Р Е К О М Е Н Д А Ц І Я

видана священику Московського Патріархату (імярек) про те, що він все життя був таємним патріотом України, хоч і тихесенько, але надзвичайно сміливо на проскомідії споминав святійших патріархів Мстислава, Володимира та Філарета. Коли ж поминав Онуфрія і Кирила, то відчував дискомфорт, печію та депресію.

Отець входив таємне автокефальне лоббі УПЦ МП, а той факт, що отець разом із ієрархами не встав у Верховній раді вшановуючи героїв свідчить не про його протест, а те, що він тоді покакався.

Згадане автокефальне та проукраїнське лоббі, яке діяло в лоні УПЦ МП, було цілком таємним. Таємним настільки, що не всі його учасники знали про його існування. І тим більше, про своє членство в ньому. У той час, отець (імя) свято вірив і надіявся, що й він, грішний, сподобився честі належати до цього елітарного товариства, і часто згадував, як його ще маленьким Володимир Сабодан вчив у Москві співати українських пісень.

Багато років отець (ім'я) не признавав «Православний вісник», який видається в Лаврі, і використовував його суто в побутових цілях. Після Помаранчевої революції отець завів бджоли, і це була його принципова позиція.

Після революції гідності, ім'я московського патріарха отець виголошував дуже тихенько, або просто кашляв в потрібному місці виголосу. Після виборів Петра Порошенка отець на проповіді закликав приносити на літію тільки цукерки «Рошен».

Витонченою мрією стосунків із матушкою був сценарій, коли вона одягає вишиванку і бере в руки макогона.

Після направлення екзархів до України, отець (ім'ярек) хрестив хлопчиків тільки українською мовою з грецьким акцентом, а коли випивав, то грецькою з українським, і тільки з чоловічими іменами Томас, а дівочими — Автокефалія.

У приватних бесідах (ім'я) неодноразово висловлював своє захоплення українською піснею, українською мовою, мистецтвом, зокрема кобзарством і лірникарством. При першій потребі кандидат готовий їсти українську землю без відповідної термічної обробки, покладаючись лише на промисел Божий та поради виконувачки обов'язків міністра охорони здоров'я України, директорки гуманітарних ініціатив Світового Конґресу Українців Уляни Супрун.

Просимо не відмовити у проханні священика (імя) та прийняти його в лоно канонічної Української (Помісної) Православної Церкви в сані, який найбільше відповідає його талантам, а саме за існуючою традицією, священиків ПМ з двома отворами, зачислити до чину почесних іподияконів будь-якої єпархії Київського Патріархату. На третій отвір не згоден за жодних умов.

При розляді прохання, смиренно просимо врахувати той факт, що отця (ім'я) спокушали латиняни та зарваниччани, але він не піддався на жодну унію. Отець лояльний до біометричних паспортів, має тещу в Італії а на плечах татуювання "666", що свідчить про його традиційне тлумачення книги Обявлення, відповідно до думки найбільш авторитетних православних богословів. Із вченням професора Олексія Осіпова кандидат не знайомий.

Підпис. Дата.