Коментарі та зауваження до «Долаючи спадок Голодомору»

Оскільки есей «Долаючи спадок Голодомору» https://site.ua/george.vyshnya/24629-dolayuchi-spadok-golodomoru/ є не звичайним публіцистичним нарисом, а торкається величезних пластів наукових розвідок та статистичних даних, я вважав за потрібне надати вичерпні розгорнуті коментарі та зауваження щодо важливих тез та тверджень у ньому. Прочитання цього розділу не є обов'язковим, але воно буде корисним для тих, хто, подібно до Апостола Хоми, хотів би доторкнутися до істини власними руками.

  1. Щодо кількості жертв Голодомору, різні джерела та групи дослідників наводять різні відомості. Наприклад, українські вчені з Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи під час досліджень 2014-2015 рр. вивели цифру в 3,9 млн осіб (https://www.radiosvoboda.org/a/29621454.html), відзначивши також, що досить істотна кількість українців (приблизно 165 тис. осіб) загинула в 1934 р., коли, здавалося б, Голлодомор уже скінчився. Інші джерела (https://mystikinfinity.blogspot.com/2018/01/225.html) наводять дані звітів ОГПУ та особисто Лазаря Кагановича, що керував низкою акцій з організації Голодомору 1932-1933 рр., «за гарячими слідами», де фігурують цифри у 12 млн осіб (щоправда, в цю кількість включено жертв Голодомору на Кубані, що в ті часи була українською – її вивели зі складу УРСР лише в 1954 р.). Історик Василь Марочко стверджує, що чверть Донбасу померло від Голодомору, а втрати грецького населення Приазов'я досягли 30% (https://www.radiosvoboda.org/a/holodomor-genocyd-marochko-donbass/30287314.html). При оцінці кількості загиблих від Голодомору також точаться суперечки довкола того, чи враховувати в цю кількість смертельні випадки від епідемій малярії та туберкульозу, що в той же час вразили терени України (варто зазначити, що ці епідемії були спровоковані Голодомором – малярія поширилася внаслідок масового розкладання трупів померлих, що не прибиралися подекуди в населених пунктах уражених регіонів, а туберкульоз – це соціальна хвороба внаслідок недоїдання, відсутності калорій та необхідних для організму поживних речовин)
  2. Цитується за есеєм «Ми всі травмовані. Здолати травми Голодомору, чи зникнути?» – 24 листопада 2018 р. — https://www.istpravda.com.ua/columns/2018/11/24/153313/
  3. Цитується за текстом інтерв'ю Ірини Наумець: «Якими є психологічні наслідки Голодомору в повсякденному житті українців» – 24 листопада 2018 р. — https://life.pravda.com.ua/health/2018/11/24/225607/
  4. Цитується за статтею Лариси Івшиної «Ваші мертві вибрали мене…» https://day.kyiv.ua/uk/library/books/vashi-mertvi-vibrali-mene
  5. Джеймс Мейс — Cоціально-генетична спадщина геноциду і тоталітаризму в Україні та шляхи її подолання https://day.kyiv.ua/uk/article/panorama-dnya/cocialno-genetichna-spadshchina-genocidu-i-totalitarizmu-v-ukrayini-ta-shlyahi
  6. Цитується за «Боротьба між „Волтерами Дюранті“ і „Гаретами Джонсами“ триває» — Газета «День», 25 листопада 2019 р. — https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/borotba-mizh-volteramy-dyuranti-i-garetamy-dzhonsamy-tryvaye
  7. Слова Валентина Торби про взаємозв'язок між усвідомленням проблем, породжених Голодомором, та виходом із ситуації із сучасною агресіє Росії в Криму та на Донбасі цитуються за нарисом «Позиція та відчутття свободи», присвяченому врученню премії імені Джеймса Мейса в 2019 р. – Газета «День», 21 листопада 2019 р. — https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci-nota-bene/pozyciya-ta-vidchuttya-svobody
  8. Карта з інфографікою від Інституту українських досліджень при Гарвардському університеті подається за есеєм історика Олександа Зінченка «Ми всі травмовані. Здолати травми Голодомору, чи зникнути?» – 24 листопада 2018 р. — https://www.istpravda.com.ua/columns/2018/11/24/153313/ ; дуже важливим є коментар історика до наведеної карти: «Саме це пояснює, чому вулиці Леніна та демографія не корелюють напряму, а через цінності і поведінкові стереотипи, які сформувалися під впливом травми, народженої Голодомором. Зверніть увагу: Галичина, Волинь, Закарпаття, Буковина та Крим не були охоплені штучним Голодом. І там народжуваність навіть через багато років – у ХХІ столітті – вища, ніж на теренах, де лютував Голодомор».
  9. Слова Сергія Грабовського про шлях подолання постгеноцидного становища цитуються за статтею «Боротьба між „Волтерами Дюранті“ і „Гаретами Джонсами“ триває» — Газета «День», 25 листопада 2019 р. — https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/borotba-mizh-volteramy-dyuranti-i-garetamy-dzhonsamy-tryvaye
  10. Докладніше про появу «таємничих амбалів» див. «Поява таємничих амбалів» — https://site.ua/george.vyshnya/23314-poyava-taemnichih-ambaliv/
  11. Епігенетика – розділ генетики, що вивчає вплив умов довкілля на функціонування геному живих організмів, а також передавання закріплених змін у структурі ДНК та експресії генів у поколіннях нащадків
  12. Відповідна наукова робота (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2579375/) фактично додала ще один доказ для широкої бази епідеміологічних спостережень щодо того, що умови середовища впливають на ризик захворюваності на важкі хвороби в дорослому віці. Водночас цінність саме цього дослідження полягає в тому, що було (1) задокументовано довготерміновий вплив саме голоду на людські популяції (2) доведено збереження стійких ефектів щодо метилювання та імпринтингу, а також експресії генів одного з факторів росту людини — IGF2 — набутих особами, що зазнали впливу голоду, в довготерміновій перспективі (порівняно з їхніми сучасниками з тієї ж самої етнічно-соціальної групи, що не зазнали впливу голоду в пренатальному періоді під час «голодної зими» 1944-1945, спровокованої подіями Другої світової війни та діями німців щодо блокування постачання продуктів харчування мирним жителям на заході Голландії). Ген IGF2 є відповідальним за синтез особливого білку – фактору роста людини (інсуліноподібного фактору росту №2), що є відповідальним за формування багатьох тканин та органів людини на ранніх етапах розвитку дитини (див. https://ghr.nlm.nih.gov/gene/IGF2)
  13. Надалі діти, що зазнали впливу голоду в утробах матерів під час «голодної зими» на заході Голландії в 1944-1945 рр. народжували своїх дітей, що за розмірами та вагою були значно меншими своїх однолітків, що народжувалися від голландців, що не зазнали впливу голоду. Ці ефекти спостерігалися протягом щонайменше наступних трьох поколінь (див. https://www.zmescience.com/medicine/genetic/starvation-epigenetics-42343/). Дослідники з університету Тель-Авіву довели, що за цей ефект закріплення адаптивних реакцій в наступних поколіннях (зокрема, й на голодомор), відповідає механізм так званого успадковування через невеликі послідовності РНК (small RNA inheritance)
  14. У публікації Parental olfactory experience influences behavior and neural structure in subsequent generations (https://www.nature.com/articles/nn.3594) на прикладі грунтовних експериментів із популяціями мишей, а також тканинами в умовах in vitro, було доведено, що вплив фобій та травматичних ефектів на батьківські організми має стійкі впливи на наступні генерації ( з точки зору анатомії нервових тканин, епігенетичних явищ, та поведінки й вищої нервової діяльності)
  15. Cеред нащадків тих, хто зазнав впливу «голодної зими» у Нідерландах в 1944-1945 рр., збільшилася частота виникнення психічних захворювань на кшталт шизофренії вдвічи у порівнянні із нащадками тих, хто не зазнавав цього (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8161294, https://www.nature.com/articles/news050801-6). Окрім цього, подібна ж статистика із виникненням шизофренії у нащадків тих, хто переніс голод, була зафіксована в Китаї в провінції Anhui, де в 1960 р. внаслідок несприятливих погодних умов на тлі людожерливої політики Нового курсу Мао Цзедуна виник сильний голод.
  16. How stress echoes down the generations — May 24, 2018 — https://www.economist.com/science-and-technology/2018/05/24/how-stress-echoes-down-the-generations
  17. В англомовній літературі (зокрема, в Genotoxicity by Electromagnetic Fields — https://www.intechopen.com/books/genotoxicity-a-predictable-risk-to-our-actual-world/genotoxicity-by-electromagnetic-fields) є усталений термін — ELF (extremely low frequency) wave ranges. До цього діапазону включають хвилі з частотою коливань від 3 Hz to 3 kHz (зокрема, до нього потрапляють хвилі з частотою 50–60 Hz, що використовуються у промислових системах генерації та використання електроенергії, а а також усі мікрохвильові діапазони, що випромінює людський мозок).
  18. Цитується за публікацією L. Miller — Can your brain change your DNA? – Mar 20, 2016 — https://www.demingheadlight.com/story/news/2016/03/20/can-your-brain-change-your-dna/82048262/
  19. Дослідження, метою якого було вивчення того, наскільки довго довкілля та сформовані під його впливом спогади можуть зберігатися на генетичному рівні, проводилося в іспанській лабораторії Європейської організації молекулярної біології. Як піддослідні виступали круглі черв'яки (нематоди). Спочатку вчені генетично модифікували їх, додавши ген, який відповідає за вироблення флуоресцентного протеїну. Такі черви починали світитися в ультрафіолетовому освітленні. Потім вчені поміняли температуру в контейнерах, де містилися черви. При температурі близько 20 градусів Цельсія черви ледь світилися. Модифікований ген демонстрував низьку активність. Потім черв'яків відправили на тропічні канікули — температура в їх контейнерах була збільшена до 25 градусів Цельсія. За словами дослідників, черви почали світитися як «різдвяні ялинки». Це означало, що висока температура активувала модифікований ген. Коли вчені знову знизили температуру в контейнерах, виявилося, що черв'яки продовжують світитися. У них з'явилася особлива пам'ять про умови навколишнього середовища (environmental memory), і вони підлаштувалися під умови, що змінилися. Але найбільше вражав той факт, що ці спогади передалися наступним поколінням черв'яків. Жоден з представників семи наступних поколінь ніколи не відчував температури 25 градусів Цельсія, однак при температурі 20 градусів вони завжди світилися як «різдвяні ялинки».Дитинчата черв'яків успадкували епігенетичні зміни через сперматозоїди і яйцеклітини своїх батьків, з'ясували дослідники. Було вирішено провести ще один експеримент. Вчені протримали п'ять поколінь черв'яків при температурі 25 градусів Цельсія, а потім тримали їх потомство при температурі 20 градусів. Модифікований ген все одно залишався активованим, причому у наступних 14 поколінь черв'яків. Подається за науково-популярною статтею в українському журналі НВ (https://nv.ua/ukr/techno/popscience/privit-vid-predkiv-vcheni-doveli-shcho-spohadi-peredajutsja-cherez-dnk-2471782.html). В цій статті містяться посилання на відповідні англомовні статті іспанських дослідників – див. https://www.iflscience.com/health-and-medicine/ancestors-genetic-memories-passed-on-14-generations/, https://science.sciencemag.org/content/356/6335/320.
  20. Людський мозок здатний до генерації різних типів мозкових хвиль (що належать до класу електромагнітних хвиль ультра-низької частоти). Зокрема, це бета-хвилі, які мозок генерує під час свідомої денної активності, а також альфа-, гама-, дельта- та тета-хвилі. Див. https://med-ukraine.info/news/2019/mozkovi-hvili-539 для попереднього огляду
  21. Одним із класичних доведених ефектів соматичної рекомбінації генів у нервових клітинах людини є здатність, за певних умов, клітин кори головного мозку змінювати свій ДНК-код, позбуваючись на рівні цілого організму синдромів старіння та таких тяжких хвороб, як хвороба Альцгеймера – див. https://www.sciencemag.org/news/2018/11/landmark-study-shows-brain-cells-revamp-their-dna-make-new-proteins-perhaps-sparking
  22. Грунтовний огляд психологічних впливів на ДНК, зокрема здатність організмів до змін ДНК у нервових клітинах під впливом альфа-ритмів головного мозку та так званих Мю-ритмів тощо, надано в роботі http://www.hrpub.org/download/20170228/UJP4-19408753.pdf (2017)
  23. Щодо «феномену сотої мавпи». На японському острові Косіма проживала колонія диких мавп (виду японських макак Macaca fuscata), яких вчені в 1950-х роках годували солодкою картоплею (бататом), розкидаючи його по піску. Мавпам подобався батат, але не подобався пісок на ньому. Самі знаєте, тварини не їдять брудної їжі. І ось одного разу 18- місячна самка Імо виявила, що може вирішити цю проблему, вимивши батат. Вона навчила цьому трюку свою матір та інших мавп. А коли число мавп, які навчилися мити батат, досягло 100, всі мавпи, що жили на прилеглих островах, раптом, без будь-якого зовнішнього спонукання, теж почали мити картоплю. Як таке може бути, запитаєте ви? У науці це явище отримало назву «ефект сотої мавпи». Здавалося б, нічого надприродного. Але річ у тім, що кілька груп вчених спостерігали за мавпами на абсолютно різних островах. І в один момент, коли число мавп, які навчилися чистити батати досягло певної кількості (умовно сто), всі мавпи на всіх островах почали чистити батати. З огляду на те, що між ними не було абсолютно жодного контакту, пояснити цей феномен стає дуже важко. І сталося це з усіма мавпами Японії, навіть в зоопарках. Хоча невідомо, можливо і в усьому світі, але таких глобальних спостережень не проводилося. Як же пояснити цей феномен? Багато хто пов'язує це явище з інформаційної оболонкою Землі (ноосферою, — як її назвав Володимир Іванович Вернадський, — перший президент Української Академії наук). Популярні описи «ефекту сотої мавпи» можна побачити українською (http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=3652) чи англійською мовами (http://www.wowzone.com/monkey.htm). Грунтовний опис досліджень, що призвели до висновків про реальність «феномену сотої мавпи», наведено в монографії лідера групи першовідкривачів, що працювали з мавпами в Японії Кена Кейеса — "The Hundredth Monkey" by Ken Keyes, Jr.

Посилання

Нижче наведено перелік наукових та популярних джерел, які допоможуть читачеві заглибитися у проблеми, розглянуті в есеї «Долаючи спадок Голодомору»

Ілюстрації

Фото дослідників та науковців, використаних в есеї "Долаючи спадок Голодомору" https://site.ua/george.vyshnya/24629-dolayuchi-spadok-golodomoru/, запозичено із відкритих джерел в Інтернеті.

Фото меморіалу Голодомору в м. Києві запозичено з https://prm.ua/pam-yatayemo-kozhne-zernya-33-go-yak-vchinyali-golodomor-v-ukrayini/ та https://www.dw.com/uk/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%B2%D1%88%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D1%85%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D1%8C-%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2-%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2/a-51383167

Діаграму із даними, підготованими Інститутом українських досліджень при Гарвардському університеті (карти регіонів із наявними вулицями Леніна та смертності у 2009 році та території, охоплені Великим Голодом у 1933 році) запозичено з https://www.istpravda.com.ua/columns/2018/11/24/153313/