Москві Київ ніпочому! І Ватикану теж… P. S.

   Читайте початок статті. 

   Недаремно вище я вже наголошував, що позиція РКЦ обурює, і вона, до прикрого, й продовжує обурювати, бо проголошені Папою Римським ті чи інші слова нічого, крім обурення, м'яко кажучи, викликати не можуть, отже:

   1) «Папа Римський Франциск погодився, що те, як зараз Європа приймає українців, що втікають від війни, і як бувало з іншими біженцями, нагадує про проблему расизму і поділу людей за певними ознаками (виділено Г. М.)…

   „Це одна з останніх «хвиль», до яких ми, на жаль, вже звикаємо. Але у цьому випадку була реальна реакція. Чи думаєте Ви, що це ознака певних тріщин у стіні байдужості, упередженості до тих, хто втікає з інших куточків світу через війну, чи біженців і далі ділитимуть на категорії?“, – запитала інтерв'юер.

   „Це правда. Біженців класифікують. Є перший клас, другий клас, [чи] вони походять із розвиненої країни [чи] з нерозвиненої. Ми расисти, ми – расисти. І це погано. Доля біженця – це те, що відчув на собі і Ісус, тому що він був мігрантом і біженцем у Єгипті, коли був дитиною, щоб уникнути смерті“, – нагадав Папа Франциск (виділено Г. М.).

   Одночасно він заявив, що визнає право країн захищатися, але, за його словами, загальна відмова від миру є великою проблемою.

   „Ми живемо ідеєю, що ми вбиваємо один одного через потребу у владі, безпеці, у багатьох речах. Я розумію уряди, які купують зброю. Я їх розумію, але не схвалюю“, – заявив Папа Римський» (виділено Г. М.).

   …протести української громади Італії та посла України при Святішому престолі викликали плани символічного примирення України та РФ. Під час цьогорічної Хресної дороги на XIII стації хрест понесуть українка та  росіянка: Ірина та Альбіна, які переїхали до Італії два десятиліття тому і разом працюють у хоспісі. Такий крок у Ватикані пояснюють спробою шукати примирення" («ЄП": "Папа Римський погодився, що хвиля біженців з України нагадала про проблему расизму", 15 квітня 2022 року; й усе, незважаючи на різкість слова, є безглуздям).

   І от, як на це відреагувала журналістка Мирослава Барчук: "Вигаданого Ватиканом  "примирення" росіянки і українки на Хресній дорозі в Римі у Страсну п'ятницю Папі Франциску було недостатньо (виділено Г. М.). З'явилась заява Папи про расизм у кращому ставленні до українських біженців . І ще одна, як на мене, найважливіша. Про те, що він визнає право країн захищатися, але "відмова він миру є великою проблемою".

   Добре, що війна так чітко оприявнила те, що довго ховалося під фальшивою солодкою глазур'ю.  Ось це нерозрізнення добра і зла – прояв моральної деградації і духовної сліпоти. У ширшому у сенсі – це ознака моральноі поразки політичних, культурних еліт світу, інтелектуальних, релігійних середовищ, які десятиліттями заради власного комфорту і самозаспокоєння пробували примирити добро і зло. І саме цим зло посилювали, зрощували агресора, наближали трагедію, яка розгортається сьогодні на нашій землі і над нашими головами (виділено Г. М.).

   Сьогодні… я читала слова Папи Римського про те, що він "не схвалює" уряди, які купують зброю. Усі уряди, розумієте? Усі. Бо це "відмова від миру". Так ось в цю мить у небі над Києвом зі свистом пролетіло дві ракети. І я подумала, що з позиції, коли смерть, катастрофа – просто поруч з тобою, навколо тебе, все бачиться дуже прозоро, чітко і зрозуміло. І урівнювання жертви і агресора, Ісуса і Пилата, як це зробив Папа, виглядає особливо цинічним (виділено Г. М.)" (Facebook, 16 квітня 2022 року, 09:20).

   Такою ж гострою на позицію Папи Римського виявилася й реакція громадської діячки і психолога Лариси Волошиної: "Спроба  "примирити" українців та росіян, що знайшла відображення в "спільній проносці хреста за підтримки Святого престолу" дуже скидається на укладання шлюбу між ґвалтівником та жертвою. Це тільки перетворює разовий злочин у пожиттєві тортури та виводить злочинця з під обов'язкової відповідальності. Тому що не може бути примирення та поразуміння із непокараним злом (виділено Г. М.).

   "А як має бути?", – спитаєте ви. Має бути щире покаяння злочинця, спокутування гріхів і тільки після цього, якщо жертва схоче, буде прощення. Прощення в цій схемі не є обов'язковим. Воно лише на розсуд жертви. А от покаяння та спокутування – це як раз передумова до відпущення гріхів. Християнська релігія притримується саме цього алгоритму (виділено Г. М.). А система правосуддя взагалі робить акцент на обов'язковому покаранні злочинця, безвідносно до його каяття.

   У випадку скандальної хресної ходи до примирення, вигідного агресору, жертву змушують силою авторитету посередника. Ба більше, посередник навіть і не думає застосувати свою силу для спонукання винуватця до широкого каяття. В цій схемі і провини то ніякої немає, і різниця між жертвою та катом ніяк не проглядається (виділено Г. М.).

   Справа в тому, що якби подібна а-мораль обмежувалася виключно Папою, можна було б не перейматися. Але заклики до порозуміння без каяття звучать сьогодні все сильніше. Багато хто працює над "домовленостями", пояснюючи їх цивілізованими нормами закінчення будь якої війни. Одночасно поборники "діалогів" маркують біль та незгоду українців полюбовно домовлятися із ґвалтівником, як щось архаїчне, темне, мстиве. "Ви що, збираєтесь воювати до захоплення Москви?", – питають вони. В цьому чується зневага та знущання. Так цілком справедлива вимога звільнення всієї України перекручується і виставляється чи не перебільшеною забаганкою зіпсованої дитини: "Іш чєго захотєлі!".

   Я думаю, що ознакою каяття росіян може бути тільки добровільне звільнення всіх наших територій, включно з Кримом і Донбасом. Ознакою спокути стане добровільне відшкодування нанесених збитків, включно з компенсаціями сім'ям загиблих. Все інше – маніпуляція та свідоме уникання покарання за злочини проти українського народу. Ми маємо зосередитися саме на цьому. Або вони віддають нам наше та сильно вибачаються – і ми ще подумаємо чи прощати, чи це вже крапка – або ми прийдемо та заберемо наше силою. І тоді нам буде байдуже на їх запізнілі вибачення та заклики до примирення. Як немає примирення між покараним судом ґвалтівником та його жертвою, навіть якщо він відсидів весь термін та відшкодував збитки за рішенням суду (виділено Г. М.).

   Багато хто тут може зауважити, що росіяни ніколи не підуть на це. Вони і зараз намагаються розповідати нам, що просто припинення вогню – то вже мир і дружба. До такого ж примирення закликають посередники, навмисно виносячи питання покаяння та спокуси за дужки. В цьому варіанті почуття жертви, долі всіх тих, хто залишається на окупованих територіях та перебуває у цілковитій владі катів відокремлюється від процесу припинення безпосередньо бойових дій. Але хіба закатовані на окупованих територіях чимось гірші за вбитих під час бомбардувань?

   Так, росіяни не погодяться визнати провину, повернути захоплене, відшкодувати збитки та видати правосуддю злочинців. Відсутність каяття агресора означатиме, що вони не мають отримати ані нашого прощення, ані розраховувати на примирення з нами. Поки рахунки не закриті, їх для нас не існує. Але чи є це аргументом для нас, щоб відмовитися від свого, щоб не вимагати повернення наших земель та співвітчизників в зону права та безпеки, щоб не прагнути покарання винних? Або, щоб перестати докладати зусиль по покаранню зла? Аж ніяк. Якби християнська мораль виступала проти розмежування зла та добра, вона б не мала концепції раб та пекло. Ба більше, покаяння та спокутування передбачає дедлайни. Альтернатива – вічні муки в пеклі без права на спокуту. Для раю не існує грішників, що не покаялися вчасно. Адже завжди є межа, після якої вже пізно (виділено Г. М.)" (Facebook, 16 квітня 2022 року, 12:00).

   А ось, що про ідею Папи Римського сказав Президент України Володимир Зеленський: "Я вам поясню, як наше суспільство на це реагує: коли Папа молиться за Україну, ми йому завжди вдячні. Коли він показував на прикладі двох людей, які несли український і російський прапори, що повинна бути дружба, ми не змогли це сприйняти… Відбувся ментальний розкол, це вже не той прапор, що підіймається на змаганнях, на Олімпіадах. Сьогодні це прапор, з яким вони вбивали нас. І у нас ця асоціація. Складно зрозуміти, коли це прямо не стосується вас (виділено Г. М.)"…

   Як відомо, у Страсну п'ятницю, 15 квітня, на одному з відрізків традиційної Хресної дороги в Римі, хрест тримали українка і росіянка, символізуючи "примирення" двох народів" («ЄП": "Зеленський: Україна не сприйняла ідею Папи Римського про "примирення" з Росією", 13 травня 2022 року);

   2) "Папа Римський Франциск заявив, що не підтримує Президента країни-агресора Владіміра Путіна, але відмовився говорити про "добро і зло" в контекстів війни Росії проти України… "Ми повинні відійти від звичайної моделі "Червоної Шапочки": Червона Шапочка була хорошою, а вовк поганим. Тут немає метафізичного добра і зла. З'являється щось глобальне, з елементами, які дуже переплітаються", – сказав Папа, коментуючи війну в Україні (виділено Г. М.).

   Він пригадав розмову з одним з глав держав за два місяці до війни: "Він сказав мені, що його дуже хвилює те, як рухається НАТО. Я запитав, чому, а він відповів: "Гавкають біля воріт Росії. І вони не розуміють, що росіяни імперці і не дозволять жодній іноземній силі наблизитися до них". Він зробив висновок: "Ситуація може призвести до війни". Такою була його думка".

   "Те, що ми бачимо, – це жорстокість, з якою цю війну ведуть війська, як правило, найманські, які використовуються росіянами. Але небезпека полягає в тому, що ми бачимо лише це, жахливе, і не бачимо всієї драми, яка розгортається за цією війною, яку, можливо, якось або спровокували, або не попередили (виділено Г. М.). І я спостерігаю інтерес до випробувань і продажу зброї. Це дуже сумно", – заявив Папа Римський" («ЄП": "Папа Римський каже, що не підтримує Путіна, але вважає, що війну спровокували", 14 червня 2022 року).

   Влучно на ці дивні словеса Папи Франциска відповів політик та громадський діяч Микола Томенко: "В історії Ватикану вже був неприємний випадок, коли дії Папи Римського Пія XII спрямовані на легітимацію нацистського режиму Гітлера деякими істориками були визначені як його діяльність в статусі ПАПИ Гітлера. Чергові ж міркування нинішнього Папи Римського Франциска про війну російської орди вбивць, ґвалтівників і мародерів військового злочинця Путіна проти України все більше наближають його до визначення власного статусу вже як ПАПИ Путіна (виділено Г. М.).

   Нагадаю, що після низки неадекватних спроб "помирити український та невинний російський народи" Франциск у розмові з редакторами єзуїтських європейських культорологічних журналів знову відзначився пропагуванням виразних "російських наративів" про причини війни. Спеціально цитую для коректності переказ слів Понтифіка із видання "Vatican News", де він із посиланням на слова неназваного керівника держави по-путінськи і по-лавровськи вказує на те, що саме НАТО спровокувало Росію на війну проти України. І для популярного виправдання Путіна пропонує відкинути усталену схему "Червоної шапочки", де Червона шапочка – добра, а вовк – злий. "Бо тут немає метафізично добрих і злих в абстрактний спосіб, – твердить Франциск. Виходить на яв щось глобальне, з елементами, які дуже переплетені між собою". Тож "НЕ ВСЕ ТАК ОДНОЗНАЧНО", – підсумовує Папа Римський (виділено Г. М.)…

   Невже повторюється сумна історія Ватикану, коли треба було довго виправдовуватися за так званого ПАПУ Гітлера, а нині вже треба думати: а що ж робити із діючим ПАПОЮ Путіна?!" («OBOZREVATEL": "У Гітлера теж був свій Папа. Папа Франциск не вчив історію?", 15 червня 2022 року).

   Не залишив поза своєю увагою нісенітницю Папи Римського про НАТО й Генеральний секретар Північноатлантичного Альянсу: "Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що багаторічна допомога Альянсу Україні не є провокацією, і лише Президент РФ Владімір Путін і його режим відповідальні за війну. Так він відповів на заяви Папи Римського про те, що війна в Україні була "певним чином спровокована"… "НАТО є оборонним Альянсом, а війна в Україні – це війна Президента Путіна, він вирішив вести цю війну проти незалежної суверенної нації", – сказав Столтенберг (виділено Г. М.). За його словами, НАТО протягом багатьох років лише підтримує Україну, надає допомогу в навчанні, допомагає українським Збройним Силам в обладнанні. "Це не є загрозою для кого-небудь, не є провокацією і це те, що ми продовжуємо робити. Це Президент Путін і Москва відповідальні за жорстоку агресію проти незалежної країни України",– заявив Генсек (виділено Г. М.)" («ЄП": "Генсек НАТО відреагував на заяви Папи про "спровоковану" війну в Україні", 16 червня 2022 року);

   3) "Папа Римський Франциск… сказав, що помолився за Україну, за "стільки невинних, які розплачуються за божевілля, божевілля всіх сторін (тобто, за словами Папи виходить, що Україна, котра обороняється від неспровокованої збройної агресії, розпочатої дійсно божевільною РоССієй, теж є божевільною: як на мене, то це логіка хворої людини – виділення й примітка Г. М.), бо війна – це божевілля". Потім він розповів про вбивство Дарії Дугіної, дочки одного з ідеологів "русского міра" Алєксандра Дугіна (та авторкою орієнтованої на закордонну аудиторію російської державної пропагандистської багатомовної телекомпанії RT; про її ж батька – роSSійского імпєріаліста і ненависника України – згадано у моєму дослідженні "Чи шльондра, чи імпотент – все одно біда!" – Г. М.): "Я думаю про бідну дівчину, яка була підірвана бомбою, що знаходилась під сидінням автомобіля в Москві. За війну платять безневинні (себто, Папа Римський вважає, що російська пропагандистка й апологетка війни РоССіі проти України ні у чому не винна – виділення та примітка Г. М.)" («ЄП": "Папа Римський застеріг від катастрофи на Запорізькій АЕС і розповів про загиблу доньку Дугіна", 24 серпня 2022 року о 13:32).

   На ці, делікатно кажучи, дивні слова Папи Франциска Надзвичайний і Повноважний Посол України при Святому Престолі Андрій Юраш відреагував наступним чином: "Сьогоднішній виступ Папи розчарував і змусив замислитися багато про що: не можна говорити в одних категоріях про агресора і жертву, ґвалтівника і зґвалтованого; як можна назвати одного з ідеологів російського імперіалізму безневинною жертвою? Вона була вбита росіянами як сакральна жертва і тепер перебуває на щиті війни"…" («ЄП": "Посол України розкритикував Папу Римського, який назвав Дугіну "безневинною жертвою війни", 24 серпня 2022 року о 14:58).

   А журналіст Остап Дроздов, про котрого йдеться в моїй статті "Гумус чи підстилка?", припечатав: "Із Папою тяжка ситуація. Патова. Це не його персональна криза. Це криза Церкви як інституції, яка фатально не здатна увійти в тканину новочасся (виділено Г. М.). На жодне животрепетне питання людства – від сексу до війни – Церква не спроможна дати утилітарних відповідей сучасній людині.

   Церква як миротворець капітулювала (виділено Г. М.). Концепція полюби ворога є руйнівною й життєво небезпечною. Концепція прощення ніяк не корелюється з покаранням зла і торжеством справедливості.

   Церква як глашатай всеохопної Любові так і лишається непідйомним абсолютом (виділено Г. М.), який неможливо застосувати в загроженому стані.

   Церква як регулятор моралі дискредитована остаточно (виділено Г. М.). Бо мораль стала різновидом лицемірства…

   Церква як благодійник – деактуалізована (виділено Г. М.). Бо давно втратила прерогативу творити добро й опікатися стражденними.

   Церква як Тіло Христове звучить поетично (виділено Г. М.) та механічна ритуалізація затулила літургійність і перейшла в розряд данини традиції…

   Церква з Папою, який курвегу дугіну трактує невинною жертвою війни, невинно лишилася в брошурках, де лев лижеться з антилопами в едемському саду (виділено Г. М.), а частка "не" стократ перевищує слово "щастя".

   Церква з Папою, який не може вистрибнути з патерну страждань і терпінь, не має що путнього сказати людині ХХІ сторіччя (виділено Г. М.), яка сповідує повноту життя і цінування кожної миті, яка за мить може обірватися.

   Папі варто вийти з броньованого папамобіля й прогулятися (вузловою залізничною – Г. М.) 

станцією (Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці на Дніпропетровщині – Г. М.) Чаплине (по ній 24 серпня 2022 року роSSійскіє/руССкіє агрєSSори/окупанти здійснили 5 ракетних ударів, від котрих загинуло 25 людей, включаючи 2-х дітей 6 і 11 років, при чому 5 людей згоріли живцем у своєму автомобілі, та 31 людина отримала поранення різного ступеня важкості – виділення і примітка Г. М.). Може, щось проясниться й закортить на схилі літ емігрувати в страну невинних жертв. Засадничу кризу Церкви не вирішить, зате виглядатиме переконливо навіть для агностиків" (Facebook: Ostap Drozdov, 25 серпня 2022 року о 15:12).

   І МЗС України відреагувало також: "25 серпня до Міністерства закордонних справ був запрошений Апостольський Нунцій в Україні Вісвальдас Кульбокас у зв'язку із висловлюваннями Папи Франциска, які пролунали під час загальної аудієнції 24 серпня, у День Незалежності України та день, в який виповнилося рівно шість місяців з моменту повномасштабного збройного вторгнення Росії в Україну.

   Вісвальдасу Кульбокасу було наголошено, що в Україні глибоко розчаровані словами Понтифіка, які несправедливо прирівнюють агресора та жертву. При цьому викликає нерозуміння рішення Папи Франциска згадати у контексті російсько-української війни смерть російської громадянки на території Росії, до якої Україна не має жодного відношення (виділено Г. М.).

   Натомість в МЗС України звернули увагу Апостольського Нунція на те, що з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну Понтифік жодного разу не приділив окремої уваги конкретним жертвам війни, серед яких вже 376 українських дітей, які загинули від рук російських окупантів (виділено Г. М.).

   В українському зовнішньополітичному відомстві висловили сподівання, що надалі Святий Престол уникатиме несправедливих висловлювань, які викликають розчарування в українському суспільстві" (інтернет-сторінка Міністерства закордонних справ України: "У зв'язку з висловлюваннями Папи Франциска до МЗС України був запрошений Апостольський Нунцій в Україні", 25 серпня 2022 року о 21:04).

   А "ЄП" 26 серпня 2022 року о 08:30 із цього приводу оприлюднила публікацію "Гість з іншого світу: чи доцільно запрошувати Папу Франциска в Україну", де написано наступне: "У святого Франциска, напевно, тепер розбите серце через те, що Папа взяв собі його ім'я", – так колишній прем'єр Польщі та експрезидент Європейської Ради Дональд Туск відреагував на останні заяви римського Понтифіка. Папа Римський не вперше робить неоднозначні заяви, що стосуються російсько-української війни. Однак нинішні заяви Франциска виявилися ще скандальнішими (виділено Г. М.).

   …за словами Папи, невинною є вбита днями донька російського "філософа" –україножера Алєксандра Дугіна, Дар'я, яка і сама була пропагандистом війни проти України…

   Недружні заяви Папи спочатку сприймали як наслідок недостатнього знайомства Понтифіка з передумовами та перебігом російсько-українського конфлікту. Тож у Ватикан прибували українські католики, декому вдавалося добитися аудієнції у Папи. Франциск цікавився, розпитував, дякував за інформацію, але потім знову робив нові й нові скандальні заяви. Тож про слабке знання теми вже мови бути не може. Папа Франциск мав достатньо інформації, однак не захотів (чи не зміг) змінити свою позицію (виділено Г. М.).  

   Все це підводить до питання: чи є доцільним за таких умов візит Папи Франциска в Україну?..

   Аргументи на користь візиту добре відомі: голос Папи вкрай важливий для більш ніж мільярда католиків на планеті, в першу чергу – для регіону Латинської Америки, звідки він родом. А цей регіон дуже піддається пропаганді РФ, і підтримка Франциска була б нам дуже корисною. Ця логіка витікає з припущення, що, відвідавши Бучу чи Ірпінь, поспілкувавшись із жертвами російської агресії, Папа Франциск не зможе більше залишатися на звичній позиції "не так важливо, хто винуватий, головне, щоби повернувся мир".

   Та чи виправдані такі очікування? Останні заяви Папи показують, що він не збирається змінювати свою риторику. Тим більше, що аргументи про необхідність "за будь-яку ціну зупинити страждання невинних людей" зараз грають на користь пропаганді РФ… На щастя, в Україні та в більшості західних країн це розуміють (виділено Г. М.). Проте такі заяви Папи, особливо відразу після візиту в Україну, будуть з вдячністю підхоплені численними агентами впливу РФ…

   То чи варто Києву відмовляти Папі у візиті? Напевно, так. Без готовності його переосмислити своє ставлення до України цей візит не матиме сенсу та буде більше шкідливим для нас (виділено Г. М.). Ми, звісно ж, будемо раді бачити в Україні Понтифіка, якого мільйони людей сприймають як намісника Бога на землі, але не людину, яка свідомо транслює російську пропаганду, хай якими інтересами вона при цьому керується.

   Київ має чітко повідомити Ватикан: передумовою для приїзду Папи є публічна зміна позиції, спростування хоча б найодіозніших цього заяв. Можливо, така різка реакція Києва змусить Ватикан замислитися, що ж відбувається не так. Схоже, що іншого шляху побороти стереотипи та упередженість Папи вже не залишилося (і з цими аргументами важко не погодитись й тому я також поділяю зазначену вище точку зору, що за таких обставин та із такою достатньо русофільською позицією Папи Римського Франциска його візит до України був би шкідливим для самої України – виділення й примітка Г. М.)".