Місцеві вибори цього року обіцяють бути напруженими, їх проведення буде ускладнене не лише коронавірусом, але і економічною кризою. Проте столиця може вважатися певним виключенням, адже у Києві місцеві виборчі кампанії завжди відбуваються максимально гостро. Серед питань на порядку денному – кандидати у мери.

«Європейська солідарність» навесні вирвалася у лідери популярності серед київських виборців. Політична активність партії Петра Порошенка дозволила їй наростити популярність, яку доцільно буде підкріпити представництвом на місцях. Київ у цьому аспекті має непересічне значення.

Вибори мера Києва, який входить до першої десятки неформальної табелі про ранги в країні, традиційно привертають багато уваги. «Європейська солідарність» публічно запропонувала стати її кандидатом діючому міському голові та голові КМДА Віталію Кличку, який кілька років був формальним лідером «Блоку Петра Порошенка». Той відмовився, наголосивши, що піде на вибори з «УДАРом», який ще п'ять років тому повинен був стати складовою «БПП». Як виявляється, не став, а зберігався на запасному аеродромі до кращих часів. Що ж – це, з одного боку, право Кличка, з іншого – дозволяє йому розширити поле для політичного маневру. Подібне тлумачення своїх слів та обіцянок для вітчизняної політики не новина.

Натомість у «Європейської солідарності» є кілька варіантів для висування кандидата в мери. Можливо, найбільш очевидний – Петро Порошенко, який може бути зацікавленим у можливості продемонструвати характер на місцевих виборах державної ваги. Напрацювання у нього є, ресурси теж, та й популярність і впізнаваність у Києві достатньо високі, аби боротися за перемогу. Щоправда, складно уявити, як у разі обрання Порошенка столичним мером офіс президента погодиться призначити його і головою КМДА. Суміщення цих посад залишається важелем тиску на столичного мера вже не перший рік, і нема підстав вважати, що команда Зеленського почне тут fair play.

Доволі несподіваним кандидатом від «Європейської солідарності» може стати Олександр Турчинов. Він днями очолив партійний виборчий штаб, продемонструвавши готовність діяти разом з колишніми соратниками по Революції Гідності. Є цікавий нюанс: під час виборів мера Києва 2008 року Турчинов, хоча і програв Леоніду Черновецькому, але обігнав Віталія Кличка. Думаю, нинішній мер столиці намагається забути про цей епізод своєї політичної кар'єри.

Як кандидат у мери Києва від «ЄС» має непогані шанси Юрій Луценко. Його політична кар'єра після відставки з посади генерального прокурора наче поставлена на паузу, але Луценко – надто досвідчений та непогано підготовлений політик, щоб довго опікуватися виключно виданням нових книжок. До того ж він звик діяти у опозиційному середовищі, почувається у ньому мов риба у воді.

Свої кандидатські амбіції у столиці продемонстрував Олексій Гончаренко, не проти взяти участь у київських «великих перегонах» Володимир Омелян, можуть підтягнутися інші представники «ЄС». Очевидно, що «Європейській солідарності» варто спробувати досягти ефекту сінергії за рахунок висування сильного кандидата та прозорого процесу формування партійного списку до Київради.