Україна і світ. 2 жовтня

Сесія Генеральної Асамблеї ООН вже звично стала місцем обговорення глобальних проблем та пошуку шляхів їх вирішення. Курт Волкер дав зрозуміти, що Вашингтон має всю інформацію про російську військову присутність на Донбасі. Петер Сійярто продовжує нагнітати Російські спецслужби не лише сидять у калюжі, але і пускають там бульки. Громадяни Македонії проголосували на референдумі про перейменування країни у недостатній кількості для визнання його підсумків. Ігор Додон шукав втіхи у Москві та Душанбе після чергового тимчасового усунення Конституційним Судом від виконання обов'язків глави держави.

Традиційно щоосені у Нью-Йорку лідери світової політики обговорюють її пріоритети. Для Петра Порошенка було важливим з трибуни Генеральної Асамблеї закликати до введення миротворчої місії ООН на Донбас, хоча він, вірогідно, розуміє, що ближчим часом такий сценарій є нереальним. Навіть консолідована позиція України, США, Німеччини та Франції стосовно миротворчої місії на Донбасі навряд чи спроможна вплинути на ситуацію. Мир на сході України абсолютно не потрібен Росії.

Не вельми дипломатичним, але переконливим був у інтерв'ю радіостанції «Ехо Москви» спеціальний представник Державного департаменту по Україні Курт Волкер. Він наголосив, що у Вашингтоні володіють даними про російську військову присутність на Донбасі та покладають на російських військових провину за знищення МН17. Волкер вважає доцільним збалансований характер місії ООН та наголосив, що через дії російських військових страждають насамперед представники російськомовного населення. Нагадав американський дипломат і про очевидну вигоду Мінських домовленостей, в яких Росія визнає приналежність Донецької та Луганської областей Україні

Дональд Трамп з трибуни Генеральної Асамблеї похвалився економічними успіхами своєї адміністрації та видав порцію погроз опонентам. Президент США, як видається, більше занепокоєний результатами проміжних виборів до Конгресу у листопаді, ніж демонстрацією можливостей Штатів як наддержави. Еммануель Макрон елегантно висловився за новий світовий порядок з людським обличчям, а Тереза Мей наполягала на покаранні порушників норм міжнародного права, прозоро натякаючи на Росію. Тамтешній міністр закордонних справ Сергій Лавров ритуально підтримав Мінські домовленості та висловився за надання ООНівської охорони спостерігачам СММ ОБСЄ на Донбасі.

Перемовини міністрів закордонних справ України та Угорщини у Нью-Йорку не спричинили потепління у двосторонніх відносинах. Ба більше – Петер Сіяйрто висловив думку, що Петро Порошенко є ініціатором тиску на угорську меншину заради збільшення у такий спосіб власного рейтингу. Затятість, з якою офіційний Будапешт ухиляється від діалогу з Києвом, тішить хіба Кремль.

Втім, керівництву Росії доводить бути у ролі глобального офірного цапа, оскільки британські спецслужби послідовно викривають дії своїх російських візаві у Солсбері. Минулого тижня стало відомо, що «Руслан Боширов» насправді є полковником ГРУ РФ Анатолієм Чепігою, і це, схоже, далеко не останнє відкриття для широкої громадськості. Британці елегантно шмагають у інформаційному просторі країну, представники якої намагалися отруїти у Солсбері Сергія та Юлію Скрипалів.

Росія не приховує задоволення провалом явки громадян на референдум у Македонії, де в останню неділю тижня мали проголосувати за перейменування країни, яке б відкрило їй шлях до ЄС та НАТО. Проте явка на рівні 37% відсотків виявилась недостатньою для ухвалення рішення. Влада Скоп'є перебуває у незручному становищі, адже НАТО на саміті у Брюсселі вже ухвалило рішення про розширення за рахунок Македонії. Очевидно, ситуація потребує асиметричних кроків, як і в цілому нормалізація політичного клімату на Балканах.

Російські сателіти продовжують перебувати у «ведмежих обіймах» Кремля з мінімальними шансами позбавитися їх. Олександр Лукашенко публічно розпорядився посилити охорону кордону з Україною, аби уникнути контрабанди зброї. Фантазії білоруського лідера, який перебуває у стані перманентного пошуку коштів для підтримання економіки Білорусі, вже мало дивують. Власне, як і готовність Ігоря Додона до нормалізації відносин з Росією. Президента Молдови напередодні саміту СНД Конституційний Суд вчергове відсторонив від виконання обов'язків, і Додон шукав порозуміння і підтримки у Москві, спілкуючись там з Дмитром Козаком.