Олександр (57 років): Корупціонери довели народ до зубожіння, влада краде у всіх, люди страждають, ніхто нічого не робить, Порошенко – головний корупціонер і олігарх,нічого не робить і у всьому винен. Міністри, депутати і інші чиновники повинні перестати брати хабарі і тоді все наладиться. Вважає, що боротьба із корупцією повинна йти зверху (ага, бджоли проти меду, — МЄ).
Проте, провину за дачу хабара ГАЇшнику (якого, певно, влада теж довела до зубожіння,- МЄ) він не визнає, бо штраф великий, платити нічим, бо довели до зубожіння, не порушувати не може, бо документів на мопед немає, а треба їхати, бо мопедом дешевше. Він розуміє, що порушує, але у нього гарна відмазка – довели народ до зубожіння. Тому він дозволяє собі порушувати ПДР та інші закони України.
Також Олександр, певно, забув, що саме його товариш, з його ж потурання (Олександр не отримав нічого, окрім проблем,- МЄ) розвалив і розбазарив діюче с/г підприємство
Сергій (30 років): Он дивись їде орендар, ото аби взять РПГ та бахнуть, а за ним і другого, щоб не було їх тут. А що потім? Ну, напевно прийдуть інші. Але ж ці двоє обдирають народ.
Сергій теж не задумується над тим, що завдяки таким от орендарям, він зміг заробити та придбати власне житло, що ці орендарі дають роботу половині села, а ще половина живе на виплати за паї, в т.ч. батьки Сергія. Просто йому хтось розповів, що один пай дає 100 тис чистого прибутку.
Зараз на слуху справа Шабуніна. Тут теж цікаво. Активісти, що кричали про узурпацію влади Президентом, тепер просять його втрутитись і не допустити переслідування даного персонажа. Тобто, з однієї сторони, коли нас не стосується, правосуддя повинне бути незалежним і неупередженим, а коли стосується, то можна і втрутитись. Так виходить?
Причина корупції і зубожіння криється у нездатності українців брати на себе відповідальність за своє життя і свої вчинки. Мало того, ми звикли засуджувати тих, хто таки наважився на це, і в нього вийшло. Звідси і нелюбов до «торгашів» і інших бізнесменів, до «грантоїдів». Звідси очікування, що Порошенко зробить усіх багатими, або, хоча б, продасть заводи, що хтось прийде і принесе високооплачувану роботу на тарілочці…
З голів людей ніяк не зникне думка, що їм ніхто нічого не винен, і свого благополуччя вони повинні добиватись самі, своїм трудом.
Суспільний українець зараз схожий на мого 5-річного сина, який чекає, що батьки для нього все придбаюсь і зроблять, а йому достатньо тільки вчасно генерувати бажання. А коли його бажання вдовольняються, в тій чи іншій мірі, він нахабніє, і починає вимагати ще більше.