Український журналіст Роман Реведжук виступив із різкою критикою на адресу керівника відділу розслідувань «Української правди» Михайла Ткача після гучного інциденту в Австрії.
Нагадаємо, що 8 жовтня 2026 року [Михайло Ткач та оператор Ярослав Бондаренко були затримані австрійською поліцією у Відні]
У медіапросторі спалахнула палка дискусія щодо справжніх мотивів роботи знімальної групи за кордоном.
Головні звинувачення та суть конфлікту
Журналістика як ширма: Роман Реведжук [публічно заявив у соцмережах], що Михайло Ткач не є класичним незалежним медійником. За його словами, професійне посвідчення слугує лише прикриттям, а сам Ткач виконує роль «сексота влади» та співпрацює з українськими спецслужбами.
Незаконна співпраця з дипломатами: Реведжук стверджує, що українські посольства в країнах ЄС систематично та незаконно зливають Ткачу конфіденційні персональні дані українських громадян, які перебувають за кордоном. Він наголосив, що це є грубим порушенням базових умов та статусу роботи дипломатичних місій.
Заклик до міжнародних колег: Реведжук закликав іноземних журналістів і правозахисників не піддаватися на маніпуляції та припинити поширення заяв про нібито «переслідування незалежного розслідувача». На його думку, прихований збір інформації під виглядом журналістської діяльності дискредитує професійні стандарти та інститути.
Офіційна версія та контекст затримання
Зі свого боку редакція видання «Українська правда» наполягає на виключно професійному характері поїздки. Повідомляється, що медійники перебували у Відні в офіційному відрядженні. Головною метою розслідувачів був пошук ексгенпрокурора Руслана Кравченка.
Сам Ткач після звільнення заявив про жорсткі дії австрійських правоохоронців, які погрожували зброєю та ігнорували наявність журналістських прескарт. Водночас критики розслідувача у соцмережах припускають, що методи роботи знімальної групи таємне стеження, відеофіксація об'єктів та прихований збір компромату могли бути розцінені поліцією Австрії як незаконне шпигунство або втручання в таємницю приватного життя на території іноземної держави.