site.ua
член клубу

Проскакав ЗЕлений дофін
Юрко Позаяк


У вересні 2019 р. Український ПЕН та The Ukrainians створили спецпроект, присвячений найкращим зразкам української літератури. 100 творів, що ввійшли до фінального списку, обиралися з-поміж майже 300 позицій, запропонованих членами Українського ПЕН, серед яких провідні українські письменники, журналісти, видавці, перекладачі, науковці та правозахисники.


До переліку Top 100 було включено й «Шедеври».

У присвяті Юрку Позаяку на сайті проекту сказано: «Розбурхати, реформувати й оновити українську літературу — схоже, саме такі цілі ставить перед собою Юрко Позаяк, беручись за написання кожного свого вірша. Щедро наповнюючи стилістику західною традицією «антикуртуазної» — прицільно не світської — лірики та дидактичної сатири, Позаяк розбудовував українську поезію новими жанрами — гумористичними й зухвалими. Передбачувано, автор із часом перейшов і до дружніх пародій на загальновідомі твори. Так він щосили намагався розважити читачів і повправлятися зі словами».

А ще Юрка Позаяка називають «поетом однієї книги» - власне, «Шедеври» це і є його єдиним найбільшим доробком у царині літератури.


Юрко Позаяк займався літературною творчістю як хобі – він ніколи не прагнув до офіційних регалій та не волів заробляти на життя як письменник чи поет. У великому прозаїчному світі поза межами поезії його добре знали й шанували під іменем Юрія Лисенка – знаного державного службовця, дипломата, лінгвіста-поліглота, перекладача й педагога. Власне, він був і є енциклопедистом, яких так бракує нашому індустріальному суспільству.

Юрій Лисенко гідно представляв Україну на міжнародній арені, зміцнюючи дружбу між балканськими народами й українцями (в 1998-2008 рр. він був держсекретарем у посольствах України в Сербії та Хорватії). А в 2008-2010 рр. його кар’єра державного службовця зазнала найвищого злету, коли він очолював Службу протоколу тодішнього Президента України Віктора Ющенка (фактично, він у тому числі був його спічрайтером). Машина часу Інтернету (у вигляді сховища Web Archive) залишила згадки про це.

А десь поруч жила літературна душа Юрка Позаяка. Він був новатором стилів та жанрів, майстром бурлеску, гумору й сатири – він, як і Митець (Лесь Подерв’янський), мав у рота й в носа офіціоз скам’янілого за совкової доби укрсучліту, в якому різні покидькі-збанацькі могли дозволити собі гнобити й розчавлювати геніїв на кшталт Миколи Лукаша, а зажерливі функціонери Спілки письменників вирішували творчі питання у нехлюйські способи.


Саме за це Позаяка цінував його давній друг Сашко Ірванець – один із діячів могутньої трійці Бу-Ба-Бу. Власне, за близькість творчого духу Юрка Позаяка бу-ба-бісти зарахували його до широкого кола Академії Бу-Ба-Бу.

Так, в його поезіях, як і в творах Митця, чи в «Енеїді» Веселого Мудреця – Івана Котляревського, чи «Співомовках» Козака Вінка – Степана Руданського, багато несалонної лексики, що може запаморочити голови цнотливим випускницям інститутів благородних дівиць. Однак варто розуміти, що ця лексика (як й у Митця, Веселого Мудреця та Козака Вінка) є засобом деконструктивізму та сатирико-гумористичного висвітлення реальності (з дидактичною метою – зробити світ та його обивателів трошки менш жлобськими).

«Шедеври» є досить логічною й вельми структурованою збіркою. Вона складається з 10 розділів (чи відділів, як їх названо у збірці).


Аби запобігти хибному трактуванню поезії Позаяка цнотливими благородними дівицями, я раджу їм одразу перескочити до останнього «Відділу перекладів». Цей розділ, по-перше, займає понад третину книжки, по-друге, в ньому вміщено твори француза Ремона Кено, хорвата Симо Мраовича та англійця Льюїса Керрола. А по-третє, це не просто принагідно перекладені на дозвіллі цікаві тексти, а надзвичайно важливі у світовій літературі твори, і їхнє введення в український мовний простір є важливим внеском Позаяка-перекладача.

У коротких довідках про кожного з цих авторів ідеться про значення перекладених творів:
- експериментальна книжка Ремона Кено «Сто тисяч мільярдів поезій»;
- скандальний роман «Константин Богобоязний» про богемне життя Загреба Симо Мраовича, який, проте, виходив українською окремою книжкою у перекладі Позаяка 2005 р., а до «Шедеврів» увійшли його вірші;
- поема абсурду «Полювання на Снарка» Льюїса Керрола, яка, через відсутність перекладів залишалася для українського читача майже невідомою, хоч є не менш значною і знаменитою за «Алісу в Країні Чудес».

Їх перечитування справляє враження фаховості перекладача, який вправно володіє і мовою, і технічними засобами.

А іронічно-сатирико-бурлескова поезія Юрка Позаяка розміщується в дев’яти інших відділах:
- Екзистенційний відділ
- Політичний відділ
- Кохальний відділ
- Куточок імпотента
- Алкоголічний відділ (частиною якого є його знакові алко-хоку)
- Етнографічний відділ
- Літературознавчий відділ
- Іноземний відділ (де вміщено твори Позаяка іноземними мовами)
- Дитячий відділ

До цих розділів включено знані твори Позаяка, що вже стали міською легендою (наприклад, та сама «Дума про слоника» чи «Корисні поради», які з гумором відкривають Екзистенційний відділ збірки).


Малоосвіченому в «народній мові» читачу, стане у пригоді «Короткий словник ключових слів мови Юрка Позаяка», дотепно укладений Славком Липовцем. До прикладу:

М о с к а л і к л я т і (47) – представники братнього народу, які замучили слоника, не змігши його поневолити (Йдеться про вірш «Дума про слоника»)

Як неважко здогадатися, під псевдонімом Славка Липовця сховався той самий держслужбовець, дипломат і доцент :-)


Як поціновувач хоку, я не можу обминути увагою Позаякові алко-хоку. Вони за стилем подібні до японських хоку XIX ст., де на зміну класичному філософському стилю Басьо та його учнів (споглядання за природою та емоційним станом людини) прийшли народницькі впливи, і хоку наповнилися гумором, сатирою, побутовими сюжетами й народною несалонною лексикою. Один із моїх улюблених віршів цього циклу наведено нижче:

Здавалось, лиш учора
Ми разом сіли пити,
А вже надворі осінь…

(принагідно зауважу, що Юрко Позаяк не завжди дотримувався - а радше, майже ніколи не дотримувався,- у своїх хоку класичної японської формули 5-7-5).

Я і сам інколи жартома вправлявся у таких віршуваннях в алко-стилі Позаяка. Якось у жовтні 2019 р., очікуючи на виліт до іноземного замовника в аеропорту, я написав ось таке жартівливе хоку:

Хризантемовий
Смуток осені - ні з ким
Бухнути саке

А коли я приземлився у Варшаві та після роботи в офісі замовника нарешті ввечері дістався до свого готелю, я побачив чудове й сповнене гумору листування моїх друзів. Так гумор Позаяка перероджується й продовжується в нас.

До речі, на світлині вище зображено друге видання «Шедеврів», що здійснило видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» в 2017 р. Воно дещо модифіковане порівняно із першим виданням 1997 р. – в ньому, зокрема, містяться пізніші доробки Юрка Позаяка.

Як зазначено в анотації до цього виданння, «… його розкуті й легкі для запам’ятовування вірші давно вже стали міським фольклором». Саме тому Позаяк лишається моїм постійним співрозмовником (як і віртуальним другом значної кількості наших сучасників, що ще не згубили навичок критичного мислення, здорового глузду й почуття гумору).

Юрко Позаяк лишається актуальним і дотепер. Наприклад, ще один його вірш із циклу алко-хоку (за словами мого Могилянського колежанина, а нині – професора філософії Могилянки Тараса Лютого) є одним із найкращих гумористичних та водночас глибинно-сутнісних віддзеркалень духовного стану посполитих доби сучасного коронавірусного карантину:


Сьогодні вдруге я

Хрещатиком проходжу

І ні з ким випить...


А його вірш «Англійська балада», написаний ще у далекому 1984 році, стає справжнім пророцтвом за доби ЗЕленого цунамі (як стала пророчою п’єса Митця «Король Літр», написана ним ще в 1990-і рр.)

«… Проскакав ЗЕлений дофін… » - це пророцтво найближчих років політичного буття в Україні.

Послухайте цей вірш у виконанні Метра - і Ви зможете пересвідчитися в його філософсько-пророчому передбаченні:


До речі, обидва метри були й залишаються приятелями:

А ще вражають вірші Позаяка хорватською та сербською мовами. Поєднання глибини філософського світосприйняття та вміння жонглювати обсценною лексикою південно-слов’янських мов робить цю частину його творчості карколомною. Ось, хоча б, такий вірш:

Коли я демонструю його своїм друзям і знайомим з-поміж балканських націй, вони спочатку збентежуються, а потім впадають у шал після того, як дізнаються, що автором цього віршу є знаний у минулому український дипломат в ранзі Держсекретаря.

Однак, попри все зауважене вище, до самого себе й до своєї творчості Юрко Позаяк ставиться із гумором та само-іронією. Про це він не без дотепу зауважує ще в одній із ранішніх поезій 1986 р.:

Сиджу в кав"ярні, цмулю каву,
Ніщо не провіща револьту,
Проваджу бесіду цікаву
Про Маркеса і Верхню Вольту.

Та в голові вже зріє дата
І раптом настає пора,
І клишоногі віршенята
Чкуряють з-під мого пера.

Чкуряйте з Богом, любі діти,
Мої маленькі пердуни,
Я ж буду плакать і радіти
Й в кав"ярні протирать штани.

Само-іронія – це ліки від безглуздя й глобального турбо-звиздецю доби ЗЕленізації.

Саме тому вірші Позаяка, щедро оздоблені мудрістю, дотепом та гумором, – це чудовий антидот й анти-короновірусний імуно-модулятор сьогодення. Через це Позаяк буде завжди актуальним. Про Юрія Лисенка, можливо, забудуть, а про Юрка Позаяка – ніколи.

… А ЗЕлений дофін таки проскаче (чи у вигляді Зеленого віслюка з відомої картини Марка Шагала чи в якійсь іншій іпостасі) – в цьому ще раз переконують як логіка історичних процесів, так і мудрість дотепного дипломата, держслужбовця, доцента, поліглота та, зрештою, філософа. Поета однієї збірки із цілком заслуженою назвою – «Шедеври».

15 – 29 травня 2020 р.


Зауваження:

Фото Юрка Позаяка та його книги «Шедеври» запозичено із відкритих джерел в Інтернеті. Фото четвірки класиків (Позаяка, Подерв’янського, Жадана й Кокотюхи), що медитують в оточенні чарівних поклонниць, та парне фото Ірванця й Позаяка запозичено з https://litgazeta.com.ua/articles/mij-pozayak-rvana-pam-yat-kyyivska-bogema/

george.vyshnya
George Vyshnya

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації