі діячів культури з Президентом України 9 березня ц.р. вона зустріла його підтримку (дані слова Макарова повністю суперечать сказаному ним у розділі 5 і тому в цьому контексті цікавим є коментар української співачки, громадської діячки та волонтерки Анжеліки Рудницької: "Тобто через ідею "нової номінації", яку Президент підтримав саме 09.03 на зустрічі з обраними кимось митцями, а не лауреатами Шевченківської премії, не оголосили переможців? Відколи це у день вручення премії лише обговорюють, як і що у ній треба змінити?.. Я слідкую за перипетіями. І у мене складається враження, що ви, Юрію, берете на себе чужі проколи" – Г. М.). Офіс Президента пристав на мою ініціативу (пристати на ініціативу Юрія Макарова мав би Зе, а не ОПУ, інакше виходить, що не Зе керує ОПУ, а ОПУ керує Зе, хоча насправді так воно й є, що демонструють мої публікації "ВіцепреЗедент" каже, що ПреЗедент – мудрець, хоча цей "мудрець" наробив дурниць уже цілий горнець!" та "Який "ВіцепреЗедент", такий і ПреЗедент…" – Г. М.), затримав оприлюднення результатів конкурсу 2023 з метою оголосити переможців усіх разом 22 травня (теж частина моєї пропозиції). На жаль, бажання віддати шану тим митцям, які піднімають українську культуру на принципово новий рівень, залучають до неї наших героїчних вояків і мешканців звільнених територій, просувають країну в світі, наштовхнулося на агресивне нерозуміння (бо це треба було робити задовго до 9 березня 2023 року, а не 9 березня 2023 року, оскільки, як я вже вказував вище, пункт 12 Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка гласить: "Вручення Диплома та Почесного знака Національної премії здійснюється Президентом України, як правило, під час урочистого відзначення дня народження Тараса Шевченка" – Г. М.). Чимало шанованих представників мистецької спільноти й небайдужих громадян сприйняли цей крок як політичну спекуляцію, намагання влади призначити "своїх" висуванців або применшити вагу вже визначених лавреатів (інакше такий крок Макарова сприйняти неможливо – Г. М.). Мої спроби пояснити своє бачення, відкоментувати реальний хід подій ба навіть виправдовуватися, чого я страшенно не люблю, не було почуто (і не могло бути почуто через відповідне сприйняття вказаного Юрієм Макаровим його кроку – Г. М.). Активна частина суспільства переконана, що я виконую чиєсь замовлення, "відпрацьовую", "прогинаюся" (так воно, до прикрого, виглядає – Г. М.)… Для мене це новий досвід, який я не хотів би пережити знову.
Мушу до того ж констатувати, що мій особистий вчинок не знайшов підтримки серед моїх колег, членів Комітету з Національної премії, які вважають, що він призведе до девальвації найвищої державної нагороди, підірве довіру до неї (тобто, вчинок Макарова, озвучений ним у розділі 3, ним же заперечений в розділі 5 та знову підтверджений у даному розділі 8, – це ніщо інше, як його звичайний відсебеньок, що взагалі є неприпустимим – Г. М.). Їхня відверта позиція, гадаю, знайде широкий розголос. Висловлюючи свою повагу й вдячність колегам, з якими ми плідно працювали останніх чотири роки, змушений зазначити, що категорично не погоджуюся з ними. Тим не менше, оскільки я мимоволі виступив "збудником" нікому не потрібних конфліктів у команді й, на жаль, значно ширше, обурення небайдужих громадян, після довгих роздумів не бачу іншого виходу, як скласти з себе повноваження голови й члена Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка (після його неприйнятного відсебенька та продемонстрованої Юрієм Макаровим власної непослідовності – розділи 3, 5 і 8 – це є єдино правильним рішенням, котре Зе узаконив Указом Президента України № 288/2023 "Питання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка" від 22 травня 2023 року, яким Юрія Макарова увільнено від виконання обов'язків голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка й на його місце призначено Євгена Нищука; в даті даного Указу № 288/2023 є певний символізм, бо після недоречних пропозицій вручити Шевченківську премію 2023 року 22 травня – у день перепоховання Тараса Шевченка – саме 22 травня 2023 року Макаров рішенням Зе юридично звільнив свою посаду – Г. М.).
Я безмежно вдячний моїм друзям, які впродовж минулих років постійно жертвували своїм часом та енергією й до того ж витримали тягар несправедливих підозр і прямих звинувачень чи то в некомпетентності, чи то в анґажованості, чи то в прямій матеріальній зацікавленості. Іду з цієї почесної посади з відчуттям того, що наша попередня спільна праця якось сприяла зміцненню та оновленню вітчизняної культури. Бажаю колегам і надалі демонструвати чесність і принциповість до самого кінця їхньої каденції (виділено Г. М.). Щодо себе, переконаний, що існує чимало інших способів підтримати українських митців під час війни, бо це теж, перепрошую сто разів, у певному сенсі фронт. Сподіваюся знайти своє місце в цьому процесі" (Facebook: Yuri Makarov, 13 березня 2023 року, 00:11).
9
А опісля цього допису Юрія Макарова вийшла Заява членів Шевченківського Комітету: "Ми, члени Шевченківського Комітету, хочемо публічно заявити про свою позицію в ситуації, яка склалася навколо Національної премії імені Тараса Шевченка 2023 року.
Упродовж нашої діяльності, починаючи з 2019 року, ми керувалися бажанням відновити репутацію Премії, позбавивши її радянського змісту і наповнивши актуальними сучасними сенсами, враховуючи мистецький рівень, новаторство та суспільну значимість поданих на здобуття Премії творів. Як експертна спільнота з представників різних культурних сфер, ми спрямовували наші зусилля на продовження і водночас оновлення традиції, згідно з якою Національна премія імені Тараса Шевченка займає особливе, центральне місце в національній культурній політиці (виділено Г. М.). За цей час ми зустрілися з підтримкою нашої позиції та рішень, а також із гострою критикою та навіть образами на нашу адресу. Визнаємо, що іноді Комітету бракувало публічності та вміння донести до громадськості свою позицію і міркування щодо тих чи інших рішень...
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми ще більше усвідомлюємо нашу відповідальність, сприймаючи нашу діяльність як важливу справу на спільному шляху до Перемоги. Однак нас, як і багатьох із вас, застала зненацька пропозиція про доповнення Премії новою номінацією, а фактично – паралельним конкурсом. Ми згодні з тим, що потрібно відзначати значущі твори, створені не тільки після 2014 року, але й після 24 лютого 2022 року, а також не проминати активну участь митців і діячів культури у наближенні Перемоги. Проте ми висловлюємо свою незгоду з тим, щоби вводити нові номінації, критерії чи будь-які інші зміни до існуючого на сьогодні Положення щодо Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 року в прискореному порядку. На сьогодні, коли вже визначені переможці, коли країна чекає Указ і оголошення імен справедливо та за всіма процедурами обраних лауреатів Премії 2023 року, такі зміни мають вигляд непродуманих і деструктивних. Це підриває прозорість та виваженість процедур, пункти Положення та вагу Премії як стабільної і авторитетної інституції з чітким алгоритмом роботи. Поява нових номінацій або інші несподівані зміни в Положенні до нагородження вже визначених переможців (згідно Заяви Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка від 11 березня 2023 року – розділ 7 – Г. М.) підважує довіру до Премії як найвищої відзнаки за твори літератури та мистецтва в незалежній Україні (виділено Г. М.).
Принагідно, відповідаючи на численні закиди в бік Комітету, хочемо нагадати, що ми обираємо переможців лише серед уже номінованих на Премію творів та авторів. Положення передбачає, що номінувати твори на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка можуть будь-які культурні інституції, а також члени Комітету та експерти Комітету. Член Комітету, експерт, культурна інституція можуть внести пропозицію щодо участі твору у конкурсі лише в одній номінації. Тож основний масив творів, які розглядаються під час конкурсу, великою мірою залежить саме від активності культурних інституцій.
Хочемо особливо наголосити, що цьогорічні лауреати, визначені внаслідок голосування 15 лютого 2023 року, були обрані у легітимний спосіб, без порушень букви і духу Премії, з дотриманням чинного Положення (про Національну премію України імені Тараса Шевченка – Г. М.). Їхні твори та професійні заслуги відповідають високим стандартам головної державної премії в сфері культури. На наше переконання, цей вибір має бути зафіксований відповідним президентським Указом, який, згідно з Положенням, оприлюднюється в установленому порядку, як правило, до 9 березня року присудження Національної премії. Окрім недовіри до самої Премії як інституції, відкладення Указу також можна сприймати як недовіру до Комітету як експертної спільноти (виділено Г. М.).
Важливо звернути увагу й на часовий проміжок, зазначений у Положенні: номінованими можуть бути твори, оприлюднені протягом останніх п'яти років, але не пізніше як за півроку до їх висунення на здобуття Національної премії. Окрім того, упродовж останніх років серед поданих на здобуття Премії творів – чимало мистецьких творів воєнної тематики, і вони незмінно щороку присутні в "довгому" та "короткому" списку та серед лауреатів. Загалом, Національна премія імені Тараса Шевченка, починаючи з 2014 року, – це премія воєнного часу (виділено Г. М.).
Водночас ми ставимося з повним розумінням до ідеї запровадити особливу відзнаку для мистецьких творів, створених після 24 лютого 2022 лютого, аби відзначити їхній внесок у Перемогу (тут я не згідний, оскільки переконаний, що Перемога кується із 2014 року, бо якби Україна програла під час АТО й ООС, то ні про яку Перемогу зараз би мова не йшла, тому відлік має вестися від 2014 року і очевидним є те, що він включатиме й період "після 24 лютого 2022 лютого" – Г. М.). Вважаємо, що ця пропозиція є важливою, тому потребує ретельного продумування і планування, зокрема щодо критеріїв, процедур висунення та відбору. Йдеться передусім про окреслення прозорого і справедливого алгоритму майбутньої відзнаки.
Ми, як члени Шевченківського Комітету, вважаємо, що цей процес має відбуватися так, щоби не зашкодити існуванню та репутації Національної премії України імені Тараса Шевченка. Можливо, ініціаторам такої відзнаки доречно думати про цілком нову премію, що відповідала би заявленій меті. Інший варіант – обговорити внесення відповідних змін і нових номінацій у Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка до початку висунення творів на премію 2024 року (виділено Г. М.).
Строк повноважень нинішнього складу Комітету становить три роки та закінчився з врученням Премії 2022 року. Члени Комітету, з огляду на організаційні виклики воєнного стану, погодилися на пропозицію, оформлену в Указі Президента України №770/2022 про те, що Комітет у чинному складі продовжить працювати під час воєнного стану та протягом двох місяців після його припинення чи скасування (виділено Г. М.). Ми працюємо в засадничих інституційних рамках, де визначальними були і є прозорість та сталість правил, передбачених Положенням, і культурна цінність Національної премії імені Тараса Шевченка.
Цю позицію ми донесли до Офісу Президента та МКІП. У нинішніх обставинах, коли нас поставили перед наміром змінити правила Положення Національної премії імені Тараса Шевченка ad hoc, додати нові номінації та пришвидшити процедуру відбору, члени Комітету не бачать можливості продовжувати роботу – і складають свої повноваження (виділено Г. М.).
16 березня 2023 року.
Заяву підписали:
Дмитро Богомазов,
Володимир Войтенко,
Майя Гарбузюк,
Тамара Гундорова,
Ростислав Держипільський,
Римма Зюбіна,
Алла Мазур,
Люба Морозова,
Віктор Плоскіна,
Юлія Сінькевич,
Ірина Славінська,
Остап Сливинський,
Євгеній Стасіневич" (Офіційний вебсайт Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка: 16 березня 2023 року).
10
Й тому після цього тут так і просяться оці Шевченкові слова:
"Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших... і не буде
Кому помагати.
Одцурається брат брата
І дитини мати.
І дим хмарою заступить
Сонце перед вами,
І навіки прокленетесь
Своїми синами!
Умийтеся! образ божий
Багном не скверніте.
Не дуріте дітей ваших,
Що вони на світі
На те тілько, щоб панувать (виділено Г. М.)...
Бо невчене око
Загляне їм в саму душу
Глибоко! глибоко!
Дознаються небожата,
Чия на вас шкура,
Та й засудять, і премудрих
Немудрі одурять!".
Отаким є написане 14 грудня 1845 року Шевченкове "І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє"… Знай і пам'ятай його, Зе!
11
Зе, так само знай і пам'ятай сотворений 25 грудня 1845 року Шевченків "Заповіт":
"Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу (виділено Г. М.)... отойді я
І лани, і гори –
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте (виділено Г. М.).
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом (виділено Г. М.)".
Зе, це й тобі заповідав Тарас Шевченко, як треба ставитись до нього, тому знай і пам'ятай його "Заповіт"!
12
Й от нарешті українство дочекалося…
Читаємо Указ Президента України № 454/2023 "Питання Національної премії України імені Тараса Шевченка" від 28 липня 2023 року, котрий гласить: "1. Присудити Національну премію України імені Тараса Шевченка 2023 року:
КАЛИТКО Катерині Олександрівні, поетесі – за книгу поезій "Орден мовчальниць";
КОМПАНІЧЕНКУ Тарасу Вікторовичу, БЕРЕЖНЮКУ Максиму Павловичу, ДАНИЛЕЙКУ Северину Володимировичу, КРИСЬКУ Ярославу Андрійовичу, ОХРІМЧУКУ Сергію Михайловичу, виконавцям гурту "Хорея Козацька" – за авдіоальбом "Пісні Української революції";
НАЗАРЕНКУ Михайлу Йосиповичу, літературознавцеві – за книгу "Крім "Кобзаря". Антологія української літератури. 1792 – 1883" у двох частинах;
ПОРТНІКОВУ Віталію Едуардовичу, журналістові – за публіцистичні статті та виступи останніх років;
ЦІЛИК Ірині Андріївні, режисерці – за документальний фільм "Земля блакитна, ніби апельсин".
Установити на 2023 рік розмір Національної премії України імені Тараса Шевченка 429 тисяч гривень кожна.
- Затвердити новий персональний склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (додається).
- Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка провести конкурс на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року для відзначення видатних творів літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, присвячених героїчній боротьбі Українського народу під час збройної агресії Російської Федерації проти України.
Установити, що під час проведення зазначеного конкурсу положення абзацу першого пункту 3 Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка, затвердженого Указом Президента України від 3 березня 2016 року № 78/2016, щодо строку опублікування (випуску у світ) творів не пізніше як за півроку до їх висунення на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка, не застосовується.
- Кабінету Міністрів України забезпечити розроблення за участю Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка та затвердити план заходів із відзначення у 2024 році 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка, передбачивши, зокрема, проведення мистецького заходу "Мистецька академія "Шевченко – шлях до перемоги".
- Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування" (хто хоче дізнатися персональний склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, хай звернеться до даного Указу Президента України).
Як бачимо, шановне українство, аж 28 липня 2023 року Зе присудив Національну премію України імені Тараса Шевченка 2023 року, не зробивши це ні до дня народження Кобзаря, як належить, ні навіть до дня його перепоховання, як не належить, але як комусь – вище ці комусь показані – безпричинно чомусь забагалося, чим продемонстрував свої ідіотизм і свинство, оскільки наплював на правила й багаторічні традиції присудження та вручення Шевченківської премії (хоча ідіотизм і свинство він демонструє від самого початку свого недолугого правління, що підтверджують оці – одні із багатьох – мої роботи: "Китаєць, ні – калмик, або Хто кому Зе чи Пе…", "Не просто ідіоти, а фактично злочинні ідіоти, або Зе-владі пора нагально повертатися в свій клоунський "95 квартал"!", "Ну й де той анонсований Зе державний переворот в Україні?!" та "Відомий німець – про мавп, німців і французів… А що ж українці – на їхньому тлі?" (дана крайня стаття містить широкий перелік інших моїх робіт про ідіотизм та свинство Зе), і справжнє "шевченколюбство" в даній справі!
Таким чином, усі наведені угорі перипетії із присудженням Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 року свідчать, що Український народ (мій допис "Зе й порушує Конституцію України і не знає її, себто плює на неї, бо він – її вбивця, а не гарант додержання!" появився саме через Український народ), обравши своєю переважною більшістю Зе Президентом України (бо "Дебіли обирають ідіотів!", а "Ідіоти керують дебілами!") має отаке "шевченколюбство" Зе як приклад його чергового ідіотизму й свинства, та підтверджують вказаний на початку цієї праці мій висновок про нього!