У російському місті Ярославлі зведено пам'ятник на честь уродженця Алупки, героя кримськотатарського народу, двічі Героя Радянського Союзу, військового льотчика та льотчика-випробувача Амет-Хана Султана. За задумом авторів, монумент мав символізувати собою дружбу народів.
Що таке «дружба народів», продемонструвала радянська влада на світанку 18 травня 1944 року. В цей день кожній кримськотатарській сім`ї було оголошено про те, що постановою Держкомітету оборони СРСР їх визнано ворогами народу, і вони підлягають примусовій депортації. З 18 по 20 травня з території Криму на 67 ешелонах було відправлено до Середньої Азії близько 200 тисяч кримських татар. Сотні з них (а за деякими джерелами — вісім тисяч) так і не доїхали до місця призначення. Протягом перших трьох років на чужині помре кожен третій з депортованих.
Будинки, залишені кримськотатарськими сім`ями, заселять переселенці переважно з Курської, Брянської, Орловської, Ростовської, Тамбовської, Московської, Владимирської та Горьківської областей РРФСР. Рівно через 70 років їх нащадки вийдуть на вулиці кримських міст з російськими триколорами у руках та «кримнашем» у горлянках.
Що таке «дружба народів», все життя відчував на собі і Амет-Хан Султан. Він неодноразово писав партійному керівництву листи, як особисті, так і колективні, з проханням реабілітувати кримців. Та єдиною реакцією на ці звернення були наполегливі рекомендації Амет-Хану змінити п'яту главу у його радянському паспорті з «татарин» на «дагестанець», ким був його батько.
Що таке «дружба народів», вже два роки знову відчувають на собі кримські татари. Викрадення, арешти та вбивства кримськотатарських активістів, обшуки у їхніх помешканнях, визнання Меджлісу екстремістською організацію – це вже наше сьогодення. Як і 72 роки тому, для Кремля татари знову стали ворогами народу. І істерика «за поребриком» навколо перемоги Джамали на Євробаченні цілком зрозуміла. Адже пісня-переможець дійсно не тільки про 1944 рік. Вона розповідає і про 2014-2016 роки.
Кліп Дмитра Федечка на пісню Джамали. На 40-х секундах зафіксований Решат Аметов у супроводі трьох «самооборонців Криму». Це останні кадри, коли Решата бачили живим. Через 12 днів знайдуть його закатоване тіло...
Сьогодні Україна відзначає День пам`яті жертв геноциду кримськотатарського народу. І це чи не єдиний дійсно важливий крок з боку нашої держави для корінного народу Криму за 25 років незалежності країни. Лише спільне лихо змусило нас звернути увагу на працьовитий та гордий народ, який поважає та любить свою історію, свій Крим. А також Україну.
Ми особливо не задумувались, хто саме із жителів півострова на всіх минулих парламентських та президентських виборах своїми голосами частково розбавляв кримський комуністично-регіоналівський морок. Саме кримські татари, разом з нечисленними проукраїнськими активістами, стали консолідованою силою, яка однозначно та безапеляційно виступила проти окупантів. Саме кримці організували підтримку заблокованих «зеленими чоловічками» українських військових частин. І, в першу чергу, саме руки кримських татар разом з блакитним стягом із золотою тамгою тримали синьо-жовті прапори України.
Присутність на півострові кримців не дає нам права навіть розмірковувати, а чи потрібен взагалі нашій країні Крим. Саме наявність кримськотатарського народу помножена на санкції та ізоляцію Росії наближує повернення півострова до складу України. Суботній же виступ у Стокгольмі талановитої української дівчини Сусани Джамаладінової, я переконаний, суттєво прискорить цей процес. Вони повернуться, і маленький, але дуже сміливий народ обов'язково станцює у себе вдома хайтарму…
