Київ. 2017 рік. Три роки після Революції Гідності. Чи можете ви собі уявити, що в столиці України можна розпочати будівництво на землі, на яку у забудовника немає жодних прав? Проте у Голосіївському районі столиці це виявилося цілком можливим.

У середині січня 2017 року ділянка землі, на якій протягом кількох років була автомобільна стоянка, якою користувалися сотні мешканців житлового комплексу «Лікоград», швидко перетворилася на котлован. Потужна будівельна техніка працювала практично без вихідних, попри те, що у мешканців оточуючих будинків почала тріскатися штукатурка на стінах та ставати дибки підлога. Сильні морози не стали забудовнику на заваді, як і протести місцевих мешканців. У районному відділенні Національної поліції змінився вже третій слідчий, який повинен вести цю справу, прокуратура Києва на порушення реагувати не поспішає.

Зрозуміло, що багатьох киян важко здивувати будівельною активністю на столичних землях. До того ж «ЛІКО-холдинг», який веде будівельні роботи, у цій частині Києва почувається себе господарем. Тут не лише споруджено протягом останніх 12 років мікрорайон, де проживають більше 20 тисяч мешканців, але і працює експлуатаційна компанія «Лікожитлосервіс», яка обслуговує новобудови. Варто пригадати, що зовсім поряд будує житловий комплекс з 30 хмарочосів «Еврика» компанія «Київміськбуд». Нічого дивного у цьому нема – місце затишне, зручне, проте не позбавлене недоліків.

Мабуть, головний з них – відсутність освітньої інфраструктури. Існуючі школи на Теремках-2 заповнені на 120-150%, що не дає змоги сподіватися на якісну освіту. Хоча «ЛІКО-холдинг» протягом кількох років обіцяв покупцям квартир державні загальноосвітню школу та дитячий садок, проте зараз до послуг мешканців житлового комплексу лише початкова приватна ЛІКО-школа на 86 місць та приватний ЛІКО-садок, групи якого переповнені. Жодної державної школи у «Лікограді» не з'явилося, попри те, що значна частина квартир тут продана за молодіжними кредитами або схемою 70 на 30. Власник ЛІКО-холдингу Ігор Лисов – колишній народний депутат та лідер столичної партійної організації Партії регіонів, людина, яка почувається надзвичайно впевнено у коридорах столичної та районної влади.

Так от, виникає питання: чи міг досвідчений забудовник, заслужений будівельник України Ігор Лисов та його юристи не знати, що його компанія не має права будувати на землі, що належить столичній громаді? Термін оренди цієї ділянки сплив ще у березні 2016 року, і її не було пролонговано. Проте це не завадило «ЛІКО-холдингу» почати будівельні роботи, прикриваючись фіговим листком виданого ще у 2008 році дозволу, який був виданий зовсім іншій компанії. При цьому представники «ЛІКО-холдингу» на зустрічах у Голосіївській РДА гучно обіцяють показати дозвільні документи. Їхня логіка зрозуміла: вони хочуть поставити громаду перед фактом наявності значного обсягу проведених робіт та легалізувати у такий спосіб незаконне будівництво. Це нагадує відому «схему Войцехівського», який будував у всіх можливих точках Києва без жодних дозволів.

Оскільки місцеві мешканці достатньо гучно обурилися нахабством забудовника, той не лише закликав на допомогу професійних піарників, які запускають фейки у місцевих пабліках соціальних мереж, але і поширює інформацію про можливе будівництво державної школи на вулиці Симоненка, неподалік від скандальної забудови. Справді, ця школа впевнено намальована на багатьох перспективних планах «ЛІКО-холдингу», і його менеджерам зовсім не заважав і не заважає зараз той факт, що ця ділянка землі перебуває у постійному користуванні Міністерства оборони. Експерти стверджують, що безпроблемних ділянок землі у Києві майже не лишилося, тому забудовник вирішив побудувати не будинки, а приватний навчальний заклад, ігноруючи відсутність на масиві державної школи. Йому на руку відсутність затвердженого детального плану території та неефективність місцевої влади.

Мешканці «Лікограду», яким не до вподоби дії забудовника, створили ініціативну групу, щоб зібрати підписи та винести питання про побудову державної школи на території «Лікограду» на розгляд сесії Київради. Вони не проти конкуренції приватних та державних закладів освіти, проте переконані, що першою має постати саме загальнодоступна загальноосвітня школа, а не приватне підприємство, вартість освіти у якому перевищує середню зарплату по країні у 2-3 рази. Кияни на Теремках налаштовані рішуче, усвідомлюючи, що Революція Гідності відбулася не для всіх, оминула декого стороною. Столична влада поки вправляється у відписках, і це обурює не менше, ніж ЛІКО-сваволя.