Ми не там воюємо.
Лінію фронту треба перенести.
Ми не зможемо подолати корупцію, доки лінія фронту пролягатиме в телевізорах, радіо, газетах та соціальних мережах.
Черговий месія не допоможе. Навіть дуже хороший, навіть, якщо його ціль не влада, а дійсно позитивні зміни у суспільстві.
Cуспільство, яке йому треба змінити, цього ж і не дозволить.
Бо ми не хочемо змін.
Нам потрібні реформи? Так, але тільки ті, які не зачіпають зону нашого комфорту.
Ми згодні, щоб вигнали всіх отих дармоїдів, що просиджують штани в кабінетах за наші (бюджетні) гроші, але не нашого кума.
Ми вимагаємо посадити до в'язниці всіх корупціонерів, але нашого тестя не можна. Ну і що, що він сидить на відкатах, він жеж купив нам будинок, і по машині, і навідпочинок постійно відстьогує. А відкати — так всі ж так роблять, довела злачинна влада…
Поліція, суди, прокуратура, СБУ — всі корупціонери і злочинці, всіх вигнати, розстріляти…
Але не нашого однокласника, який возить прокурора області, і може через нього порішать певні проблеми.
А ще не можна чіпати Зінаїду Дмитрівну, бо вона хороший терапевт і може виписати лікарняний, коли потрібно.
Але з корупцією треба починати боротися зверху! З президента, міністрів, депутатів. От як вони перестануть…
А в телевізорі Вана кричить про злачинну владу, Ляшко лякає вилами корупціонерів і олігархів, а Саакашвілі проклинає владу бариг. Це ж бо вони все створили, і нічого не роблять, а простих людей довели до зубожіння. І, як тільки вони прийдуть до влади, то сраною мітлою виметуть корупцію, виженуть олігархів, а народ стане одразу щасливим і законослухняним.
Дивиться ці передачі наш однокласник, той що прокурора возить, обговорює з дружиною, в кульмінаційні моменти може навіть аплодувати разом із залом ток-шоу. А потім міцно тисне шефу руку з вдячністю в очах, коли отримує «премію» в конверті, за хорошу службу, чи «матеріальну допомогу» на відпочинок. А що, шеф добрий. А от з корупцією треба боротись, ага.
Знаєте, чому наш народ любить клоунів у політиці — бо вони обіцяють, що нічого робити не треба. На минулих виборах міського голови у Полтаві у другий тур вийшли кандидати, які найбільше всього роздали. Вони не вимагали від людей ніяких дій,просто роздали один цукор, інший аптечки. А той кандидат, що збирав організовував толоку (суботники) по прибиранні у дворах, забезпечував інвентарем, матеріалами — програв, бо змусив людей самих працювати, а вони не люблять. Не таким має бути господар — він повинен все зробити сам, а ми почекаєм.
Зміни треба починати із себе. Насамперед, ми повинні зрозуміти, що шари не буде. Ніхто не прийде і не зробить нам красіво. Ніхто не принесе на блюдці роботу з окладом у 2 тис доларів, ніхто не дасть 3-кімнатну квартиру і авто з гаражем надодадачу. Що ніхто нікому нічого не винен, і кожен сам коваль свого щастя. Треба навчитись аналізувати слова і дії політиків, обирати правильних керівників сіл, міст, країни. Брати на себе відповідальність! Легше всього звинуватити Порошенка у тому, що немає роботи, аніж визнати, що із освітою 9 класів і небажанням навчатись і розвиватись далі, ти просто нікому не потрібен. Хіба що мішки носити, але то нехай син Порошенка носить.
Покоління 70-х і раніше вже навряд чи зміниться, 80-х під питанням. Тому зараз основна задача покоління 90-х змінитись, а також правильно виховати покоління 2010 і 2020. З корупцією треба починати боротьбі іще у початкових класах. Тоді, можливо, у нас буде шанс.