Резонансна «справа Трухіна» отримала несподіване підтвердження. Верховна Рада пішла на вимушені канікули, не реагуючи на пропозицію Петра Порошенка перерозподілити видатки державного бюджету для підвищення оборонозданості. Прем'єри Польщі та Великої Британії побували у Києві, проте тристоронній альянс поки залишається перспективою. Реджеп Ердоган прихопив з Києва не лише угоду про зону вільної торгівлі з Україною, але і коронавірус. Лукашенко відзначився новою порцією звинувачень на адресу України. Путін та Сі Цзіньпін продемонстрували максимальне порозуміння напередодні відкриття Олімпіади у Пекіні.
На початку минулого тижня керівництво МВС та Національної поліції виступило з заявою про викриття змови з метою дестабілізації ситуації у країні. Звучали гучні цифри, поліцейські оголосили про затримання свого колишнього колеги Юрія Голубана. Проте ця активність, як виявилося, мала інші причини: «Українська правда» оприлюднила відеозапис з боді-камери поліцейського Сергія Петрика, яка зафіксувала у серпні 2021 року і прагнення народного депутата від «Слуги народу» Олександра Трухіна дати хабаря на місці ДТП, і його наміри «просто піти в ліс». «Слуга народу» рішенням партійної лідерки Олени Шуляк оперативно виключила Трухіна зі своїх лав, піддала його публічному остракізму та запустила процедуру «спіндокторінгу для бідних». Навіть для наївних, адже позачергове засідання Верховної Ради, запропоноване Давидом Арахамією для обговорення кримінальних проваджень проти народних депутатів, є спробою поховати «справу Трухіна».
Зауважу, що Верховна Рада одразу після відкриття весняної сесії вирушила на двотижневі карантинні канікули, причиною проголошення яких стала не лише епідмеіологічна ситуація, але і промовиста відсутність парламентської більшості. З очевидних причин законодавці не стали розглядати і пропозицію Петра Порошенка про перерозподіл видатків бюджету-2022 на користь обороноздатності. Тут поєдналися несприйняття владою ініціатив опозиційного політика та панічне небажання роздратувати Путіна власною активністю.
Соціологи з Центру Разумкова тим часом зафіксували не лише скорочення різниці між рейтинговими показниками Володимира Зеленського та Петра Порошенка до розмірів статистичної похибки (лише шостий та п'ятий президенти перетинають 20-відсокову позначку), але і суттєве випередження «Європейською солідарністю» «Слуги народу» у рейтингу популярності політичних партій. Влада переживає помітну кризу жанру, і не має ресурсів – інформаційних та організаційних — для її подолання. Чи варто дивуватися, що на XXV з'їзд партії «УДАР», яку очолює Віталій Кличко, зібралася ціла когорта критиків Володимира Зеленського. Кличко ж продемонстрував зуби у Київраді, створивши паралельну структуру управління столицею.
Військово-політичний альянс Великої Британії, Польщі та України, анонсований кілька тижнів тому керівницею британського зовнішньополітичного відомства Ліз Трасс, так і не був оформлений офіційно. У Києві практично одночасно побували польський та британський прем'єр Матеуш Моравецький та Борис Джонсон, однак їхні слова про підтримку України так і не пролунали з одного інформаційного майданчика. Україна послідовно робить ставку на малі союзи, проте далеко не факт, що у нинішній ситуації це допоможе якісно покращити безпеку держави.
Урок прагматизму дав Україні президент Туреччини Реджеп Ердоган, під час візиту якого не лише було підписано угоду про зону вільної торгівлі між Туреччиною та Україною, але і обговорювалися перспективи військово-технічної співпраці. Туреччину складно запідозрити у геополітичній благодійності, швидше, мова йде про вирівнювання військового та політичного потенціалу однієї з найбільш потужних у військовому плані країн НАТО. Ердоган анонсував зустріч Володимира Зеленського з Владіміром Путіним на турецькій землі, проте дату її проведення не визначено.
Олександр Лукашенко продовжив процес розставання з залишками власної зовнішньополітичної суб'єктності, цього разу – у інтерв'ю російському телепропагандисту Владіміру Соловойву. Лукашенко вирішив показати себе не лише відданим союзником Кремля, але і пограти м'язами, забувши не лише про співвідношення потенціалів армій Білорусі та України, але і про той факт, що ЗСУ воюють вже восьмий рік, на відміну від білоруських військових. Проте політична ситуація у відносинах з Росією, схоже, позбавила Лукашенка можливості для маневру.
Владімір Путін та Сі Цзіньпін після оприлюднення іспанським виданням El Pais відповідей НАТО та США на російські пропозиції з приводу гарантій безпеки вирішили продемонструвати максимальне зближення Росії та Китаю. Для цього вони обрали формат спільної заяви, у якій обмінялися реверансами, які мають розчарувати Захід та примусити напружитися тих політиків, хто вважає за можливе використання Росії у протистоянні з КНР.