До багатьох здобутків і досягнень пана Володимира та компанії Tessart можна сміливо застосувати епітет «вперше»:

• Вперше у вітчизняній практиці було наочно продемонстровано, що в карколомних 90-х роках компанію-лідера індустрії можливо було створити без підтримки стартових капіталів із відчутним компартійно-комсомольским «душком» та специфічних зв'язків у вищих ешелонах тогочасної влади та спецслужб;
• Вперше на вітчизняному ринку високих технологій з'явилася компанія, що була здатна створювати якісні програмно-технічні рішення на світовому рівні та гідно обслуговувати вибагливих міжнародних клієнтів (первісне піднесення Tessart відбулося завдяки низці успішних проектів для всесвітньо відомої американської авіакомпанії Delta Airlines, уряду штату Орегон в США, та деяких інших замовників у Північній Америці);
• Вперше було доведено, що українські IT-фахівці здатні робити внесок у світовий технічний поступ та вирішувати складні технічні завдання (зокрема, команда Tessart виконала декілька складних проектів з усунення так званої «проблеми 2000 року» в програмних кодах існуючих інформаційних систем; ця проблема була дуже болючою для всієї світової IT-галузі наприкінці 1990-х років);
• Вперше були закладені дороговкази технологічних інновацій на прийдешні десятиліття – компанія Tessart однією з перших вітчизняних компаній долучилася до створення й розвитку систем масових електронних платежів, коли наприкінці 90-хх років у якості підрядника-виконавця вона створювала перші релізи унікальної онлайн-платформи електронних платежів для Приват-банку (тої самої, що зараз під назвою Private24 відома кожному українцеві і яку небезпідставно вважають однією із кращих подібних платформ у світі);
• Компанія Tessart стала першою українською IT-компанією в галузі розробки програмного забезпечення, що отримала значні іноземні інвестиції ще в далекому 2001 році, задовго до інвестиційного піднесення в галузі та масового пришестя технологічних центрів міжнародних компаній та іноваційних стартапів до України у 2010-х роках.

Від часів тієї інвестиційної угоди з Western NIS Enterprise Fund у компанії Tessart з'явилися невеличкий head office в США на чолі з таким собі добродієм Scott Carlson (ми в Києві лагідно й жартома називали його «Скотінушка») та запис в аналах Bloomberg.

Доречи, цікавою ремаркою є той факт, що в команді інвестора з боку Western NIS Enterprise Fund на той час працювали два майбутніх міністра фінансів України – Наталя Яресько та нинішній міністр фінансів Оксана Маркарова.

На жаль, компанія Tessart припинила своє існування – сьогодні сліди її колишнього веб-сайту можливо знайти лише за відбитками у базі даних «машини часу» Інтернет-архіву.

Пан Володимир болюче переживав банкрутство Tessart (адже для бізнесмена його компанія – як дитина). Але, незважаючи на це, він спромігся повернутися в гру й запустити нові бізнес-проекти.

В рамках одного з них він разом із своїм тодішнім партнером Сергієм Лобойком переконав славетного екс-президента Macromedia та екс-дивізіонного директора Microsoft Юху Крістенсена створити технічний центр розробки ПЗ для свого нового стартапу Sonopia саме в Україні, а потім допомагав йому протягом першого року розвитку цього центру в Києві. Це сталося наприкінці 2005 – початку 2006 року. До моменту масового виходу міжнародних IT-компаній на український ринок лишалося ще приблизно 4-5 років (а отже, й тут пан Володимир здійснив дещо з епітетом «вперше»).

Як особистість, пан Володимир поєднував блискучий розум, яскраве почуття гумору та особисту харизму з інтелігентністю й скромністю. Він умів згуртовувати навколо себе команду та навчати молодь.

Якщо поглянути на IT-галузь України сьогодні, ми побачимо шалений поступ і такі ж шалені перспективи на майбутнє. Пан Володимир був одним із тих, хто заклав надійні підвалини для цього.

Спочивайте в спокої, Наставнику! Ми пам'ятаємо Вас. Світла пам'ять!