site.ua
evgen.magda
Євген Магда
член клубу

Тема запровадження електронних декларацій для осіб, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище, з 15 серпня поточному року, стала однією з головних в інформаційному просторі. У здійсненні цього процесу відображаються шкідливі звички української еліти.

Складно назвати нормальною ситуацію, коли запровадження електронного декларування для VIP виявилось не готовим технічно завчасно. Коли за кілька днів у суспільстві розпочинається запекла дискусія на тему «Хто винен та що робити», стає зрозумілим, що це невипадково. Можливо, з тієї причини, що подання неправдивих відомостей може каратися позбавленням волі. Тому більш вигідно діяти за принципом «Хапай мішки – вокзал рушає», ніж послідовно добиватися змін.

Схоже, багато людей вже забули, як складно, з муками та судомами, формувалося Національне агентство із запобігання корупції, яким був тиск недержавних організацій та наших європейських партнерів. Запит на боротьбу з корупцією у суспільстві величезний, проте його реалізація викликає щоразу більше питань. 14 серпня керівник НАЗК Наталія Корчак опинилася в центрі уваги, взявши на себе відповідальність за запуск е-декларування без сертифікату Держспецзв'язку. Представники Transparency International вже піддали критиці це рішення.

Ситуація, на жаль, виглядає типовою для українських управлінців. Навіть у подібних важливих для суспільства та чутливих для міжнародного іміджу питань вони можуть дозволити собі працювати без максимальної мобілізації зусиль. Зараз мова йде навіть не про НАЗК чи її керівника, а про систему державної влади взагалі. М'який саботаж ухвалення необхідних рішень, такий собі «італійський страйк» на українській землі стає занадто поширеним явищем.. Можна лише уявити, якою є ситуація в інших аспектах перетворень, та припустити мотивацію тих, хто віддає переваги ловлі риби у мутній водичці.

Парадоксально, але факт: громадська думка готується у всьому звинуватити Петра Порошенка. Мовляв, він пообіцяв запуск з 15 серпня електронного декларування, а ситуація виявилась далекою від ідеальної. Даруйте, але ми живемо у парламентсько-президентській республіці, де глава держави повинен у подібних питаннях визначати політичну матрицю, що він, власно кажучи, і зробив. До того ж Порошенку, на відміну від інших вітчизняних політиків першого ешелону, не закидали заперечення власної заможності.

Ситуація, що склалася навколо запровадження електронного декларування, є повчальним уроком для українських політиків. Часом недостатньо вдягнути футболку з написом Fuck corruption, необхідно ще здійснювати мало популярні, проте потрібні заходи, ставити національні інтереси вище персональних. Хочеться сподіватися, що тема запровадження електронного декларування не перетвориться на «гарячу картоплю», а стане прикладом консолідації заради перетворень.