Недавно Предприятием Южмаш было объявлено о заключении контракта на поставку ракет «Зенит-SLБ» и «Зенит-SL» для программы «Морской старт» и стартов с космодрома «Байконур». И все бы закончилось очередной зрадой со вкусом перемоги, если бы.. не реакция Роскосмоса на контракт.

«Роскосмос не считает себя обязанным поставлять двигатели РД-171». Так коротко и ясно, Россия отрезала Южмаш от контракта, а себя от космонавтики в целом. И это отличный урок как для руководителей предприятия, как не надо заключать сделки, не учтя сопутствующие риски, так и для ура-патриотов, что кричат повсюду про «бизнес на крови». Теперь они будут кричать про «підступну акцію з метою знищити українську космонавтику». Акститесь! У нас её никогда и не было в широком понимании этого слова. Были попытки, были, не побоюсь сказать, «игрушечные» амбиции.

За все время независимости никто так и не написал стратегию развития отрасли. Вместо этого реализовывалась стратегия распила и дерибана, являясь следствием политики популизма и проедания ресурсов. Може досить?

Класична космонавтика, частиною якої була радянська, та є ії правонаступниця українська космонавтика, відмирає як морально, так і фізично. Висока собівартість, складна інфраструктура, необхідність вливання величезної маси коштів лише для підтримання галузі, не залишають шансів на виживання.

І, якщо відмовитись неможливо, то треба шукати новий, кращий шлях. Ситуацію може виправити лише правильне переорієнтування ресурсів на потреби бізнесу. Легкі з технологічної сторони та дешеві пуски малих ракет для виводу на низьку орбіту супутників, можуть стати рятівним жилетом, котрий одягне українська космонавтика за мить до падіння у безкінечну прірву Всесвіту.